Список детей отряда «Бобры»

1. Оля Лукаш

2. Валера Горный

3. Толя Мартынюк

4. Витя Великий

5. Настя Воронцова

6. Катя Давыденко

7. Наташа Мариненко

8. Славик Константинов

9. Таня Голованова

10. Оля Каверина

11. Валера Игнатов

12. Костя Конон

13. Надежда Саенко

14. Оля Марусич

15. Маша Прутская

16. Даша Ралдухина

17. Алена Трачук

18. Саша Голубева

19. Галя Бурьянова

20. Лера Воронько

21. Тимур Данелия

22. Сеймур Талибов

23. Дима Гончаренко

24. Артем Журавко

Педагогічна практика у літньому оздоровчому таборі «Корчагінець» проходила у П загоні, вік дітей 11-14 років з 27 УП.- 16.УШ. 2010 р.

На час проведення практики я поставила собі мету: вдосконалити педагогічну майстерність шляхом саморозвитку, вивчення досвіду старших досвідчених педагогів, використання педагогічної літератури у проведенні заходів, а найголовніше встановити контакт з дитячим колективом, згуртувати його, організувати дозвілля так, щоб враження від відвідування табору залишалися приємними спогадами на все життя.

З цією метою перше, що треба було зробити, це встановити контакт з вихователем, що було нелегко і потребувало такту, деяких бесід, але загалом взаєморозуміння виникло і у проблемах ми знаходили спільну мову.

Тимчасовий колектив загону – це явище притаманне табору, тому згуртувати його, залучити дітей до табірного життя, було завданням не з легких. Було вирішено виділити лідерів. Ними виявились Наташа М. и Слава К. Запропонували дітям створити свою державу, де буде президент, кабінет міністрів, дітям були запропоновані посади, наприклад « головнокомандуючий», «головний пробуджувач», «головний редактор», «головний заспівувач» тощо. Необхідно, щоб кожна дитина змогла само реалізуватися, виявити свої нахили, бажання.

Після заїзду діти досить швидко адаптувалися до нових умов. Хоча деякі сумували за домівкою. Деяких дітей досить важко було залучити до суспільного життя. Для цього проводилися індивідуальні бесіди, давалися спеціальні доручення, використовувалися заохочення .Особливою популярністю у дітей користувалися вечірні бесіди « по душам», де діти розповідали про себе, про свої дитячі і не зовсім дитячі проблеми, просили поради, чекали відповіді на свої хвилюючі питання. Це дуже здружили мене з дітьми. Вони з цікавістю відгукувалися на мої пропозиції у підготовці до різноманітних конкурсів, ігр, розваг. Особливо , коли загін перемагав у вечірній час ми організовували танок переможців, з веселою кричалкою «Ми бобри, молодці! Ми- пе-ре-мож-ці!». Саме діти, навчили мене спокійно приймати поразки, безболісно реагувати на невдачу. Заспокоюючи дітей, я знаходила аргументи, які діти сприймали, відновлювала їх рівновагу і зрозуміла, що цим допомагаю і собі.

Вирішуючи конфліктні ситуації намагалася ввійти в ситуацію з боку дитини, зрозуміти його наміри, виявити позитив у скоєному, що рухало дитиною, до чого вона домагалася, що хотіла довести своїм вчинком. Це давало свої позитивні наслідки. Емоції відходили на інший шлях, вирішувалися питання , що згуртувало колектив, діти відчули себе людьми, які мають право голосу, можуть самостійно вирішувати свої питання. Але багато прийшлося «воювати» з деякими хлопцями та й дівчатами за чистоту мови, з словами -«паразитами», нецензурними словами, доводити, що кожне слово може і лікувати і вбивати, не треба і фізичного болю. Вчилися робити приємне словами, говорити «Дякую», « Дуже гарно», «Молодець», «Ти просто супер», тощо. Взаєморозуміння з дітьми досягалося не просто, багато дітей було з забезпечених сімей і мали трохи зарозумілість, певний гонор. Створити атмосферу дружби було нелегко.

Для цього наша « держава» створила такі умови, де міністри повинні були опікуватися іншими, створювати для них умови. Так «головному редактору» «міністр культури» подарував власні фломастери «назовсім», а також власний альбом, бо «наша держава» має випустити найкращу стінгазету. «Президент» відчитав свого « міністра безпеки» за те, що той невчасно перевірив , чи всі відпочивають і на місцях. Це допомагало мені в організації та згуртуванню дитячого колективу, створювало умови для самоврядування.

Особливою увагою користувалися дівчатка. Саме цей вік небезпечний тим, що закладаються основи гідності, дівчатка пізнають, що гарне, а що на їх думку не зовсім, відчувають себе красивими, або комплексують через якість свої надумані «вади». Увага до них з боку вожатого - це основа здорового мікроклімату. Треба завжди бути в курсі їх справ. Робилися зачіски на дискотеку, вчилися правильно накладати макіяж, підбирати правильно сукню та взуття тощо. А ще співати, танцювати, вивчали потай спеціальні рухи на дискотеку, щоб вразити інших, робити синхронні танці на дискотеці і весело потім обговорювали, як всі захоплено на них дивилися, бо «ми танцювали всі разом так гарно!».

Про рішення конфліктних ситуацій особливо не хочеться згадувати, але всі вони вирішились позитивно, без дзвінків батькам, не було грубих порушень , загалом колектив завдяки ігровій політиці в «державу» показав себе дійсно з кращого боку.

Моя помилка, як педагога, я вважаю була в тому, що під час першого знайомства я представилася як «Світлана», не вжила ім’я та по-батькові, що надалі утруднювало деякі виховні моменти, особливо в конфліктних ситуаціях, деякі діти намагалися вести себе «за панібрата». Я вважаю, що я надалі не допущу цієї помилки. Треба мати певну дистанцію.

В організації деяких заходів треба більше надавати самостійності дітям, не давати готових рішень, вчити їх шукати, проявляти творчість. Надавання готових костюмів, зразків, тощо заважало дітям проявляти ініціативу.

У роботі з вихователем я взяла багато цікавого , а саме організаційні моменти, вміння зосередити увагу, зупинити порушення дисципліни, націлити колектив на вирішення спільного завдання. Саме такі позитивні моменти у мене спершу були відсутні. Але вже до кінця зміни я досить успішно могла згуртувати колектив, організувати його.

Вирішуючи для себе роль педагога у організації дитячого колективу зрозуміла, що тільки наполеглива праця над собою, вміння багато вчитися, пізнавати нове, не стояти на місці можуть бути вирішальними у спілкуванні з дітьми і досягненні успішності у вирішенні всіх проблем колективу.

І день.

Розклад дня: 9⁰⁰ – заїзд. Розподіл у загони

12⁰⁰ – вогні знайомств

13⁰⁰ – обід

14⁰⁰ – тиха година

16³⁰ – полудник

17⁰⁰ – екскурсія «Знайомство з табором»

19⁰⁰ – вечеря

20⁰⁰ - дискотека

ІІ день.

Розклад дня: 7⁴⁰ – підйом

8⁰⁰ – зарядка

9³⁰ – загальне зібрання «Будемо знайомі»

10³⁰ – вільний час (розважальні та розвиваючі ігри з дітьми)

13⁰⁰ – обід

14⁰⁰ – тиха година

16³⁰ – полудник

17⁰⁰ – вільний час (ігри з дітьми в приміщенні)

19⁰⁰ – вечеря

20⁰⁰ – дискотека

ІІІ день

Розклад дня: 7⁴⁰ – підйом

8⁰⁰ – зарядка

9³⁰ – вільний час (розважальні та розвиваючі ігри з дітьми)

13⁰⁰ – обід

14⁰⁰ – тиха година

16³⁰ – полудник

17⁰⁰ – вільний час (ігри з дітьми в приміщенні)

19⁰⁰ – вечеря

20⁰⁰ - вогнище