8. Переліки (списки)

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині розділів, підрозділів, пунктів або підпунктів звіту. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку на першому рівні деталізації слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи, коротке тире.

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації) або дефіс (якщо він не був використаний на першому рівні деталізації). Можна використовувати змішану систему: літера з дужкою і дефіс, наприклад:

Типи кабелів:		Типи кабелів:
коаксіальний кабель;	АБО	коаксіальний кабель;
кабель «звита пара»: екранований (зі спільним фольговим екраном навколо всього кабелю (F/UTP); захищений: Тільки з окремим фольговим екраном навколо кожної звитої пари (U/FTP). З окремим екраном навколо кожної звитої пари та зі спільним фольговим екраном навколо всього кабелю (F/FTP). З окремим екраном навколо кожної звитої пари та зі спільними фольговим екраном (F) та екраном з мідної сітки (S) навколо всього кабелю (SF/FTP); неекранований (U/UTP);		кабель «звита пара»: Екранований (зі спільним фольговим екраном навколо всього кабелю (F/UTP). Захищений: тільки з окремим фольговим екраном навколо кожної звитої пари (U/FTP); з окремим екраном навколо кожної звитої пари та зі спільним фольговим екраном навколо всього кабелю (F/FTP); з окремим екраном навколо кожної звитої пари та зі спільними фольговим екраном (F) та екраном з мідної сітки (S) навколо всього кабелю (SF/FTP). Неекранований (U/UTP);
волоконно-оптичний кабель – одномодовий та багатомодовий.		волоконно-оптичний кабель (одномодовий та багатомодовий).

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

9. Формули та рівняння

Формули розміщують за текстом або окремими рядками.

У тексті пишуть невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, наприклад:

Введемо вектор , що визначає кількість пристроїв в кожній системі.

В окремий рядок розміщують основні формули, які використовують у роботі при розрахунках і дослідженнях. Їх розміщують після рядка тексту, у якому вони згадуються, симетрично до тексту (від центру) без абзацного відступу.

Формули відокремлюються від основного тексту одним вільним рядком зверху та знизу.

Правила написання та друкування символів величин, назв і позначень одиниць у тексті та формулах встановлені у ДСТУ 3651 [10], виходячи з правил української мови та міжнародних стандартів:

1. символи величин, позначені окремими літерами латинського чи грецького алфавіту, друкуються похилим шрифтом (курсивом, англ. italic) незалежно від того, яким шрифтом надруковано весь текст;

2. символи векторних величин можна друкувати напівжирним шрифтом або зі спеціальною позначкою-стрілкою над символом величини;

3. якщо в тексті різні величини мають однакові символи, то відмінність між ними можна показати за допомогою індексу. Якщо індекс є символом фізичної величини, позначеної латинською літерою, він друкується похилим шрифтом (курсивом, англ. italic), в усіх інших випадках – прямим шрифтом, наприклад:

Прямі індекси (кирилицею):	Похилі індекси (латиницею):
Сг (г – газ)	Ср (р – тиск)
е (e – електрична)	рх (х – координата)
Т1/2 (1/2 – число)	(і, j – поточні індекси)

4. цифри завжди друкують прямим шрифтом;

5. індекс може бути нижнім або верхнім. Якщо індексом є скорочене українське (російське) слово, то крапку після нього не ставлять так само, як і після будь-якого іншого індексу (грецького, латинського, цифрового). Якщо ж при одній величині використовуються два або більше індексів – скорочених українських (російських) слів, то крапку не ставлять лише після останнього з них, а після попередніх точка ставиться, бо вона виконує функцію відокремлення одного індексу від іншого, наприклад:

Р_{р. поч} – тиск рідини початковий

Система рівнянь об’єднується фігурною дужкою, як правило, ліворуч, номер ставиться навпроти, насередньому рядку, наприклад:

(3.2)

Формули і рівняння у звіті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номеру розділу і порядкового номеру формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку сторінки без крапок від формули до її номера. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Пояснення до формули відокремлюється одним вільним рядком зверху від формули та знизу від основного тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки, наприклад:

(1.3)

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «», наприклад:

(2.73)

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою, яка ставиться безпосередньо за формулою до її номера, наприклад:

₁(х, у) = S₁ i S₁≤S_1max, (1.1)

₂(х, у) = S₂ i S₂≤S_2max. (1.2)