Фондовий ринок України. Види цінних паперів та механізм їх економічної реалізації.

Фондовий ринок України – це сукупність банківських організацій і груп фінансових посередників, які проводять операції з цінними паперами. До них входять банки, біржі та спеціалізовані фінансово-кредитні установи (страхові компанії, інвестиційні компанії, пенсійні фонди тощо).

Банки – особливі фінансово-кредитні інститути, які акумулюють грошові ресурси та цінні папери, випускають їх, надають в кредит здебільшого залучені кошти, контролюють грошовий обіг та надають платіжно-розрахункові послуги. Залежно від критеріїв класифікації розрізняють різноманітні види банків, які у взаємодії та взаємозв’язку із банківськими об’єднаннями формують банківську систему.

Цінний папір – товарний або грошовий документ, який засвідчує майнові права і дає право на отримання певного доходу.

Цінними паперами вважаються лише ті документи, які можуть бути об'єктом купівлі-продажу, а також джерелом постійних або разових доходів.

Головна функція цінних паперів — перетворення відносно малого капіталу і частини заощаджень у великий капітал, який іде на розвиток виробництва.

О

блігація -цінний папір, який засвідчує, що його власник вніс на придбання цього паперу грошові кошти і має право продати його до оплати як боргове зобов'язання юридичним особам, які випустили облігацію на певний термін ( від 1 до 25 років).

Облігації випускають держава, акціонерні і приватні компанії переважно великими партіями. Власник облігації вважається кредитором, а організація, яка випустила їх - боржниками (емітентами).

Акція - цінний папір, який засвідчує внесення певної суми грошей до фонду акціонерного товариства і дає право його власникові на одержання щорічною доходу з прибутку підприємства, а також на участь в управлінні ним.

Акції бувають:

за формою власності :

• іменні - записані на конкретну особу і лише вона має право одержати дивіденди;

• на пред’явника - дивіденди може отримати та особа, яка на даний час ними володіє;

за розподілом прибутку:

• прості - доход одержують в залежності від прибутку компанії;

• привілейовані - розмір доходу визначається завчасно і не залежить від прибутку підприємства.

Вексель -це письмове боргове зобов'язання на конкретний те­рмін (1-3 місяці), яке дає право його власнику вимагати після закінчення обумовленого строку сплати зазначеної у векселі суми з особи, що видала вексель або з його поручителя.

Вексель оформляється на спеціальному бланку, має встановлені законом форму і набір реквізитів, у разі відсутності яких від втрачає си­лу.

Депозитний (ощадний) сертифікат- це письмове свідоцтво про збереження коштів вкладника, яке підтверджує його право на одержання після встановленого строку своїх грошей.

Чеки– це спеціальний документ який містить письмове розпорядження банку видавати або перераховувати вказану суму грошей з поточного рахунку особи, яка підписала чек. Чеки служать однією із форм безготівкового розрахунку.

Поняття маркетингу та етапи його становлення.

Маркетинг – це вид підприємницької діяльності, яка займається просуванням товару і послуг від виробника до споживача і направлена на задоволення потреб на основі постійного аналізу ринку з метою отримання максимального прибутку на підприємстві.

Основні маркетингові поняття:

• нужда – відчуття людиною нестачі чогось;

• потреба –нужда, яка має специфічну форму в залежності від культурного рівня і особистості людини.

Шляхи задоволення потреб людини:

• самозабезпечення;

• жебрацтво;

• віднімання в інших;

• обмін.

Попит – це потреба, яка підтримана купівельною спроможністю.

Обмін –це отримання в кого не будь бажаного товару з пропозицією чого-небудь в замін.

Ринок – територія, на якій здійснюється процес обміну.

Маркетинг пройшов такі етапи становлення:

• 1860-1930 рр. – період функціонування «товарної орієнтації виробників»;

• 1930-1950рр. – період функціонування «збутової орієнтації»,

• 1950-1960рр. – період функціонування «ринкової орієнтації», вперше з’являються відділи маркетингу;

• 1960- по нинішній час – період функціонування «маркетингового управління». На даному етапі широко при міняється довгострокове планування і прогнозування, яке опирається на серйозне вивчення ринку, товару і споживачів, орієнтація на товари «ринкової новинки», задоволення потреб потенційних споживачів.