Учебник МОН / Lesson_2

第二课

你忙吗?

安娜：，吗？

陆白军：。呢？

安娜：，爸、妈吗？

陆白军：谢，们。 吗？

安娜：，呢？

陆白军：。友吗？？

安娜：，。友呢？

陆白军：的友。们 。？

安娜：。的， 。吗？

陆白军：，，呢？

安娜：。

陆白军：，们。

1. 忙 máng зайнятий

2. 爸爸 bàba тато

3. 妈妈 māma мама

4. 谢谢 xièxie дякую

5. 他们 tāmen вони (для чоловіків, або для

групи жінок, серед яких є хоча б один чоловік)

6. 她们 tāmen вони (для жінок)

7. 他 tā він

8. 她 tā вона

9. 们 men (суфікс множини для людей)

10. 都 dōu всі

11. 不 bù не

12. 男 nán чоловік

13. 朋友 péngyǒu друг

14. 要 yào хотіти

15. 咖啡 kāfēi кава

16. 茶 chá чай

17. 我们 wǒmen ми

18. 现在 xiànzài зараз

19. 喝 hē пити

dōu	dóu	dŏu	dòu
bā	bá	bǎ	bà
māng	máng	mǎng	màng
nān	nán	nǎn	nàn
pēng	péng	pěng	pèng
yōu	yóu	yŏu	yòu
nǖ	nǘ	nǚ	nǜ
xiān	xián	xiǎn	xiàn
hē	hé	hě	hè
kā	ká	kǎ	kà
fēi	féi	fěi	fèi
shī	shí	shǐ	shì
chā	chá	chǎ	chà
zāi	zái	zǎi	zài
xiē	xié	xiě	xiè

lǜ	péng	cài	zài	xiān
xiǎng	chá	yī	yŏu	pà
dōu	duō	xiè	nǘ	nù

bùmáng	yǐnliào (напій)
pēngyŏu	kělè (кока-кола)
dōuhǎo	hànbǎo (гамбургер)
hěnmáng	jīntiān
kāfēi	xiàwŭ
hēchá	lǎorén
xiànzài	wàiguó
guìz	cǎidiàn

dōu – duō	mǎng ‑ mǎn	shì ‑ chì
bà ‑ pà	pēng ‑ pāng	záo ­ zóu
nǚ – nŭ	xián – xiáng	chā – chū
kǎ ‑ kǎo	xiè ‑ xià	zái ‑ cái

kā ‑ kǎ	chá ‑ chǎ
fŏu ‑ fóu	pěng ‑ pèng
hè – hé	xiān – xiǎn
dóu ‑ dōu	màng ‑ māng

gōngfu	máfan
xièxie	kèqi
wǎnshang	dōngxi
nǐne	māma
hǎoma	mùtou
bàba	yǐz
péngyou	háiz
dāoz	èle
hǎode	běnz
wūz	shŭle
zhuōz	gēge

Nǐ hǎo ma?

Суфікс в китайській мові вказує на множину і стоїть після особових займенників або іменників, які позначають людину. Наприклад:

他们现在喝咖啡。 – Вони пʼють каву.

我们都很好。– У нас все добре.

Заперечна форма: підмет – прислівник (不) – присудок (прикметник).

Наприклад:

我不忙。– Я не зайнятий.

我们的老师不喝茶。– Наш вчитель не пʼє чай.

Прислівник 都в китайській мові вказує на межу/обсяг і виражає узагальнення. В реченні часто використовується для того, щоб підсумувати попередні елементи. У якості обставини у реченні, він зазвичай стоїть перед дієсловом або прикметником. Наприклад: 他们都喝茶。– Вони (всі) пʼють чай.

我妈妈ˏ爸爸都很忙。– Мої мати і батько (обидва) зайняті.

Коли у реченні використовуються поряд прислівники 也та 都, прислівник 也завжди стоїть першим. Наприклад:

他们也都很好。– У них все добре.

Коли у реченні використовуються поряд прислівники 都 та 不 , прислівник 都 може стояти як перед, так і після 不, але з різним значенням.

1. 他们都不喝茶。– Вони всі не пʼють чай. (В даному випадку вказує на те, що члени групи однакові в своїх діях.)

2. 他们不都喝茶。– Не всі з них пʼють чай. (В даному випадку вказує на те, що не всі члени групи однакові у своїх діях.)

Структурна частка 的 в китайській мові може виражати присвійні відношення, коли вона стоїть після особових займенників та іменників, і виступає в реченні означенням. Наприклад:

她的朋友不忙。– Її друг не зайнятий.

我们的老师喝茶。– Наш вчитель пʼє чай.

*Після іменників які виражають близькі або родинні відносини, для позначення присвійності частка 的не вживається. Наприклад:

我妈妈 – моя мама， 你男朋友 – твій хлопець , 他爸爸 – його батько.

Сполучник в китайській мові – це слово, яке поєднує два слова, фрази або речення для вираження узгодження, причинно-наслідкових та умовних граматичних звʼязків. Сполучник 和 виражає узгодження і може поєднувати займенники, іменники або іменникові словосполучення, прикметники, дієслова та дієслівні словосполучення. Наприклад:

我们和你们 – ми з вами; 他和他的女朋友 – він зі своєю подругою.

Коли сполучник 和використовується для поєднання трьох і більше елементів, він зазвичай ставиться перед останнім. Наприклад: 爸爸ˏ 妈妈和我 – батько, мати і я; 安娜ˏ 陆白军 和你 – Анна, Лу Бацзюнь і ти.

Обставина в китайському реченні модифікує або обмежує присудок, а слово, до якого вона відноситься називається головним словом. Іменники часу можуть виступати обставиною часу в китайському реченні. Обставина завжди має стояти перед головним словом, а не після нього. Таким чином просте речення може мати таку схему: підмет – обставина часу – присудок - додаток. Наприклад:

我现在很忙。– Я зараз зайнятий.

你的朋友现在喝茶。– Твій товариш зараз пʼє чай.

Допоміжні (модальні) дієслова «допомагають» іншим дієсловам виражати необхідність, можливість або бажання. В реченні такі слова зазвичай виступають обставиною. Допоміжне дієслово 要вказує на бажання або потребу. Наприклад:

我们要喝茶 , 他们也要喝茶。– Ми хочемо випити чаю, вони теж будуть чай.

Конструкція типу V 不 V? має таке ж саме значення як і питальне речення з часткою 吗. Але в даному питанні перед дієсловами не можна ставити прислівники-модифікатори 也 та 都 . Наприклад:

你喝不喝咖啡？= 你喝咖啡吗？– Ти пʼєш каву?

妈妈忙不忙？= 妈妈忙吗？– Мама зайнята?

都 也 和 不 要

1. 我们____很忙。

2. 他妈妈___ 爸爸也都喝咖啡。

3. 你们的老师___不忙。

4. 我男朋友现在___喝茶。

5. 安娜和她的朋友都___忙。

1. 我 茶 爸爸 也 喝

2. 朋友 很 都 她 忙 的 安娜

3. 要 咖啡 都 他们 喝 也

4. 现在 忙 老师 很 都

1. 老师们现在喝咖啡。

2. 他妈妈和爸爸都很忙。

3. 安娜也很好。