Головні функції менеджменту
Незалежно від рівня чи сфери менеджмент виконує чотири головні функції: планування й ухвалення рішень, організацію діяльності, лідерство і контролювання (рис. 1.2).
Планування й ухвалення рішень. У найпростішій формі планування означає визначення організаційних цілей і рішення, як ліпше їх досягти. Ухвалення рішення - частина процесу планування, що передбачає вибір напряму дій із різних варіантів.
Планування і ухвалення рішень забезпечує ефективність менеджменту за допомогою передбачення майбутньої діяльності.
Організація діяльності. Після того, як менеджер визначив ціль і розробив реальний план, наступною функцією менеджменту є організація людей і груп для виконання плану. Тобто організація діяльності визначає, як дії і ресурси повинні бути пов'язані між собою.
Лідерство. Третьою базовою функцією менеджменту є лідерство. Дехто трактує лідерство як найважливіший і найсуперечливіший з усіх управлінських видів діяльності. Лідерство - це сукупність процесів, які використовують, щоб перекопати людей працювати разом для досягнення інтересів організації. Наприклад, уміння Говарда Шульца, як керівника, переконувати інших, без сумніву, відіграє важливу роль в успіхові Starbucks.
Контролювання і регулювання. Завершальною фазою процесу менеджменту є контролювання і регулювання, або моніторинг, за прогресом організації для досягнення цілей. У міру того, як організація прагне досягти своїх цілей, менеджери повинні спостерігати за прогресом для забезпечення мети організації в певний період.
Рис. 1.2. Процес менеджменту.
Менеджмент охоплює чотири головні види діяльності - планування й ухвалення рішень, організацію, лідерство і контролювання. Хоча є загальна логіка для опису цих видів діяльності в такій послідовності (як показано суцільними стрілками), більшість менеджерів займаються більше, ніж одним видом діяльності в один і той же час; вони часто переходять від одного виду діяльності до іншого непередбаченими способами (як показано пунктирними стрілками).
Базові управлінські навики
Належним чином виконуючи зазначені функції менеджменту, менеджери покладаються на цілу низку специфічних навиків. Найважливішими управлінськими навиками є технічні, між особові, концептуального мислення, діагностичні, комунікативні, ухвалення рішень та вміння правильно розподіляти час.
Технічні навики. Технічні навики - це навики, потрібні для виконання або розуміння специфічних видів роботи в організації. Вони особливо важливі для менеджерів нижчого рівня. Ці менеджери проводять багато часу, навчаючи підлеглих і відповідаючи на запитання щодо проблем, пов'язаних з роботою. Менеджери нижчого рівня повинні знати, як виконувати завдання, призначені для тих, якими вони керують, якщо вони хочуть досягти успіху.
Міжособові навики. Менеджери значну частину часу спілкуються з людьми як всередині, так і за межами організації. З огляду на це менеджер також потребує між особових навиків - здатності спілкуватися, розуміти та мотивувати окремих людей і групи. Як менеджер підіймається по організаційній драбині, так він повинен знайти спільну мову з підлеглими, рівними за станом, і тими, хто перебуває на вищих рівнях організації. Враховуючи велику кількість функцій, які менеджер виконує, він також повинен уміти працювати з постачальниками, споживачами, інвесторами та іншими людьми поза організацією.
Навики концептуального мислення. Концептуальні навики залежать від здатності менеджера мислити абстрактно. Менеджери повинні мати абстрактне мислення, щоб розуміти суть роботи організації та її середовище, збагнути, як усі частини організації існують разом, і розглядати організацію схоластичним способом. Це їм дає змогу думати стратегічно, бачити картину в цілому й ухвалювати обгрунтовані рішення, корисні для цілої організації.
Діагностичні навики. Кваліфіковані менеджери також мають діагностичні здібності, або навики, що дають змогу менеджеру передбачати найбільш ймовірне реагування на ситуацію. Терапевт діагностує хвороби пацієнта за допомогою аналізу симптомів і визначення їхньої можливої причини. Так само менеджер може діагностувати й аналізувати проблему в організації за допомогою вивчення її симптомів, а тоді відшукати її вирішення.
Комунікативні навики. Комунікативні здібності стосуються спроможності менеджера ефективно повідомляти ідеї та інформацію іншим, а також сприймати ідеї та інформацію від інших. Ці навики дають змогу менеджеру передавати ідеї підлеглим, завдяки чому ті знають, що від них очікують, координувати роботу з рівними за рангом і колегами для доброї співпраці, та інформувати менеджерів вищого рівня про стан речей. Крім того, комунікативні навики допомагають менеджеру прислухатися до того, що кажуть інші, розуміти справжній підтекст листів, електронної пошти, звітів та іншої письмової кореспонденції.
Навики ухвалення рішень. Кваліфіковані менеджери також володіють майстерністю ухвалювати рішення. Навики ухвалення рішень передбачають спроможність менеджера правильно виявляти і визначати проблеми та можливості, а тоді вибирати оптимальний напрям дій, щоб вирішити проблеми і перетворити можливості у капітал. Жоден менеджер не завжди ухвалює правильні рішення. Однак кваліфіковані менеджери ухвалюють правильні рішення у більшості випадків. А коли вони ухвалюють неправильні рішення, то переважно швидко визнають помилку і виправляють її, щоб компенсувати організації витрати або збитки, наскільки це можливо.
Уміння правильно розподіляти час. У кінцевому результаті менеджери з досвідом переважно вміють правильно розподіляти час. Навики розподіляти час полягають у спроможності менеджера визначати пріоритети у роботі, працювати ефективно і доручати, відповідно, роботу іншим. Як зазначено, менеджери стикаються з багатьма різними труднощами і проблемами. Менеджеру дуже легко заглибитися у виконання роботи, яку можна відтермінувати або передати іншим. На жаль, коли таке трапляється, важчою і важливішою роботою може бути знехтувано.