
- •Реферат
- •2. Література Луганщини XIX століття Загальна характеристика
- •Луганщина і «Слово о полку Ігоревім»
- •3. Літературний процес на Луганщині першої половини XX століття
- •20-І - 30-і роки XX століття
- •Журналу та письменницька організація «Забой»
- •Роки Великої Вітчизняної війни
- •4. Літературні угрупування, спілки, з'їзди та зібрання письменників Утворення у кінці 60-х років Луганської письменницької організації
- •Проведення конференцій та літературних читань
- •Луганська спілка письменників у 2005 році відсвяткувала своє 40-річчя
- •5. Сучасні письменники Луганщини Василь Голобородько
- •Григорій Половинко
- •Ганна Гайворонська
- •Заключення
- •Список використаної літератури
4. Літературні угрупування, спілки, з'їзди та зібрання письменників Утворення у кінці 60-х років Луганської письменницької організації
Новим імпульсом для актівізіції літературного життя в області стало створення обласної письменницької організації (кінець 60-х років), адже з післявоєнних часів літератори Луганщини, члени Спілки письменників перебували на обліку в Донецькій обласній організації. Зрозуміло, що з цієї причини нерідко гальмувався прийом до Спілки та публікації луганців на сторінках регіонального літературно-мистецького видання «Літературний Донбас», потім «Донбас», який у 1946-1968 роках виходив як альманах, далі як журнал-двомісячник, і знаходився в м. Донецьку.
15 квітня 1965 року у Луганську зібралися разом не тільки не тільки члени СПУ, але й члени літературних об'єднань багатьох міст і районів області. З Києва прибули заступник голови правління Спілки письменників України Юрій Збанацький і поет Дмитро Павличко. На той час у нашій області склалися досить міцні літературні сили. В основному вони сконцентрувалися в обласному центрі: Тарас Рибас, Микита Чернявський, Степен Бугорков, Михайло Яременко, Федор Вольний, Геннадій Довнар, Ольга Холошенко. Саме їм було призначено стати основоположниками новоствореної регіональної письменницької організації. Першим її головою став прозаїк і драматург Тарас Рибас.
Подальший літературний процес був ще більш плідним та різноманітним. Незабаром до Спілки письменників були прийняті поет із м. Старобільська Іван Михайлович Світличний та Владислав Титов - астор повісті «Всім смертям назло». До м. Северодонецька приїхав і став керувати літературним об'єднанням Йоси Курлат.
У сімдесяті роки письменницьку організацію, зокрема, поповнили: Микола Погромський, Микола Малахута, Веніамин Мальцев, Анатолій Романенко, Іван низовий, Валерій Полуйко, Михайло Пєсєнка, Андрій Медведенко.
Обласна організація Союзу письменників продовжувала поповнюватися: Ганна Гайворонська, Дмитро Боярчук, Ярослав Кремінський, Олег Орленко, Сергій Омельченко, Олексій Півень.
Проведення конференцій та літературних читань
Певним чином сприяли пропагуванню творчості письменників-земляків численні літературні свята, читання, конференції, дні літератури, поїздки в сусідні області та в більш далекі краї. Зважаючи на їх певну ідеологічну спрямованість, все ж треба відзначити й позитивне: зміцнення творчих взаємин, можливість дієвої участі в культурному житті, пропаганда книги і т.д.
Серед подібних заходів слід згадати Сосюринські читання, ворчі звіти в Москві 1972 та 1982 років, дні літератури на Луганщині в1985 році, Тютюнниківські та Грінченківські читання кінця 80-90-х років.
Посилення з кінці 80-х років уваги до літературного життя Донбасу в шкільній літературній освіті привело до введення у шкільну програму уроків літератури рідного краю, а до вузівських програм--лекцій, спецкурсів і спецсемінарів за творчістю письменників-земляків (Луганський педагогічний університет, Донецький державний університет, Слов'янський педагогічний інститут та ін.).
Відбувалися проведення обласних та регіональних наукових конференцій, присвячених розвитку літературного життя на Донбасі (Донецьк, Луганськ, Артемівськ, Слав'янськ).