2.Суб’єкти права інтелектуальної власності.

1.Суб’єкти права інтелектуальної власності поділяються на первинні і похідні.

До первиннихналежать тільки творці – автори творів науки, літератури і мистецтва, виконавці, виробники фонограм і відеограм, автори програм мовлення, винахідники, автори промислових зразків, сортів рослин, порід тварин тощо. Творцями об’єктів права інтелектуальної власності можуть бути тільки люди, тобто громадяни України, громадяни зарубіжних країн, а також особи без громадянства.

До похідних– всі інші правонаступники, до яких право інтелектуальної власності перейшло в силу закону чи на підставі договору.

2.Специфічне місце серед суб’єктів посідає роботодавець, тобто особа, з якою творець перебуває у трудових правовідносинах. Тут кажуть про так звані службові об’єкти права інтелектуальної власності, тобто об’єкти, створені у зв’язку з виконанням трудового договору. Службовими визнаються об’єкти, створені працівником за фінансування та іншого матеріального забезпечення роботодавцем творчої діяльності працівника. Якщо об’єкт інтелектуальної власності створено в порядку виконання трудового договору, то право на нього належить працівникові, який створив об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно. Проте сторони можуть домовитися й про інше.

3.Первинними і похідними суб’єктами права інтелектуальної власності можуть бути кілька осіб. Якщо об’єкт створено творчою працею кількох осіб, то кожна із них є суб’єктом права інтелектуальної власності на засадах спільної власності (співавтори). Право інтелектуальної власності одного чи кількох творців може перейти за спадкуванням до кількох осіб.

4.Специфічними суб’єктами права інтелектуальної власності є особи, яким належить це право на об’єкт, створений на замовлення. Відповідно до ст.430 ЦК майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належить творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. У більшості випадків майнові права творця переходять до замовника, оскільки творець фактично їх продав за обумовлену суму в договорі. Замовник стає суб’єктом права інтелектуальної власності. Проте творцю належать особисті немайнові права, а також право доступу до твору образотворчого мистецтва.

5.Суб’єктом права інтелектуальної власності може стати держава та її відповідні органи. Держава може стати суб’єктом цього права у випадках, коли сплив строк правової охорони того чи іншого об’єкта інтелектуальної власності, або в порядку спадкування., як за законом, так і за заповітом. Держава може стати суб’єктом права інтелектуальної власності і на підставі відповідних цивільних договорів – дарування, купівлі-продажу.

3.Об’єкти права інтелектуальної власності.

Особливістю об’єктів права інтелектуальної власності є те, що ними визнаються лише ті, які охороняються законом.

Всі об’єкти права інтелектуальної власності поділяються на три великі групи:

1. твори літератури, науки і мистецтва, виконання фоно- і відеограми та програми мовлення, що охороняються авторським і суміжними правами;

2. об’єкти промислової власності, які охороняються правом промислової власності або патентним правом;

3. об’єкти індивідуалізації суб’єктів, товарів і послуг.