5. Визначення права промислової власності та його основні поняття

Другою складовою права інтелектуальної власності є право Промислової власності. Як зазначається, кожна держава заінтересована у використанні світових досягнень науки та техніки шляхом впровадження їх у національне виробництво, торгівлю та інші сфери економіки. Саме цим обумовлено зростання масштабів міжнародно-технічного співробітництва та постійне удосконалення відповідної правової бази.

1. У загальному вигляді право промислової власності прийнято визначати як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які складаються у процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості. Об'єктами права інтелектуальної власності, згідно зі ст. 2 Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967 p., є:

• винаходи у всіх галузях людської діяльності;

• наукові відкриття;

• промислові зразки;

• товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та комерційні позначення;

• захист проти нечесної конкуренції, а також

• всі інші права, що мають відношення до діяльності у промисловій або науковій галузях.

2. Визначень зазначених термінів Конвенція не містить, зазвичай відсилаючи до того, «як ці поняття визначені у національних законодавствах Договірних Держав». З урахуванням Цього та зважаючи на відповідність таких визначень сталій міжнародній практиці, наведу їх розуміння за чинним законодавством України.

Винахід - це технічне рішення, що відповідає вимогам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне до використання (Закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15. 12. 1993 р.).

Промисловий зразок – нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом (Закон «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р.)-.

Знак – це словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів (Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15. 12. 1993 р.).

У згадуваній вище (див. гл. 10. 1. 4.) Декларації підкреслено, що основними функціями товарного знака є встановлення джерела товару у торгівлі задля користі споживачів, а також захист добросовісних виробників. На виконання цих функцій право повинно забезпечити, щоб товари були позначені за згодою володарів товарних знаків і щоб споживачі могли розібратися у походженні або характеристиках товару.

Поняття «захист від нечесної конкуренції» та «всі інші права, що мають відношення до діяльності у промисловій або науковій галузях» залишаються не визначеними (і не тільки в нашому законодавстві). Як приклад інших прав можна послатись на термін «корисна модель» (Закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»), яким позначається «конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислово придатним».

1.Коли мова йде про систему міжнародно-правової охорони права промислової власності, то мається на увазі весь комплекс міжнародно-правових актів у цій сфері. Нас мають цікавити, головним чином, ті акти, за допомогою яких встановлюється зазначена охорона (ними і буде обмежено подальший виклад матеріалу. Акти ж, які полегшують отримання такої охорони або якими встановлюються ті чи інші міжнародні класифікаційні системи, у подальшому розглядатись не будуть).