
- •Методика самостійної роботи
- •Контрольні завдання
- •Основні газові закони
- •Контрольні завдання
- •Будова атома. Періодичний закон та періодична система хімічних елементів
- •Контрольні завдання
- •Хімічний зв’язок
- •Контрольні завдання
- •Основні класи неорганічних сполук
- •Контрольні завдання
- •Основні закономірності перебігу хімічних реакцій
- •Контрольні завдання
- •Розчини. Способи вираження концентрації розчинів. Фізико-хімічні властивості розчинів неелектролітів
- •Контрольні завдання
- •Властивості розчинів електролітів
- •Контрольні завдання
- •Окисно-відновні реакції
- •Контрольні завдання
Основні закономірності перебігу хімічних реакцій
Розділ присвячений вивченню основ хімічної термодинаміки та хімічної кінетики. Знання методів визначення теплових ефектів, особливостей енергетики хімічних процесів, розв’язування задач з хімічної термодинаміки дозволяє теоретично передбачувати можливість протікання кожної хімічної реакції. Хімічна кінетика вивчає швидкості хімічних реакцій у залежності від умов їх протікання (температура, тиск, каталізатор, природа розчиненої речовини і розчинника, запас енергії в молекулі тощо), а також механізми процесів, з огляду на що має широке використання в технологічних процесах, при синтезі хімічних речовин тощо.
Студенти повинні навчитися розраховувати теплові ефекти та термодинамічні потенціали хімічних процесів, використовуючи таблиці термодинамічних величин, та вміти застосувати їх для характеристики хімічних сполук, визначення напрямку процесу. Вивчити основні поняття, терміни і закони хімічної кінетики, розуміти умови оборотності і необоротності хімічних процесів, вміти розраховувати константу рівноваги хімічної реакції.
Основні поняття даної теми представлені в таблиці:
Поняття |
Визначення |
Хімічна термодинаміка |
Вивчає перетворення енергії в хімічних реакціях та здатність хімічних систем виконувати корисну роботу. |
Тепловий ефект реакції |
Кількість теплоти, яка виділилась, або поглинулась хімічною системою при протіканні в ній хімічної реакції. Тепловий ефект позначається символами Q чи ΔН (Q = – ΔН). Розмірність – кДж/моль. |
Термохімічне рівняння |
Рівняння реакції, в якому вказаний тепловий ефект, а для речовин наданий їх агрегатний стан. З термохімічними рівняннями можна виконувати математичні дії (складання, віднімання, множення чи ділення на якесь число). |
Ентальпія (теплота) утворення ΔНутв |
Тепловий ефект реакції утворення 1 моля складної речовини з простих. Теплоти утворення простих речовин приймаються рівними нулю. Розмірність – кДж/моль. |
Стандартний стан системи |
Стан речовини при 101,3 кПа (1 атм, 760 мм.рт.ст.) та 298 К (25С). |
Перший закон термодинаміки |
Теплота (Q), що надана системі, витрачається на зміну внутрішньої енергії системи (ΔU) та на виконання роботи проти зовнішній сил (A): Q=ΔU + A |
Закон Лавуазьє-Лапласа |
Теплота розкладу речовини чисельно дорівнює теплоті її утворення, але має протилежний знак |
Закон Гесса |
Тепловий ефект хімічної реакції залежить від виду і стану реагуючих речовин і продуктів реакції, але не залежить від шляху процесу. |
Наслідок з закону Гесса |
Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює різниці сум ентальпій утворення продуктів реакції та сум ентальпій утворення вихідних речовин з урахуванням стехіометричних коефіцієнтів: аА(г) + bB(г) → cC(г) + dD(г) ΔHреакції = cΔHутвC + dΔHутвD – (aΔHутвA + bΔHутвB). |
Самочинний (мимовільний) процес |
Процес, який може протікати без витрати роботи ззовні. Такий процес може протікати або оборотно, або необоротно. |
Ентропія Sутв |
Функція стану, що описує ступінь невпорядкованості системи. Розмірність – Дж/моль·К. Для ізобарних процесів ΔH = ТΔS, де Т – температура в К. |
Другий закон термодинаміки |
В ізольованих системах самочинно можуть протікати тільки процеси, що супроводжуються збільшенням ентропії. Термодинамічно ймовірними є ті процеси, для яких ΔSреакції>0. |
Зміна ентропії в ході хімічної реакції |
Зміна ентропії реакції дорівнює різниці сум ентропій продуктів реакції та сум ентропій вихідних речовин з урахуванням стехіометричних коефіцієнтів: ΔSреакції = cSC + dSутвD – (aSA + bSB). |
Вільна енергія Гіббса |
Міра стійкості системи при постійному тиску. Представляє собою різницю між ентальпійним (ΔH0)та ентропійним факторами (ΔS0): ΔG = ΔH – ТΔS. Розмірність – кДж/моль. |
Другий закон термодинаміки |
Всі процеси можуть перебігати самочинно в сторону зменшення вільної енергії Гіббса. Термодинамічно ймовірними є ті процеси, для яких ΔG<0. |
Зміна вільної енергії Гіббса в ході хімічної реакції |
Зміна вільної енергії Гіббса реакції дорівнює різниці сум вільних енергій Гіббса продуктів реакції та сум вільних енергій Гіббса вихідних речовин з урахуванням стехіометричних коефіцієнтів: ΔGреакції = cΔGутвC + dΔGутвD – (aΔGутвA + bΔGутвB). |
Хімічна кінетика |
Наука, що вивчає швидкість хімічних перетворень. |
Швидкість хімічної реакції |
Число елементарних актів хімічного перетворення в одиниці об’єму за одиницю часу. |
Закон дії мас |
Швидкість хімічної реакції пропорційна добутку молярних концентрацій реагуючих речовин в степенях, що дорівнють їх стехіометричним коефіцієнтам: аА(г) + bB(г) → АВ(г) ( молекулярне рівняння)
де [A] і [B] – молярні концентрації речовин; k – константа швидкості реакції за умови, що концентрації реагуючих речовин дорівнюють 1 моль/л. |
Порядок реакції |
Сума показників степенем в кінетичному рівнянні. |
Молекулярність |
Число молекул, які беруть участь в елементарному акті реакції. |
Правило Вант-Гоффа |
З підвищенням температури на кожні 10 швидкість хімічної реакції зростає в 2-4 рази:
|
Каталізатор |
Речовина, яка бере участь у проміжних стадіях, змінює швидкість реакції, але не входить до складу продуктів реакції і залишається після реакції в незмінній кількості. |
Хімічна рівновага |
Стан зворотного процесу, при якому швидкості прямої і зворотної реакцій однакові. |
Константа рівноваги реакції |
Не залежить від початкової концентрації реагуючих речовин, змінюється в залежності від температури. При даній температурі є величина постійна і дорівнює відношенню добутку рівноважних концентрацій продуктів реакції до добутку рівноважних концентрацій вихідних речовин в степенях, що відповідають їх стехіометричним коефіцієнтам: аА(г) + bB(г) cC(г) + dD(г)
Кр=
Показує, в скільки разів швидкість прямої реакції відрізняється від швидкості зворотної реакції при рівноважних концентраціях речовин 1 моль/л. |
Зміщення, або здвиг, хімічної рівноваги |
Зміна рівноважних концентрацій реагуючих речовин, що викликана зміною будь-якої умови (температури, тиску, концентрації). |
Принцип Ле- Шательє |
Зміна однієї з умов реакції (температури, тиску, концентрації), при яких система знаходилась в стані хімічної рівноваги, викликає зміщення рівноваги в напрямку тієї реакції, яка протидіє спричиненій зміні. |
Приклад 6.1. Розрахуйте тепловий ефект реакції дегідратації гіпсу, якщо процес відбувається за рівнянням:
CaSO42H2O(тв) = CaSO4(тв) + 2H2O(р),
а ентальпії утворення речовин дорівнюють ΔН (CaSO42H2O(тв))= -2022.63 кДж/моль; ΔН (CaSO4(тв))= -1434.11 кДж/моль; ΔН (H2O(р))= -285,83 кДж/моль.
Розв’язання:
Для рішення задачі використовуємо наслідок з закону Гесса:
ΔНреакц.= ΔН (CaSO4(тв)) + 2ΔН (H2O(р)) – ΔН (CaSO42H2O(тв)) = [-1434,11 + 2(-285,83)] – (-2022,63) = 16,86 кДж (реакція ендотермічна).
Відповідь: тепловий ефект реакції дорівнює 16,86 кДж.
Приклад 6.2. Розрахуйте тепловий ефект реакції переходу графіту в алмаз, якщо
С(гр) + О2(г) → СО2(г) |
ΔН1= –393, 5 кДж/моль |
(1); |
С(алм) + О2(г) → СО2(г) |
ΔН2= –395, 3 кДж/моль |
(2). |
Розв’язання:
Для рішення задачі використовуємо закон Гесса. Для цього потрібно від першого рівняння відняти друге, після чого маємо: С(гр.) = С(алм).
Такі ж самі дії виконуємо з ΔН:
ΔНреак= ΔН1 – ΔН2 = –393, 5 – (–395, 3) = 1,8 кДж/моль (реакція ендотермічна).
Відповідь:тепловий ефект реакції дорівнює 1,8 кДж/моль.
Приклад 6.3. Використовуючи довідкові дані, визначте можливість перебігу реакції при 298К та температуру, при якій вона починає йти в прямому напрямку:
4NH3(г) + 3O2(г) = 2N2(г) + 6H2O(р).
Розв’язання:
Дивлячись на зміни агрегатного стану речовин (ліворуч – два гази, праворуч – газ та рідина) можна оцінити зміни ентропії реакції. Оскільки рідини мають значення ентропій менше за гази, то ентропія реакції повинна зменшитися, а це означає, що за ентропійним фактором реакція термодинамічно неможлива. Для доказу потрібні значення ентропій та вільних енергій Гіббса всіх речовин. Для відповіді на запитання про температуру потрібні також і значення ентальпій утворення речовин. Всі означені характеристики візьмемо в довіднику:
|
NH3(г) |
O2(г) |
N2(г) |
H2O(р) |
ΔН, кДж/моль |
–46,19 |
0 |
0 |
–285,83 |
S, Дж/мольК |
192,60 |
205,04 |
199,90 |
70,08 |
ΔG, кДж/моль |
–16,71 |
0 |
0 |
–237,24 |
ΔSреакц= 2S(N2(г)) + 6S(H2O(р)) – [4S(NH3(г)) + 3S(O2(г))] = 2199,90 + 670,08 – [4192,60 + 3192,60] = –527,92 Дж/мольК.
ΔSреакц<0 реакція термодинамічно неможлива.
Доведемо ймовірність проходження реакції за значенням вільної енергії Гіббса:
ΔGреакц= 2ΔG(N2(г)) + 6ΔG(H2O(р)) – [4ΔG(NH3(г)) + 3ΔG(O2(г))] = – 20 – 6237,24 – [–416,71 + 30] = –1356,60 Дж/моль.
ΔGреакц<0 реакція термодинамічно можлива.
Розрахуємо значення ентальпії реакції:
ΔНреакц= 2ΔН(N2(г)) + 6ΔН(H2O(р)) – [4ΔН(NH3(г)) + 3ΔН(O2(г))] = – 20 – 6285,83 – [–446,19 + 30] = –1530,22 Дж/моль.
Для
розрахунку температури скористаємося
рівнянням ΔG
= ΔH
- ТΔS.
Для рівноваги ΔG=0
ΔH
= ТΔS.
.
Для
приведення до однієї розмірності
представимо ΔH
в Дж/моль:
Відповідь: реакція термодинамічно можлива; в прямому напрямку реакція починає йти при Т=2899 К.
Приклад 6.4. Визначте, як зміниться швидкість прямої реакції
2NO + O2 2NO2
при збільшенні тиску в три рази при постійній температурі?
Розв’язання:
Для визначення швидкості реакції, використовуємо закон дії мас. Замість концентрацій речовин використаємо тиск, оскільки тиск та концентрація знаходяться в прямо пропорційній залежності між собою, то визначимо спочатку швидкість до зміни тиску:
= k
P2(NO)
P(O2).
Визначимо швидкість реакції після зміни тиску:
= k
(3P2(NO)
3P(O2)
= 27 k
Р2(NO)
3P(O2).
Знайдемо
співвідношення
=
= 27.
Відповідь: швидкість прямої реакції збільшиться у 27 разів.
Приклад 6.5. Поясніть, в який бік зсунеться рівновага в системі
N2 + 3H2 2NH3 +92,18 кДж
а) при підвищенні концентрації вихідних речовин; б) при зниженні температури; в) при зниженні тиску?
Розв’язання:
а) Визначаємо зсув рівноваги в системі при підвищенні концентрації вихідних речовин. У відповідності до принципу Ле-Шател’є, збільшення концентрації вихідних речовин підсилює прямий процес, тобто зсув рівноваги відбудеться вправо.
б) Визначаємо зсув рівноваги при зниженні температури. Реакція екзотермічна (ΔНреакц>0). Згідно до принципу Ле-Шател’є, рівновага зміститься вправо.
в) Визначаємо зсув рівноваги при зниженні тиску. Реакція екзотермічна. Згідно до принципу Ле-Шател’є, рівновага зміститься у бік збільшення кількості молей газоподібних речовин, тобто вліво.
Приклад 6.6. Обчисліть, у скільки разів зміниться швидкість хімічної реакції при підвищенні температури від 70 до 100С, якщо температурний коефіцієнт даної реакції дорівнює 3.
Розв’язання:
Використаємо рівняння правила Вант-Гоффа:
.
Відповідь: при підвищенні температури від 70 до 100С швидкість хімічної реакції збільшиться в 27 разів.
Приклад 6.7. При деякій температурі рівновага в системі
2NO2 2NO + O2
встановилась при наступних концентраціях: [NO2]=0,006 моль/л, [NO]=0,024 моль/л, [O2]=0,012 моль/л. Знайдіть константу рівноваги і початкову концентрацію NO2.
Розв’язання:
Підставимо в рівняння для константи рівноваги значення рівноважних концентрацій речовин:
Кр=
.
Для знаходження початкової концентрації NO2 скористуємося рівнянням реакції і складемо таблицю:
Речовини |
NO2 |
NO |
O2 |
Початкова концентрація [ ]0 |
0,030 |
– |
– |
Прореагувало речовин |
0,024 |
– |
– |
Утворилося речовин |
– |
0,024 |
0,012 |
Рівноважна концентрація[ ]р |
0,006 |
0,024 |
0,012 |
Відповідь: Кр = 0,192; початкова концентрація NO2 – 0,030 моль/л.