
- •Методика самостійної роботи
- •Контрольні завдання
- •Основні газові закони
- •Контрольні завдання
- •Будова атома. Періодичний закон та періодична система хімічних елементів
- •Контрольні завдання
- •Хімічний зв’язок
- •Контрольні завдання
- •Основні класи неорганічних сполук
- •Контрольні завдання
- •Основні закономірності перебігу хімічних реакцій
- •Контрольні завдання
- •Розчини. Способи вираження концентрації розчинів. Фізико-хімічні властивості розчинів неелектролітів
- •Контрольні завдання
- •Властивості розчинів електролітів
- •Контрольні завдання
- •Окисно-відновні реакції
- •Контрольні завдання
Властивості розчинів електролітів
Студенти повинні набути знання про розчини електролітів, електролітичну дисоціацію, ступінь і константу дисоціації, сильні та слабкі електроліти, водневий показник рН, дисоціацію води, іонний добуток води, ізотонічний коефіцієнт, добуток розчинності, гідроліз солей, ступінь і константу гідролізу. Необхідно також вміти складати рівняння обміну в розчинах електролітів та гідролізу різних типів солей.
Електролітична дисоціація |
процес розпаду молекул електролітів на позитивно заряджені іони – катіони і негативно заряджені іони – аніони. Електролітична дисоціація речовин, яка відбувається з утворенням вільних іонів, пояснює електричну провідність розчинів. |
Ступінь дисоціації (α) |
відношення числа молекул, які розпалися на іони (n), до загальної кількості розчинених молекул (N):
Може змінюватися від 0 до 1, або від 0 до 100 %. |
Електроліти |
сильні (α>0,30): у розчині − лише іони і практично немає молекул;
(0,03<α<0,30) у розчині є іони та молекули слабкі (0<α<0,03): |
Константа дисоціації |
константа рівноваги, що відповідає дисоціації слабкого електроліту.
Величина константи залежить від природи електроліту і розчинника, температури, але не залежить від концентрації. |
Закон розведення Оствальда |
зі зменшенням концентрації електроліту ступінь його дисоціації зростає.
|
Ізотонічний коефіцієнт |
безрозмірний параметр, який характеризує поведінку речовини у розчині. Чисельно дорівнює відношенню значення деякої колігативної властивості розчину даної речовини та значення тієї ж колігативної властивості розчину неелектроліту тієї ж концентрації. Пов'язаний зі ступенем електролітичної дисоціації:
де k – кількість іонів, на які може розпадатися речовина. |
Водневий показник рН |
Показник, що характеризує кислотні властивості розчинів. Визначається співвідношенням:
кислий
розчин
нейтральний
розчин лужний
розчин |
Іонний добуток води |
константа, яка характеризує дисоціацію води як слабкого електроліту: |
Добуток розчинності ДР |
добуток концентрацій іонів малорозчинного електроліту в насиченому за певної температури. (Являє собою сталу величину).
|
Гідроліз солей |
це обмінна взаємодія речовин із водою, під час якої складові частини речовини сполучаються зі складовими частинами води: |
Ступінь гідролізу солі (h) |
це відношення концентрації солі, що піддалася гідролізу, до її загальної концентрації. Аналогічно до ступеня дисоціації ступінь гідролізу може змінюватися від 0 до 1, або від 0 до 100 %. |
Константа гідролізу (Кг) |
константа рівноваги гідролізу, яка розраховується згідно закону діючих мас. Ступень та константа гідролізу пов’язані аналогічно ступеню та константі дисоціації:
|
Іонні рівняння |
Реакції між іонами відбуваються тільки тоді, коли в результаті їх взаємодії утворюється малорозчинна або легколетка сполука, або слабкий електроліт. |
Для написання рівнянь іонних реакцій треба враховувати |
|