МАН Ганькевич
.doc
Директор заводу особливу увагу приділяв питанням розвитку художньої самодіяльності на підприємстві та занять заводчан фізкультурою і спортом. Центром культурного життя заводу був Палац суднобудівників. Більшість художніх колективів були широко відомі в області і республіці. До наших днів активно працює літературне об'єднання «Стапель», якому в травні 2011 року виповнилося 82 роки.
Поряд з важливими основними народногосподарськими планами керований А.Б. Ганькевича колектив активно шефствує над сільгосппідприємствами, будує міський стадіон, прекрасний Палац культури і техніки, житлові будинки, школи, дитячі садки та ясла, будинки побуту, магазини, бази відпочинку в Криму, Коблево, на Волоській косі та десятки інших об'єктів. За безпосередньої участі А.Б. Ганькевича вирішувалися питання щодо забудови житловими будинками для працівників заводу мікрорайону Ліски, почалося створення мікрорайону Намив. На заводі було налагоджено виробництво меблів для житлових квартир, якість якої не поступалося імпортної. Заводчани активно співпрацюють з академіями наук, десятками науково-дослідних інститутів, ЦКБ і КБ. І за всім цим - контроль керівника, його рада і активну участь в роботі по співробітництву та отримання позитивного результату. Саме при А.Б. Ганькевича на нульовому стапелі розпочато монтаж двох унікальних козлових кранів вантажопідйомністю 900 тонн кожен і 300 п / м околостапельной плити (закінчений в 1980 р.).
Розповісти про Анатолія Борисовича тільки як про керівника, інженера, відданого виробництву, було б недостатньо. Він був людиною великої громадської роботи, завжди знаходився в гущі подій в республіці, області, місті, районі, на заводі. Люди вірили йому, довіряли, цінували і любили. Він обирався делегатом XXII, XXIII, XXIV і XXV з'їздів КПРС, делегатом XXI і XXII з'їздів КПУ. Багато років А.Б. Ганькевич обирався членом Миколаївського обкому і міськкому КПУ, членом парткому заводу. З 1949 по 1973 роки він депутат обласної Ради народних депутатів, неодноразово обирався депутатом Миколаївської міської Ради народних депутатів.
1
2
вересня 1979 Анатолія Борисовича Ганькевича
проводили на заслужений відпочинок.
Він передав естафету своєму учню Ю.І.
Макарову, який гідно продовжував його
справу 14 років.
За віковий період існування на чолі Чорноморського заводу стояли 28 директорів. 20 років (1959-1979 рр..) Чотири рази орденоносний ЧСЗ очолював А.Б. Ганькевич.
11 вересня 1986 перестало битися серце прекрасної людини А.Б. Ганькевича. Він похований в м. Миколаєві на міському кладовищі в почесному секторі. Поруч з ним похована дружина Олена Михайлівна Ганькевич. Авторам достеменно відомо, що наприкінці 1950 року А.Б. Ганькевич проживав у м. Миколаєві за адресою: вул. 1-а Слобідська, 40, останні роки життя - на вул. Адміральській, 29.
У пам'ять про легендарного директора, Героя Соціалістичної Праці, кавалера двох орденів Леніна, ордена Жовтневої Революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, ордена «Знак Пошани», лауреата Державної премії СРСР, почесного громадянина м. Миколаєва один із сучасних супертраулерів, побудований на ЧСЗ в 1990 році, назвали «Анатолій Ганькевич». Рішенням Миколаївської міськради № 7/14 від 21 листопада 2002 року заводські площа біля ЧСЗ отримала ім'я Анатолія Ганькевича.
У своїй книзі «Авіаносець» колишній генеральний директор ЧСЗ Юрій Іванович Макаров написав:
«1989 і 1990 роки були роками апогею Чорноморського суднобудівного заводу: вперше на плаву добудовувалися відразу два авіаносці, замовлення № 105 і № 106. Одночасно на стапелі за новим проектом будувався третій корабель, авіаносець з атомною енергетикою, замовлення № 107. У цехах заводу вже було освоєно і повним ходом йшло виготовлення атомних парогенеруючі установок для цього корабля.
З повним завантаженням працював стапель № 1 і потокова лінія траулерів.
Шкода, що з нами вже не було людей, які більше тридцяти років тому починали створення авіаносного флоту країни:
- Головного конструктора Аркадія Васильовича Маринича;
- Директора заводу Анатолія Борисовича Ганькевича.
Вони були нашими наставниками, вони виховали нас. Ніхто краще за них не зміг би оцінити досягнення заводу. Наші успіхи та перемоги були і їх успіхами і перемогами ».