Методичні рекомендації

Висвітлюючи перше питання плану семінарського за­няття слід наголосити на тому, що могутність поштовху національно-визвольному рухові на українських землях надала Лютнева революція в Росії. Безпосередніми наслід­ками Лютневої революції 1917 р. в Україні серед іншого були: тимчасовий вакуум легітимної влади, паралельна по­ява конкуруючих владних структур: Тимчасового уряду і Рад, у діяльності яких домінував соціальний акцент, та Центральної ради, у роботі якої надавалась перевага вирі­шенню питань національного розвитку.

Розкриваючи друге питання плану, студенти повинні проаналізувати процес становлення Української Централь­ної Ради (УЦР), звернути увагу на те, що виникла вона як міжпартійний координаційний центр, згодом перетворилася на орган національного представництва, а після включення до її складу представників національних меншин - на орган територіального самоврядування, і тільки з проголошенням УНР стала вищим законодавчим органом державної влади. В основу відповіді необхідно покласти універсали Цент­ральної Ради, рішення Українського Національного Кон­гресу, інструкцію Тимчасового уряду Генеральному Секре­таріатові, Конституцію УНР та інші документи. Особливу увагу слід звернути на законотворчу діяльність УЦР, на­самперед розробку та прийняття земельного закону, закону про громадянство УНР та закону про національно-пер­сональну автономію. На окремий розгляд заслуговує Конс­титуція УНР, її зміст, структура та основні положення.

У ході роботи над третім питанням студенти мають розг­лянути зміни, що сталися у державному устрої України з при­ходом до влади гетьмана Павла Скоропадського, дати аналіз системі органів державної влади та управління, розкрити їхню структуру та повноваження. При цьому треба опертися на «Грамоту до всього українського народу» та закон «Про тим­часовий державний устрій України» від 29 квітня 1918 р. Окремо необхідно розглянути законодавчу діяльність гетьма­на та його уряду, показати її особливості та наслідки.

Працюючи над останнім питанням плану, студентам слід, спираючись на нормативний матеріал (Декларацію Ди­ректорії від 26 грудня 1918 року. Універсал Трудового Кон­гресу від 28 січня 1919 року та Закон про тимчасове держав­не управління та порядок законодавства в Українській На­родній Республіці від 12 листопада 1920 року), показати генезу органів державної влади та управління періоду Дире­кторії. Однак необхідно враховувати, що тогочасні політичні реалії вносили певні корективи і тому головні програмові завдання Директорії лишилися лише на папері. На особливу увагу заслуговує робота Директорії та уряду ЗУНР над об'­єднанням українських земель в єдину державу.

Тому студенти, спираючись на текст Ухвали Українсь­кої Національної Ради від 3 січня 1919 року та Акт Дирек­торії від 22 січня 1919 року, мають висвітлити процес злуки УНР та ЗУНР і показати його наслідки.

Семінар 9. Державно-правові інститути Західно-Української народної республіки (1918 – 1923 рр.)

1. Листопадова національно-демократична революція і проголошення ЗУНР.

2. Організація і структура державного апарату. Військове будівництво.

3. Законодавство ЗУНР.