5. Критерії оцінки знань студентів

В основу критеріїв оцінки знань студентів на державному іспиті покладено освітньо-кваліфікаційні вимоги, що складаються з характеристик знань, умінь і навичок, які повинен мати бакалавр з правознавства. Що стосується загальних вимог, то бакалавр з правознавства повинен мати спеціалізовані знання, бути переконаним в їх соціальній доцільності і корис­ності, вміти застосовувати їх у своїй фаховій діяльності. Правові знання формуються з всебічних і глибоких знань системи права, її основ­них принципів і тенденцій розвитку, розуміння процесів його реалізації, впевненості у необхідності всебічного набуття цих знань у процесі здійснення своєї діяльності, майстерного вміння користуватися повним арсеналом юридичних засобів при вирішенні будь-якої юридичної справи. Рівень професійно-правової культури повинен мати тенденцію до вдос­коналення.

Технологія конструювання тесту об’єктивного контролю рівня освітньо-професійної підготовки фахівців

В основі конструювання тесту об’єктивного контролю рівня освітньо-професійної підготовки фахівців лежить структура системи базових тестових завдань. Тест включає кількість тестових завдань, що є достатньою для забезпечення відповідної точності методу вимірювання. Ця характеристика має назву довжина тесту.

Під час державного екзамену помилка вимірювання не може перевищувати 5%. Для забезпечення точності вимірювання, за якою помилка не перевищує 5%, довжина тесту повинна становити від 380 до 420 тестових завдань.

Критерії оцінювання якості підготовки

Оцінювання якості виконання екзаменаційних завдань здійснюється за допомогою коефіцієнту засвоєння:

К = N / P,

де N – правильно виконані істотні операції рішення (відповіді); P – загальна кількість визначених істотних операцій еталону рішення (відповіді).

Критеріями визначення оцінок приймається

«відмінно» - К > 0,9;

«добре» - К = 0,8…0,9;

«задовільно» - К = 0,7…0,79;

«незадовільно» - К < 0,7.

Крім цього, враховуються загальні вимоги до виконання екзаменаційних завдань, що забезпечують максимальну оцінку:

здатність до застосування знань, їх диференціювання, інтеграції та уніфікації аналізу фактів, подій, прогнозу результатів;

правильність та повнота рішень;

грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу;

оформлення відповідно до чинних стандартів.

Програма державного екзамену з дисципліни «Теорія держави і права»

Тема 1. Предмет, метод і методологія теорії держави і права

Становлення, розвиток і сучасний стан теорії держави і права. Функції і завдання теорії держави і права.

Найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ, система основних понять юриспруденції як предмет теорії держави і права. Держава і право – специфічні соціальні інститути, органічно взаємопов'язані між собою.

Методологія теорії держави і права. Філософські основи теорії держави і права як загальні методи. Діалектико-матеріалістичний метод у вивченні держави і права. Загальнонаукові прийоми (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, аналогія, моделювання, структурно-функціональний і системний підходи тощо).

Приватноправові способи пізнання державно-правових явищ (порівняльне правознавство, техніко-юридичний аналіз та ін.).