
- •Введення
- •1 Аналітичний огляд
- •Сучасний стан виробництва формальдегіду
- •Теоретичні основи процесу
- •2 Технологічна частина
- •2.1 Фізико-хімічна характеристика вихідної сировини, матеріалів і продуктів
- •2.2 Опис технологичного процессу та розробка технологічної схеми
- •2.2.1 Розробка технологічної схеми
- •2.2.2 Нове технологічне рішення
- •2.3 Норми технологічного режиму
- •3 Розрахунки
- •3.1 Матеріальні розрахунки стадій свиробництва формальдегіду
- •Вихідні дані:
- •3.1.2 Розрахунок основних видаткових коефіцієнтів на одиницю продукції, що випускається
- •3.2 Теплоенергетичні розрахунки основних технологічних стадій процесу
- •3.3 Технологічний розрахунок основного устаткування
- •3.3.1 Технологічний розрахунок контактного апарата
- •3.3.2 Розрахунок реактора
- •3.3.3 Технологічний розрахунок спиртовипарювача
- •3.3.3.1 Призначення, пристрій і основні розміри. Визначення кількості апаратів
- •3.3.3.2 Тепловий розрахунок
- •3.3.3.3 Розрахунок спиртовипарювача
- •Технологічний розрахунок підконтактного холодильника
- •3.3.4.1 Призначення, пристрій і основні розміри
- •3.3.4.2 Тепловий розрахунок
- •3.3.4.3 Розрахунок підконтактного холодильника
- •3.4 Характеристика основного технологічного устаткування
- •Розміщення технологічного обладнання
- •4.1 Контроль основних технологічних параметрів процесу
- •4.2 Регулювання технологічних параметрів
- •Сигналізація й блокування
- •5. Техніка безпеки, промсанітарія й протипожежний захист
- •5.1 Основні фізико-хімічні властивості, токсичність, пожежо- та вибухонебезпезпечність речовин, що застосовано та добуто на виробництві
- •5.2 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори на виробництві
- •Класифікація і категорійнїсть виробництва і його приміщень
- •5.4 Заходи запобігання шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •5.4.1 Вентиляція і опалювання
- •Заходи, що забезпечують охорону водних ресурсів і повітряного басейну
- •Основні техногенні небезпеки на виробництві
- •Розрахунки основних небезпек виробництва
- •Прогнозування масштабів зони можливого зараження сдор під час аварій (руйнувань) на хімічно небезпечних об‘єктах
- •Повна глибина зони зараження r (км), яка обумовлена дією первинної і вторинної хмари сдор обчислюється таким чином [15]:
- •Засоби та заходи щодо забезпечення підвищення стійкості об'єкту у надзвичайних ситуаціях
- •Індивідуальні та колективні засоби захисту
- •8 Економіка, організація і планування виробництва
- •8.2 Проектовані організаційно-технічні заходи
- •8.3 Проектна потужність і об’єм випуску продукції
- •8.4 Розрахунок зміни собівартості продукції
- •8.4.1 Розрахунок індексів зміни витрат
- •8.4.2 Аналіз зміни собівартості
- •8.5 Розрахунок техніко-економічних показників
- •Висновки
- •Література
Засоби та заходи щодо забезпечення підвищення стійкості об'єкту у надзвичайних ситуаціях
Хімічне зараження є наслідком аварій на хімічно-небезпечному об‘єкті (ХНО) і транспортних засобах, що перевозять СДОР (сильнодіючі отруйні речовини).
Вирішальне значення при аваріях на ХНО має швидкість виконання заходів щодо захисту населення.
При загрозі чи виникненні аварії негайно, відповідно до діючих планів, здійснюється оповіщення працюючого персоналу і населення, що проживає поблизу. Населенню даються вказівки про порядок поводження.
Про аварію керівник об‘єкта або черговий диспетчер доповідає начальнику ЦО міста, області.
Обслуговуючий персонал відповідно до діючих на об’єкті інструкцій вживає заходи захисту з ліквідації чи локалізації аварії. По міру прибуття, до цих робіт беруться підрозділи рятувальних служб і спеціалізовані невоєнізовані формування.
Головним і невід’ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій є інформація та оповіщення.
Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.
Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно в усіх ланках пунктів управління.
Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв‘язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби.
Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі загальнодержавної мережі зв‘язку та радіомовлення і поділяється на державну та територіальну. Вона може забезпечити оповіщення населення, поєднавши місцеву телефонну мережу для подачі сигналу «Аварія на хімічно небезпечному об‘єкті» та повну інформацію за допомогою засобів радіомовлення й телебачення. Повідомляються місце, час, масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зараження території, напрямок та швидкість можливого руху зараженого повітря, райони, яким загрожує небезпека. Дається інформація про поведінку населення. Залежно від обставин: залишатися на місці, у закритих житлових приміщеннях, на робочих місцях чи залишати їх і, застосувавши засоби індивідуального захисту, вирушити на місця збору для евакуації або в захисні споруди. Надалі діяти відповідно до вказівок штабу органів управління цивільного захисту [20].
Аварійна зупинка агрегату виробництва формальдегіду може відбутися від чинників, в результаті яких припиняється подача початкового газу в агрегат.
При аварійному стані агрегату, в результаті утворення проривів на газових і метанольних комунікаціях, відключення електроенергії, припинення подачі оборотної води, повітря КВПіА аварійна зупинка блоку проводиться в наступному порядку [19]:
знизити витрату повітря у спиртовипарювач до 1000 нм3/ч;
Відкрити електрозасув на байпасі кантактного апарата;
Зчинити електрозасув на вході у контактний апарат та електрозасув на виході із нього;
Закрити запорну арматуру на лінії подачі повітря у спиртовипарювач;
Закрити запорну арматуру и припинити подачу води у теплообмінник циркуляційного конденсату, подати у нього пару.
Закрити запорну арматуру и припинити подачу метанолу і конденсату у спиртовипарювач .
На випадок пожежі на складах метанолу і формаліну змонтована дренчерна установка. Для попередження можливих розливів, сховища обкладені цеглиною стіною висотою в один метр. Для зменшення забруднення повітряного середовища парами метанолу і формаліну при «диханні» сховищ і затоці цистерн, гази з них перед викидами в атмосферу проходять очищення в поглинювальній колоні. Сховища оснащені засобами автоматичного контролю рівня і сигналізацією по максимальному рівню. [19]