2.1.1.2 Розрахунок глибини зони забруднення при аварії на хімічному об'єкті

Проводиться з допомогою таблицы А2 та додатка 20 [1]. У додатку 20 [1] наведені значення найбільших глибин зон забруднення первинною (r') або вторинною (r'') хмарою СДОР залежно від еквівалентної кількості речовини.

Повна глибиниа зони забруднення r (км), зумовлена дією первинної та вторинної хмари СДОР, визначається (для зріджених газів) наступним чином:

r = r' + 0,5 r", (23)

де r' - більше, а r" - менше з двох величин.

Отримане значення r порівнюється з гранично можливим значенням глибини переносу повітряних мас r_гр, що визначається за формулою:

r_гр = N  V, (24)

де N - час від початку аварії, год;

V - швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря (за умов інверсії при швидкості вітру 1 м/с), км/год (таблиця А2).

За остаточне значення r приймається менше з порівнюваних значень.

2.1.1.3 Розрахунок глибини зони можливого забруднення при руйнуванні хімічно небезпечного об'єкту

Розрахунки проводяться для викиду сумарного запасу СДОР і наступних метеоумов: інверсія, швидкість вітру 1 м/с.

Сумарна еквівалентна кількість СДОР розраховується аналогічно тому, як це робиться для вторинної хмари при вільному розливі. При цьому користуються формулою:

Q_е = 20*К₄ * К₅ * К_2і * К_3і * К_6і * К_7і *Q / d, (25)

де К_2і ,К_3і ,К_6і ,К_7і - коефіціенти для і-ї СДОР, що використовуються у формулі (20);

К₄, К₅ - коефіціенти, що залежать від метеоумов (у даному випадку К₄ = К₅ =1).

Залежно від отриманої Q_е та заданої швидкості вітру за додатком 20 [1]. знаходиться глибина зони забруднення r і порівнюється з гранично можливим значенням глибини переносу повітряних мас r ,що обчислюється за формулою (24). Менше з двох порівнюваних значень приймається за остаточно розраховану глибину зони забруднення.

2.1.2 Обчислення площі зони забруднення.

Площа зони можливого забруднення первинною (вторинною) хмарою CДОР обчислюється за формулою:

S = 8,72 * 10^-3 * r² * φ, (26)

де S - площа зони можливого забруднення, км;

r - глибина зони забруднення, км;

φ - кутові розміри зони можливого забруднення, град, (при швидкості вітру 1 м/с φ = 180 град, (таблиця А3)).

Площа зони фактичного забруднення обчислюється по формулі:

S = К₈ * r² * N^0,2 , (27)

де К₈ - коефіцієнт, що залежить від вертикальної стійкості повітря, у випадку інверсії К₈ = 0,081 (при ізотермії – 0,133; при конвенції – 0,235);

N - час від початку аварії, год.

2.1.3 Обчислення часу підходу забрудненого повітря до об'єкту

Час підходу забрудненого повітря до об'єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

t = Х / V (28)

де Х - відстань від джерела забруднення до даного об'єкту, км;

V - швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря, км/год.

2.1.4 Обчислення тривавлості уражаючої дії СДОР

Тривалість уражаючої дії СДОР зумовлюється часом її випаровування з поверхні розливу (Т, год.), який можна визначити за формулою:

(29)

де h - товщина шару СДОР, м;

d - питома вага СДОР, т/м³;

K₂ ,K₄ ,K₇ - коефіцієнти формули (20).

Якщо розрахована величина Т > 4 годин, то приймаємо для розрахунків Т = 4 год. (це обумовлено тим, що вітер не змінює свого напрямку всередньому близько 4 годин).

2.1.5 Оцінка можливих людських втрат у зоні забруднення СДОР

Оцінка можливих людських втрат проводиться, виходячи з площі можливої зони забруднення, розташування її відносно житлового сектору міста, повної незахищеності населення та середньої щільності заселення у місті:

М = Sж  p, (30)

де М - можливі людські втрати, тис чол;

Sж - площа житлового сектору, що потрапляє до зони забруднення, км²;

р - середня щільність заселення, (тис чол)/ км² .

При наявності засобів захисту органів дихання та найпростіших сховищ людські втрати зменшаться відповідно даних, наведених у таблиці А5.

2.1.6 Визначення ступеня хімічної небезпеки об'єкту

Критерієм для віднесення об'єкту до певної степіні хімічної небезпеки є кількість населення, що потрапляє до зони можливого хімічного забруднення СДОР (визначається у п. 2.1.5.). Таблиця А4 дозволяє класифікувати промислові об'єкти за хімічною небезпекою.

2.2 Контрольні питання

1 Призначення прогнозування наслідків впливу СДОР.

2 Порядок нанесення зон зараження СДОР на карти та схеми.

3. Види прогнозування наслідків впливу СДОР: аварійне і довгострокове (оперативне).

4 Вихідні дані для аварійного прогнозування наслідків впливу СДОР.

5 Вихідні дані для оперативного прогнозування наслідків впливу СДОР.

6 Параметрами, за якими оцінюється хімічна обстановка в зоні забруднення СДОР.

7 Фактори, які впливають на розміри зони хімічного зараження СДОР.

8 Організації та особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку хімічного ураження СДОР;

9 Планування заходів цивільного захисту на хімічно небезпечних об'єктах.

2.3 Задачі практичної частини

Умови задачи та варіанти вихідних даних до неї наведено у: [16] с.18 - 19.

2.4 Приклади виконання завдань

Приклад 1. На об'єкті Х сталася аварія на ізотерміку з аміаком, що містив 30 000 т, висота піддону складає 3,5 м. Середня щільність заселення складає 5 тис. чол/км². Метеоумови: температура повітря 20ºС, швидкість вітру 1 м/с, інверсія. Визначити:

- глибину зони можливого зараження від аварії з витіканням СДОР;

- площу зони можливого зараження;

- тривалість уражаючої дії СДОР;

-можливі людські втрати у зоні зараження;

- ступінь хімічної небезпеки об'єкту.