
- •2. Потенціальна та кінетична енергія.
- •3.Представлення коливань у вигляді вектора.
- •4. Вільні коливання.
- •5. Затухаючі коливання.
- •6.Змушені коливання. Резонанс.
- •7. Додавання коливань, биття, фігури Лісажу.
- •8.Струм через активний опір, ємність, індуктивність.
- •9. Векторні діаграми спадів напруг.
- •10.Вільні електричні коливання.(Незатухаючі)
- •11.Затухаючі електричні коливання
- •12.Змушені коливання, резонанс.
- •13. Резонанс напруги, резонанс струмів.
- •14. Магнітне поле.
- •15. Магнітний момент контуру зі струмом.
- •16.Вектор магнітної та напруженості магнітного поля.
- •17.Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •18. Магнітна індукція нескінченно довгого провідника зі струмом , кругового провідника зі струмом.
- •19. Закон Ампера
- •21.Ефект Хола
- •22. Циркуляція вектора напруженості магнітного поля
- •23. Магнітна індукція соленоїда та тороїда
- •24. Потік вектора магнітної індукції
- •25. Робота переміщення провідника і контуру зі струмом у магнітному полі
- •26. Електрорушійна сила електромагнітної індукції.
- •27. Самоіндукція та взаємоіндукція.
- •28. Індуктивність та взаємоіндуктивність.
- •29. Індуктивність соленоїда.
- •30. Коефіцієнт взаємоіндуктивності двопровідної лінії.
- •32. Об’ємна густина енергії магнітного поля
- •33. Рівняння Максвела в інтегральному та диференціальному вигляді
- •Рівняння Максвела Струм зміщення
- •Система рівнянь Максвела
- •34. Шкала електромагнітних хвиль
- •Характеристики
- •37.Закони геометричної оптики.
- •38.Принципи Гюйгенса-Френеля.
- •Когерентність світла
- •40.Інтерференція.
- •41.Світловий вектор.
- •42.Вектор Умова-Пойтінга.
- •43.Смуги рівної товщини та нахилу.
- •44.Кільця Ньютона.
- •45.Дифракція на круглому отворі, одиничній щілині, дифракційній решітці, на просторовій дифракційній решітці.
- •46.Поляризація світла. Поляризоване світло.
- •47.Поляризація при відбитті та заломленні (закон Брюста).
- •48.Подвійне природне променезаломлення.
11.Затухаючі електричні коливання
Якщо відхилення фізичної величини від середнього положення в процесі коливань зменшуються в часі, говорять про затухання коливань, а якщо збільшуються — про наростання коливань.
Затухаючі коливання-коливання які, поступово слабнучи, зникають. Амплітуда затухаючих гармонічних коливань зменшується, а частота залишається незмінною.
В отсутствие затухания свободные колебания в электрическом контуре являются гармоническими, то есть происходят по закону
| |
Параметры L и C колебательного контура
определяют только собственную частоту
свободных колебаний |
Амплитуда q0 и начальная фаза φ0 определяются начальными условиями, то есть тем способом, с помощью которого система была выведена из состояния равновесия. В частности, для процесса колебаний, который начнется в контуре после переброса ключа K в положение 2, q0 = Cε, φ0 = 0. При свободных колебаниях происходит периодическое превращение электрической энергии Wэ, запасенной в конденсаторе, в магнитную энергию Wм катушки и наоборот. Если в колебательном контуре нет потерь энергии, то полная электромагнитная энергия системы остается неизменной:
|
Все реальные контура содержат электрическое сопротивление R. Процесс свободных колебаний в таком контуре уже не подчиняется гармоническому закону. За каждый период колебаний часть электромагнитной энергии, запасенной в контуре, превращается в джоулево тепло, и колебания становятся затухающими.
|
|
|
|
Физическая величина δ = R / 2L называется коэффициентом затухания. Решением этого дифференциального уравнения является функция
| |
которая
содержит множитель exp (–δt),
описывающий затухание колебаний.
Скорость затухания зависит от
электрического сопротивления R
контура. Интервал времени
|
где N – число полных колебаний, совершаемых системой за время затухания τ. Добротности Q любой колебательной системы, способной совершать свободные колебания, может быть дано энергетическое определение:
|
Для RLC-контура добротность Q выражается формулой
|
12.Змушені коливання, резонанс.
Коливання — фізичний процес, під час якого чергуються інтервали збільшення й зменшення фізичної величини.
Коливаннями
або коливальними рухами називають такі
види механічного руху чи зміни стану
системи, які періодично повторюються
в часі, наприклад, механічні коливання
тіла на пружині, коливання маятників,
коливання струн, вібрації фундаментів
будівель, електромагнітні коливання в
коливальному контурі. За фізичною
природою коливання поділяють на механічні
та електромагнітні, за характером
коливань - на вільні, вимушені та
автоколивання. Коливання, які
відбуваються в системі під дією зовнішньої
періодичної сили, називаються вимушеними.
Графік
ідеалізованого власного коливання
являє собою синусоїду або косинусоїду.
Однак у будь-якій реальній коливальній
системі, внаслідок неминучості дії сил
тертя й опору, власні коливання згасають,
тобто їх амплітуда зменшується з часом.
Оскільки в колі відбуваються вимушені коливання, а також можливі власнї коливання, то, очевидно, має місце резонанс: збіг частоти вимушених коливань у колі з частотою власних коливань. Резонансну частоту можна визначити так:
Як бачимо, значення резонансної частоти збігається зі значенням частоти вільних коливань в ідеальному коливальному контурі (формула Томсона).
Якими ж
способами можна досягти в колах змінного
струму резонансу? Цими способами можуть
бути: зміна індуктивності, зміна ємності
і зміна частоти струму. Явище резонансу
широко використовують в радіотехніці
(настроювання контурів), електротехніці
(підвищення coscp) тощо.
Резонанс в електричному колі змінного струму спостерігається за умови, що RL=RcіZ=R
Значення резонансної частоти збігається зі значенням частоти вільних коливань в ідеальному контурі (власних коливань — формула Томсона)
У колі з
індуктивністю, ємністю та активним
опором у загальному випадку між напругою
і силою струму є зсув фаз, який можна
визначити за формулами:
Коли в колі
досягнуто резонансу (Ri=Rc), зсуву фаз немає: напруга
і сила струму мають однакові фази. При
цьому й коефіцієнт потужності максимальний:.
Коли у колі
змінного струму досягнуто резонансу
(RL=RC), то
сила струму й напруга мають однакові
фази (зсув фаз ф = 0) і коефіцієнт потужності
максимальний:
З'ясуємо, якими можуть бути амплітуди напруг на індуктивному та ємнісному опорах за резонансу:
Як бачимо, за резонансу значення цих напруг однакові. А оскільки вони мають протилежні фази, то повністю компенсують одна одну. Ці напруги можуть у багато разів перевищувати напругу, яка подається до кола.
Внаслідок рівності напруг у цьому послідовному колі за резонансу останній резонанс називають резонансом напруг. При резонансі у послідовному колі напруги на індуктивному і ємнісному опорах повністю компенсують одна одну, тому такий резонанс називається резонансом напруг.