- •Модуль 1 атомно-молекулярне вчення. Класифікація неорганічних сполук
- •1.1. Основні поняття та закони хімії
- •1.1.1. Ключові положення атомно-молекулярного вчення
- •1.1.2. Поняття загальної хімії
- •1.1.3. Фізичні величини, що застосовуються в хімії
- •Моль – це кількість речовини, яка містить стільки часток – структурних елементів, скільки атомів міститься в ізотопі Карбону с12 масою 0,012 кг.
- •1.1.4. Основні закони хімії
- •М.В. Ломоносов
- •Ж. Пруст
- •Наприклад, у реакції
- •А. Авогадро
- •2) Фактор еквівалентності може дорівнювати 1 і бути меншим за 1.
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •1.2. Основні класи неорганічних сполук
- •1.2.1. Класифікація неорганічних сполук
- •1.2.2. Оксиди
- •1.2.3. Основи
- •1.2.4. Кислоти
- •1.2.6. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
- •Класами неорганічних сполук
- •Підсумки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Модуль 2 будова речовини
- •2.1. Будова атома
- •2.1.1. Складність будови атома та її експериментальне доведення
- •2.1.2. Перші моделі атома
- •Е. Резерфорд
- •2.1.3. Атомні спектри
- •2.1.4. Квантова теорія світла
- •2.1.5. Основні положення теорії будови атома Бора
- •2.1.6. Хвильова природа електрона. Електронні хмари
- •2.1.7. Квантові числа
- •Орієнтація s-, p- I d-орбіталей
- •2.1.8. Принцип Паулі
- •2.1.9. Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів у багатоелектронних атомах
- •Підсумки
- •Д. І. Менделєєв
- •2.2.3. Періодичність властивостей хімічних елементів
- •Спорідненістю до електрона (f) називається енергетичний ефект процесу приєднання електрона до нейтрального атома е з перетворенням його на негативний іон е-:
- •Підсумки
- •2.3.1. Іонний зв’язок
- •2.3.2. Ковалентний зв’язок
- •І електронів у молекулі водню н:h
- •Підсумки
- •Задачі для самостійного Розв’язування
- •Модуль 3 Закономірності перебігу хімічних реакцій
- •3.1.Хімічна термодинаміка
- •3.1.1. Теплові ефекти. Внутрішня енергія та ентальпія
- •Термодинаміки
- •Г. І. Гесс
- •1. Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює сумі теплових ефектів її проміжних стадій.
- •3. Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює різниці між сумою теплот утворення продуктів реакції і сумою теплот утворення вихідних речовин з урахуванням числа молів цих речовин.
- •3.1.2. Напрямленість процесів. Ентропія. Ізобарно-ізотермічний потенціал
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •3.2. Хімічна кінетикА та рівновага
- •3.2.1. Предмет хімічної кінетики
- •3.2.2. Швидкість хімічних реакцій
- •Речовин під час перебігу реакції
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин закон діючих мас
- •3.2.4. Вплив температури на швидкість реакцій. Енергія активації
- •3.2.5. Каталіз
- •3.2.6. Хімічна рівновага
- •Оборотної реакції
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •Приклади розв’язування задач
- •V(t2)моль/лхв.
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Модуль 4 Розчини. Теорія електролітичної дисоціації
- •4.1. Основні поняття про розчини
- •4.1.1. Термінологія, що використовується в теорії розчинів
- •4.1.2. Концентрація розчинів та способи її вираження
- •4.1.3. Колігативні властивості розчинів. Осмос
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •4.2. Теорія електролітичної дисоціації
- •4.2.1. Теорія електролітичної дисоціації Арреніуса
- •4.2.2. Реакції в розчинах електролітів. Іонні рівняння
- •4.2.3.Константа електролітичної дисоціації
- •4.2.4. Властивості розчинів сильних електролітів
- •4.2.5. Добуток розчинності
- •4.2.6. Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •4.3. Гідроліз
- •4.4. Окисно-відновні реакції
- •Практичні заняття приклади розв’язування задач (до розділу 4.14.2)
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Приклади розв’язування задач (до розділу 4.3)
- •4. Розрахувати рН середовища під час взаємодії з водою амоній ціаніду.
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Приклади розв’язування задач (до розділу 4.4)
- •2. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Предметний покажчик
- •Список рекомендованої літератури
Задачі для самостійного розв’язування
Обчислити кількість речовини (н.у.): а) азоту масою 14 г; б) кисню масою 48 г; в) заліза масою 112 г; г) фосфору масою 31 г.
Визначити молярну масу газу, якщо його 5 г за н.у. займають об'єм 4 л.
Відносна густина газу за воднем становить 17. Знайти масу 1 л (н.у.) цього газу та розрахувати його відносну густину за повітрям.
При 7С та 100 кПа газ займає об'єм 600 м3. Визначити об'єм газу при 13С та 80 кПа.
Визначити, скільки молів атомів Нітроґену міститься в 16 г амоній нітрату.
Визначити молярну масу ацетону, якщо маса 500 мл його пари при 87С і тиску 96 кПа дорівнює 0,93 г.
Маса 2 л (н.у.) озону становить 4,286 г. Визначити його молярну масу та відносну густину за повітрям.
Визначити температуру, при якій маса 1 л карбон (ІV) оксиду буде дорівнювати 1 г, якщо тиск дорівнює 152 кПа.
Газометр об'ємом 20 л наповнений газом. Густина цього газу за повітрям 0,40, тиск 103,3 кПа, температура 17С. Обчислити масу газу.
Алюміній масою 0,376 г під час взаємодії з кислотою витіснив 0,468 л водню (н.у.). Визначити еквівалентний об'єм водню, якщо молярна маса еквівалента алюмінію дорівнює 8,99 г/моль.
Обчислити молярну масу еквівалента металу та Сульфуру, якщо 3,24 г металу утворюють 3,48 г оксиду та 3,72 г сульфіду.
Для розчинення 16,8 г металу потрібно 14,7 г сульфатної кислоти. Визначити молярну масу еквівалента металу та об'єм водню, що виділився (н.у).
Водень об’ємом 250 мл зібрали над водою при 26С і тиску 98,7 кПа. Тиск насиченої пари води при цій температурі становить 3,4 кПа. Розрахувати об'єм водню (н.у.) та його масу.
Метал масою 0,2 г витіснив із кислоти 197 мл водню, зібраного над водою при 200С і тиску 104 кПа. Тиск насиченої пари води при даній температурі становить 2,32 кПа. Визначити молярну масу еквівалента металу.
На відновлення 1,8 г оксиду металу витрачено 883 мл водню (н. у.). Визначити молярні маси еквівалентів оксиду й металу.
Написати формули ангідридів таких кислот: H2SO4, H3BO3, H3PO4, HClO, HMnO4.
Назвати речовини, які мають такі формули: MgSO4, KHCO3, H2SO4, CaOHCl, Cu(OH)2, Fe2O3, KAl(SO4)2. До яких класів сполук вони належать?
Скласти рівняння реакцій, що відповідають такій схемі перетворень:
а)Ba BaO BaCl2 Ba(NO3)2 BaSO4;
б) S ZnS H2S SO2 BaSO3 SO2;
в) Р Р2О5 Н3РО4 Са3(РО4)2 Н3РО4.
Указати, яка з речовин ортофосфатна кислота, цинк хлорид, ферум(ІІ) хлорид – у разі додаванні лугу утворює осад, який розчиняється в надлишку лугу. Скласти рівняння відповідних реакцій.
Скласти молекулярні рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення за такою схемою:
натрій хлорид натрій натрій гідроксид натрій сульфат натрій нітрат натрій нітрит.
Модуль 2 будова речовини
Сучасні поняття елемента, атома, простої речовини, молекули як сукупності зв'язаних між собою атомів сформувалися порівняно недавно. Але атомістична теорія будови матерії вчення про те, що всі речовини складаються з найдрібніших частинок, пройшла довгий і важкий шлях.
Припущення стародавніх вчених, засновані лише на роздумах, у принципі, не такі вже далекі від нинішніх уявлень: існують певні типи атомів (елементи), які можуть по-різному з'єднуватися один з одним, утворюючи дуже багато речовин зі своєрідними властивостями. Таке вчення було найбільшим досягненням людського розуму. Дуже влучно про це висловився американський фізик, лауреат Нобелівської премії Річард Фейнман. Він зазначив, що якби внаслідок якої-небудь світової катастрофи всі накопичені наукові знання були знищені й до прийдешніх поколінь живих істот надійшла тільки одна фраза, складена з якнайменшої кількості слів, яка б несла найбільшу інформацію, то це була б атомна гіпотеза. Відповідно до неї усі тіла складаються з атомів маленьких тілець, які перебувають у безперервному русі, притягуються на невеликій відстані, але відштовхуються, якщо одне з них щільніше притиснути до іншого. У одній цій фразі міститься неймовірна кількість інформації про світ, варто лише додати до неї небагато уяви та трохи міркування.
До кінця XIX ст. вважали, що атом найменша частинка простої речовини, він неподільний і незмінний. Це підтверджувалось хімічними реакціями, у яких речовини реагують у певних співвідношеннях (закони стехіометрії). Після завершення формування атомістики на основі неподільності атома виникло питання щодо його внутрішньої структури. Припущення про зв'язок атомів з електричним зарядом дедалі міцніше утверджувалося у свідомості вчених у міру нагромадження нових наукових відкриттів та їх узагальнення.