1.1.3.6 Характер дії пожежі на людей та елементи обєкту

Під час пожежі елементи обєкту та люди підпадають під дію теплового випроміняння. Можливість виникнення осередків запалення та горіння встановлюється за даними горючості матеріалів. Опіки, отримані людиною під час пожежі, поділяються на чотири ступені, щодо наслідків ураження організму та викликаються тепловими імпульсами певної величини (таблиця 1).

Таблиця 1 – Вражаюча дія теплових імпульсів

Тепловий імпульс, кДж/м2	Ступінь опіку
80-100	Легкий
100-400	Середній
400-600	Тяжкий
Понад 600	смертельний

Ступінь отриманих опіків визначається також характером одягу людини.

1.2 Контрольні питання

1 Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки.

2 Небезпечні та шкідливі фактори, що діють на людину в зоні пожежі.

3 Основні причини пожеж.

4 Теоретичні основи горіння: гомогенне та гетерогенне горіння; різновидності горіння (вибух, детонація, спалах, займання, самозаймання та самоспалахування,тління).

5 Класифікація речовин та матеріалів за групою горючесті.

6 Показники для оцінки пожежної та вибухової небезпеки речовин та матеріалів (температури спалахування, самоспалахування, займання, самозаймання; нижня та верхня концентраційні межи поширення полум'я; температурні межі поширення полум'я).

7 Класифікація горючих рідин за температурою спалаху.

8 Чинники, що впливають на пожежовибухонебезпечность виробництв.

9 Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою та методика їх визначення.

10 Вогнестійкість будівель та її характеристики (горючість їх елементів, межа вогнестійкості будівельних конструкцій). Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості.

11 Евакуація людей при пожежах.

12 Способи та заходи пожежогасіння.

1.3 Задачі практичної частини

Умови задачи та варіанти вихідних даних до неї наведено у: [16] с.20 - 21.

1.4 Приклади виконання завдань

Приклад 1. Потрібно визначити надлишковий тиск, очикуємий в районі механічного цеху при вибуху ємності в якій знаходиться 100 т зрідженого пропану (Q=100 т). Відстань від ємності до цеху 300 м. У зону яких руйнувань потрапить цех?

Виконання.

1. Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі (зони I):

м.

2. Обчислюємо радіус зони дії продуктів вибуху (зони II):

r₂ =1,7  r₁ = 1,7  80 = 136 м.

3. Порівнюючи відстань від центра вибуху до цеху (300 м) з знайденими радіусами зони I (80 м) і зони II (136 м), робимо висновок, що цех перебуває за межами цих зон і, отже, може виявитися в зоні повітряної ударної хвилі (зоні III). Так знаходимо надлишковий тиск на відстані 300 м, використовуючи розрахункові формули для зони III і приймаючи r₃ = 300 м.

Для цього визначаємо відносну величину :

 = 0,24  (r₃/r₁) = 0,24  300/80 = 0,9

Тому що  < 2, то

P₃ = = = 60 кПа.

Висновки:

При вибуху 100 т зрідженого пропану цех виявиться під впливом повітряної ударної хвилі з надлишковим тиском близько 60 кПа. При P  50 кПа ([1] с.230) цех потрапляє у зону повних руйнувань: руйнуються всі основні елементи будівлі, включаючи несучі конструкції. Використання будівлі неможливе.

Приклад 2. Адміністративна будівля зі ступенем вогнестійкості 2 розташована на відстані 450 м від сховища, де знаходиться ємність із пропаном, маса пропана 200 т. Оцінити пожежну обстановку на об`єкті. Визначити імпульс теплового потоку випромінювання.

Виконання.

Радіус вогняної кулі:

= 134,6 м,

де М – половина маси зрідженого палива; М = 200/2 = 100 т

Час існування вогняної кулі:

= 20,89 с

Потік випромінювання від вогняної кулі:

q= EFT = 270  0,08  0,65 = 14,04 кВт/м²,

де Е=270 кВт/м² – потужність поверхневої емісії;

F – коефіцієнт, що враховує фактор кута падіння,

= 0,08

Т – провідність повітря:

Т=1 - 0,058 ln R = 1 - 0,058 ln 450 = 0,65

Імпульс теплового потоку випромінювання:

U = qt = 14,04  20,89 = 293,3 Дж/м²

Висновки:

Оскільки розрахована величина імпульсу теплового потоку випромінювання дорівнює 293,3 Дж/м², то люди одержать опіки середнього ступеня (таблиця1). Одяг на людині повинен бути плотним і з натуральних матеріалів.

Гранично безпечний радіус (радіус евакуації) для людини складе

r = 3,5R₀ = 3,5 * 134,61 = 471,1 м,

слід адміністративна будівля розташована в неприпустимій близькості від сховища з пропаном.

Оцінка пожежної обстановки проводиться в залежності від ступеня вогнестійкості будівлі. Якщо адміністративна будівля має ступень вогнестійкості 2, тобто основні елементи будівлі виконані з негорючих матеріалів, то орієнтовний час розвитку пожежі до повного обхвату будівлі вогнем не більше 2 годин; щільність забудови не повинна перевищувати 30%, при швидкості вітру 3-5 м/с швидкість розповсюдження вогню буде становити 60-120 м/год.

1.5 Рекомендована література:

[1] с.190-192, 197-200;[2] с. 119-120, 308-315, 319-321; [4] с.377-395, 438-439; [5] с.324-387, 449-474; [6] с. 309-336; [7]с. 212-222; [9-12]; [14].

2 Практичне заняття № 3

Тема: Прогнозування обстановки та планування заходів захисту на хімічно-небезпечних об′єктах.

Мета заняття: навчитися прогнозувати масштаби зараження СДОР на випадок їх викиду в атмосферу.

За результатами практичного заняття студент повинен

знати:

- за якими параметрами оцінюється хімічна обстановка в зоні забруднення СДОР та методику їх розрахунку;

- вплив різних факторів на розміри зони хімічного зараження СДОР;

- основи організації та особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку хімічного ураження СДОР;

- основи планування заходів цивільного захисту на хімічно небезпечних об'єктах;

вміти:

- визначити параметри (площу зони, глибину та час підходу хмари забрудненого повітря до об′єкту, тривалість дії ураження СДОР) зони хімічного забруднення під час аварійного прогнозування обстановки за відповідними таблицями;

- прогнозувати масштаби хімічного забруднення за еквівалентними значеннями СДОР в первинній і вторинній хмарі;

- визначати ступінь хімічної небезпеки об'єкта;

- планувати заходи захисту на хімічно небезпечних об′єктах (ХНО).