Умови, що впливають на ефективність використання маркетингу
|
Збільшення ефективності від використання маркетингу |
Зменшення ефективності від використання маркетингу |
|
Наявність у керівників і головних спеціалістів бажання розвивати та удосконалювати своє підприємство |
Відсутність у керівників і головних спеціалістів бажання розвивати та удосконалювати своє підприємство |
|
Заохочення керівництвом підприємства (не опір) бажання персоналу удосконалювати своє підприємство |
Не заохочення керівництвом підприємства (покарання) бажання персоналу удосконалювати своє підприємство |
|
Висока кваліфікація керівників підприємства в області маркетингу (чітке розуміння цілей і задач, що стоять перед маркетингом і розуміння довгострокової основи повернення маркетингових інвестицій) |
Нерозуміння або недооцінка керівництвом підприємства суті маркетингу, його значення та ролі на підприємстві (нечітке розуміння можливостей маркетингу, чекання надходження прибутку від маркетингу тільки в поточному періоді) |
|
Доведення до виконавців реальної інформації, цілей та задач з боку керівництва (свідоме надання необхідної реальної інформації) |
Доведення до виконавців відволікаючої інформації, неіснуючих цілей та задач з боку керівництва (навмисне або випадкове приховання деякої інформації) |
|
Економічно обґрунтовані інвестиції в маркетинг та ефективний розподіл ресурсів підприємства, якісне виконання задач, покладених на маркетинг персоналом підприємства |
Необґрунтований розподіл ресурсів керівництвом підприємства (не по призначенню, вкладення коштів тільки для рішення тактичних, а не стратегічних проблем, не дотримання необхідних обсягів капіталовкладень, неефективна організаційна структура) |
|
Розуміння персоналом підприємства необхідності сумлінного відношення до праці |
Нерозуміння персоналом підприємства необхідності сумлінного відношення до праці |
|
Висока кваліфікація персоналу |
Низька кваліфікація персоналу |
|
Розвинута корпоративна культура |
Не розвинута корпоративна культура |
|
Безпомилкове планування і впровадження заходів щодо ефективного використання маркетингу в колективі, який бере участь у цій діяльності |
Помилки при плануванні і впровадженні заходів щодо використання маркетингу, що припускаються колективом, який бере участь у цій діяльності (ненавмисні помилки персоналу або ж відсутність мотивації праці) |
|
Підвищення кваліфікації осіб, що беруть участь у маркетингових заходах |
Втрата кваліфікації осіб, що беруть участь у маркетингових заходах |
|
Розумна відповідальність персоналу за помилки або не ефективні дії |
Невиправдано низька відповідальність персоналу за помилки або не ефективні дії |
Щоб уникнути непорозумінь, що виникають при роботі персоналу, основним критерієм ефективного застосування маркетингу на будь-якому підприємстві пропонується вважати досягнення цілей, поставлених перед маркетингом керівництвом. На практиці фактична ефективність дій персоналу, відповідального за розвиток маркетингу, може бути визначена за такими показниками: демонстрація отриманого ефекту від використання маркетингу; орієнтація на аналогічні дії конкурентів і порівняння витрат на маркетинг з конкуруючими підприємствами; одержання інформації у результаті проведеної роботи; рекомендації щодо удосконалення функціонування підприємства; надання регулярних докладних звітів про здійснену роботу.
У кількісному вираженні, ефективність роботи персоналу структурних підрозділів маркетингу доцільно визначати (не рідше двох разів на рік) за допомогою показника рентабельності маркетингу, використовуючи загально відому формулу рентабельності
, (1.25)
де Рм– рентабельність маркетингу;
ПРм– прибуток, отриманий від маркетингових заходів, грн.;
Вм– витрати на маркетинг, грн.
На нашу думку, ситуація, коли Рм> 0%, свідчить про успішність вибору форм застосування маркетингу, а у випадкуРм ≤ 0%, використання маркетингу здійснюється нераціонально. Також, ефективність роботи персоналу підприємства нами пропонується визначити за допомогою коефіцієнту відгуку та кількості скасованих замовлень у вигляді формул (1.26) та (1.27), порівнюючи їх з аналогічними середніми показниками по галузі:
, (1.26)
де Кв– коефіцієнт відгуку;
КР– кількість результативних контактів (договори, необхідні зустрічі, кількість зв’язків, обсяг продажів або закупівель), шт.;
КК– кількість контактів, шт.
, (1.27)
де Ксз – коефіцієнт скасування замовлень;
ВЗ– кількість виконаних замовлень, шт.;
ЧЗ– загальна чисельність замовлень, шт.
Наприклад, авторські дослідження діяльності промислових підприємств доводять, що середніми значеннями є Кв< 0,1 таКсз < 0,7 і це викликає необхідність постійної роботи щодо підтримки зв’язку з клієнтами аби попередити можливість зриву виробничої програми.
Проте процедури контролю, що існують в багатьох компаніях, явно недосконалі. Деякі підприємства недостатньо чітко встановлюють цілі і визначають системи оцінки результатів діяльності. Багато хто не має виразного уявлення про прибутковість операцій, що проводяться, не аналізує свої витрати на складування товару і вміст каналів розподілу.
.