Тема 9. Матеріальна відповідальність за результати роботи.

1. Форми і зміст матеріальної відповідальності.

2. Методи обчислення збитків і економічних санкцій.

3. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності.

1. Форми і зміст матеріальної відповідальності.

Підприємства займаються різними видами діяльності: маркетинговою, виробничою, економічною, інвестиційною, фінансовою, соціальною. В процесі їх здійснення воно бере на себе певні зобов’язання і несе відповідальність за їх належне виконання. Права, обов’язки і відповідальність підприємств регулюються чинним законодавством, іншими нормативними актами, а також господарськими договорами.

Основною діяльністю підприємств є виробництво і реалізація продукції, тому воно перш за все відповідає за якість і строки поставки продукції перед споживачами та державою.

Підприємство може поставляти свою продукцію безпосередньо споживачам та іншим підприємствам. В процесі виробничого споживання продукція перетворюється на засоби та предмети праці і використовується у виробничому процесі. Підприємства-споживачі мають теж певні зобов’язання щодо поставок та якості своєї продукції, тому хід виробничого процесу чітко планується і невчасні поставки сировини, матеріалів, комплектуючих викликають його зриви та завдають збитків. Захист їх економічних інтересів здійснюється через правовий механізм матеріальної відповідальності.

Матеріальну відповідальність підприємств перед споживачами регулюється згідно із Законом України «Про захист прав споживачів». В ньому передбачено обмін неякісного товару, повернення грошей, компенсацію витрат.

Підприємства України несуть відповідальність перед державою за якість продукції – на предмет її відповідності дійсним стандартам та сертифікатам, та за ціни, що встановлюються на дану продукцію, які повинні відповідати нормам антимонопольних державних актів.

Матеріальну відповідальність підприємства несуть на основі господарських договорів. В договорах обов’язково мають бути вказані термін поставки, ціна та якість товару та відповідальність за порушення своїх зобов’язань. Внутрішні підрозділи підприємства також несуть відповідальність за виконання планових завдань, якість своєї продукції та строки внутрішньовиробничих поставок.

Існує дві форми матеріальної відповідальності:

штрафні санкції та відшкодування збитків.

Штрафні санкції – попередньо встановлені виплати за факт порушення пункту договору. Їх розмір не пов'язаний із величиною збитків, які несе потерпіла сторона. Вони виконують каральну функцію, їх мета – недопущення самого факту порушення договірних зобов’язань.

Відшкодування збитків – компенсація фінансових втрат, які несе потерпіла сторона при невиконанні договірних зобов’язань.

До них належать:

• Додаткові витрати внаслідок порушення узгоджених дій іншою договірною стороною. Наприклад, поставка неякісної сировини чи комплектуючих призводить до погіршення якості кінцевої продукції і потрібні додаткові фінансові витрати на усунення браку або на додаткову обробку поставлених ТМЦ.

• Втрата або пошкодження майна. Виникає при неналежному пакуванні чи зберіганні продукції, або несвоєчасною поставкою продукції. Що швидко псується.

• Неодержаний прибуток. Передбачається компенсація того прибутку, який би могла отримати потерпіла сторона за належного виконання партнером своїх зобов’язань, наприклад через зменшення обсягів виробництва. Зриву строку поставки власної продукції, погіршення якості продукції та зниження ціни на неї.

2. Методи обчислення збитків і економічних санкцій.

Встановлення сум штрафних санкцій відбувається під час заключення та підписання договору і належать до сплати при порушенні умов договору.

Якщо матеріальна відповідальність реалізується через відшкодування збитків, то розраховується їхня величина на основі норм, діючих у потерпілої сторони, та пред’являється до відшкодування.

Якщо завдано збитки кількох видів, то суми для відшкодування обчислюються за кожним видом окремо а потім сумуються. Збитки обчислюються за наслідками порушень, так як одне порушення може призвести до кількох негативних наслідків, а різні порушення до одного наслідку.

Види наслідків порушень:

1. Простої та аврали;

2. Заміна матеріалів та комплектуючих виробів;

3. Усунення недоліків в одержаній продукції;

4. Повернення неякісної продукції;

5. Брак від прихованих дефектів в отриманих матеріалах та комплектуючих виробах;

6. Доставка продукції прискореним способом;

7. Купівля продукції в іншого продавця або виготовлення її власними силами;

8. Зміна асортименту продукції або зниження її якості;

9. Утрата або пошкодження майна; зменшення обсягу виробництва.

1. у цьому випадку не зменшується обсяг виробленої продукції, так як простій виробництва компенсується напруженим темпом роботи у наступний період або роботою у вихідні дні та понаднормовий час. Тому виникають додаткові витрати у вигляді заробітної плати працівникам у період простою та доплати за роботу у понадурочний час та за роботу у вихідні та святкові дні. Якщо під час авралу додатково несуться інші витрати, то їх також потрібно додавати в суму збитків. Зб = (ЗП простою + ЗП авралу) х К дод ЗП х К соц відр + Витрати інші

2. додаткові витрати виникають внаслідок зміни ціни та кількості матеріалів і комплектуючих; обчислюються як різниця між вартістю фактично використаних матеріалів та замінених (обговорених в договорі) з врахуванням транспортно-заготівельних витрат. Також додають додаткові витрати на оплату праці (якщо підвищується трудомісткість праці) та додаткові витрати.

3. сума збитку розраховується як сума додаткових видатків на заробітну плату за роботу по усуненню недоліків, та матеріали, інструменти, паливо та енергію, що використовуються в даних операціях.

4. витрати виникають при доставці на підприємство, погрузо-розгрузочних роботах, зберіганні, монтаж і демонтаж, та поверненню продукції. До них додають витрати на заробітну плату та відрахування на соціальне страхування, що виникають при оплаті додаткових операцій.

5. брак можна виявити у процесі виробництва або під час використання вже готової продукції споживачем. В першому випадку сума збитків дорівнює виробничій собівартості виробу, а в другому – повній собівартості бракованої продукції. Також додають санкції від споживача за продаж продукції з прихованими дефектами або зменшення прибутку внаслідок зменшення обсягу виробництва. Зб = Сб вир + Сб повна – виручка (якщо Т реалізували) + ∆П + Санкції.

6. при прискореній доставці продукції витрати розраховують як різницю між фактичними витратами по доставці та витратами по доставці за умовами, передбаченими в договорі.

7. додаткові витрати дорівнюють фактичній вартості на придбання та доставку продукції іншого виробника або вартості робіт по виготовленню потрібної продукції власними силами та вартістю продукції, що передбачена договором.

8. в даному випадку знижується ціна товару, тому у відшкодування збитків входить сума неодержаного прибутку через зниження виручки та додаткові витрати на сервісне обслуговування товару гіршої якості.

9. збитки дорівнюють балансовій вартості втраченого майна, а при пошкодження – зниженню вартості майна або видатків на усунення пошкодження. Зниження вартості визначається експертним методом, а сума видатків – на основі кошторису вартості усунення пошкодження.

10. при зменшенні обсягів виробництва зменшується сума прибутків, яке отримає підприємство. Крім цього до потерпілого підприємства можуть застосовуватись санкції його споживачів за недотримання обсягів поставок. Тому Зб = ∆П + Санкції

при цьому ∆П = (Ц – Сб повна) х ∆N + Сб пост х ∆N

проте постійні витрати із зміною обсягів виробництва не знижуються, вони є непрямі, тому досить приблизно розраховуються на одиницю продукції. Простіше і точніше зменшення прибутку рахувати за такою формулою:

∆П = (Ц – Сб змінні) х ∆N

Якщо при порушенні договірних зобов’язань виникає потреба взяти кредит, то відсотки за кредит також включаються у суму збитків.

2. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності.

Внутрішньовиробнича відповідальність тісно взаємопов’язана із загальною відповідальністю підприємства. Якщо економічні санкції виникли з вини якогось підрозділу, то вони повинні доводитись до винуватців.

Підрозділи не є власниками майна, яке знаходиться у їхньому використанні, тому це не можна назвати майновою відповідальністю. Внутрішня матеріальна відповідальність організовується і регулюється на підприємстві і здійснюється на засадах цивільного права та діючих методик обчислення збитків. Кожен підрозділ відповідає за неякісне виконання робіт та за збитки, які виниклі з вини працівників даного підрозділу. Адже негативна робота одного підрозділу впливає на роботу підприємства в цілому.

На підприємствах існує затверджений перелік порушень та наслідків. Тому у випадку порушення внутрішніх зобов’язань, подається претензія, яка потребує розгляду та нарахування економічних санкцій. На підприємствах діє система розгляду претензій, яка базується на чіткій організації роботи, обліку і контролю і яка включає:

• документи, які фіксують порушення, і на основі яки оформляється претензія;

• претензія повинна бути належним чином оформлена і подана,

• терміни розгляду або відхилення претензії;

• комісія по розгляду претензій;

• методика обчислення збитків;

• облік поданих претензій та акти розгляду претензій, в якому містяться висновки по кожному факту порушення зобов’язань.

Суми заподіяних збитків при порушенні внутрішніх договірних зобов’язань розраховуються так само, як і величини зовнішніх збитків.

Відмінність є тільки в тому, що для підрозділів – центрів витрат, відсутній такий вид збитків як неодержаний прибуток і збитки обчислюються як відносне збільшення постійних витрат.

Постійні витрати незмінні, але із зменшенням обсягу виробництва, їх питому вага в собівартості продукції збільшується, що приводить до збільшення собівартості одиниці продукції.

Відносне збільшення постійних витрат розраховується:

∆Сб пост = Сб пост план х (1 – І виробництва)

• І виробництва – індекс зменшення обсягів виробництва. Розраховується:

І виробництва = ТП план – ТП зниження / ТП план

У підрозділах – центрах витрат економічні санкції додаються до фактичної собівартості продукції за даний період, у підрозділах – центрах прибутку – віднімається від величини прибутку. В залежності від того, яке сальдо, додатне чи від’ємне, фактичні величини прибутку зменшуються або збільшуються. Таким чином величина відшкодування збитків впливає на суму коштів, що спрямовується на загальні потреби підрозділів та заохочення його працівників.