Слід запам’ятати

масова частка елемента в складі сполуки;

= кількість речовини;

рівняння МенделєєваКлапейрона;

відносна густина газу 1 за газом 2;

M_екв(Н₂) = М(1/2H₂) = = 1 г/моль – молярна маса еквівалентів водню;

М_екв(О₂) = М(1/4О₂) = = 8 г/моль – молярна маса еквівалентів кисню;

M_f (A_aB_b) = = молярна маса еквівалентів складної речовини;

еквівалентний об’єм;

, чи  закон еквівалентних відношень.

1.2. Основні класи неорганічних сполук

1.2.1. Класифікація неорганічних сполук

Усі неорганічні сполуки за складом поділяються на прості та складні. Серед простих речовин розрізняють метали та неметали (рис. 1).

Рис. 1. Класифікація неорганічних сполук

Метали складаються з атомів хімічних елементів – металів ( натрій Na, калій К, залізо Fe, магній Mg, срібло Ag тощо). Неметали складаються, як правило, з молекул хімічних елементів – неметалів (хлор Cl₂, сірка S₈, фосфор P₄, кисень О₂, азот N₂ тощо). Метали та неметали мають різні хімічні властивості, що пояснюється електронною будовою їх атомів. Із властивостями цих простих сполук ми ознайомимося пізніше.

Складні речовини поділяються на такі класи: оксиди, основи, кислоти, солі. Поділ складних речовин на класи заснований на схожості хімічних властивостей.

1.2.2. Оксиди

Оксидами називаються речовини, що складаються з двох елементів, одним з яких є Оксиген зі ступенем окиснення (–2).

В оксидах атоми Оксигену сполучаються з атомами інших елементів і не зв’язані між собою:

C=O, O=C=O, O=BOB=O

Сполуки елементів з Оксигеном, у молекулах яких є зв’язок між атомами Оксигену, називають пероксидами (Н₂О₂ – гідроген пероксид НООН).

Пероксиди металів належать до класу солей, гідроген пероксид виявляє кислотні властивості.

Номенклатура. Загальне правило: у назві будь-якої складної неорганічної сполуки – спочатку вказують катіон, а потім аніон.

Назви оксидів за новою систематичною номенклатурою можна побудувати двома способами:

1)за допомогою числових префіксів (N₂O₅ – динітроген пентаоксид, Sb₂O₃ – дистибій триоксид, Na₂O – динатрій оксид);

2)вказуючи ступінь окиснення елемента у формі катіона (N₂O₅ – нітроген(V) оксид, Sb₂O₃ – стибій(ІІІ) оксид, Na₂O – натрій оксид).

Якщо елемент утворює лише один оксид або єдиний оксид у звичайній валентності, то назва його може складатися лише з назви елемента та слова “оксид”: BaO – барій оксид, B₂O₃ – бор оксид, К₂О – калій оксид.

Сполуки Оксигену з більш електронегативним елементом Флуором треба називати флуоридами: OF₂ – оксиген флуорид, O₂F₂ – діоксиген дифлуорид.

За хімічними властивостями оксиди поділяються на солетворні та несолетворні. Оксиди, які не утворюють солі, називаються несолетворними – NO – нітроген(ІІ) оксид, N₂O – нітроген (І) оксид, SiO₂ – силіцій(ІV) оксид. Несолетворних оксидів мало. Оксиди, які під час хімічних реакцій утворюють солі, є солетворними. До них належить більшість оксидів. Солетворні оксиди поділяються на основні, кислотні та амфотерні.

Основні оксиди. Основними називають оксиди, гідрати яких є основами. До таких належать лише оксиди металів: Магнію, Лантану, лужних (Li, Na, K, Rb, Cs), лужноземельних (Ca, Sr, Ba, Ra), а також усіх інших металів, нижчих ступенів окиснення (Cr(+2), Mn(+2), Pb(+2)).

Кислотні оксиди. Кислотними називаються оксиди, гідрати яких є кислотами. У зв’язку з цим кислотні оксиди ще називаються ангідридами кислот. До них належать оксиди неметалів, а також металів, які проявляють вищі ступені окиснення: SO₂, SO₃, CO₂, CrO₃, Mn₂O₇.

Амфотерні оксиди. Амфотерними називаються оксиди, які залежно від умов виявляють властивості основних і кислотних оксидів. До амфотерних належать оксиди деяких металів головних підгруп (Берилію, Алюмінію), а також оксиди багатьох металів побічних підгруп періодичної системи елементів з проміжними ступенями окиснення: BeO, Al₂O₃, ZnO, MnO₂, Fe₂O₃.

Характеристика оксидів наведена далі (табл. 2).

Таблиця 2. Фізичні та хімічні властивості оксидів

Властивість	Основний оксид	Кислотний оксид	Амфотерний оксид
Агрегатний стан	Твердий	Твердий, рідкий, газоподібний	Твердий
Тип хімічного зв’язку	Іонний	Ковалентний полярний	Іонно-ковалентний
Характер гідроксиду	Основа	Кислота	Виявляє властивості кислоти і основи
Взаємодія: з водою кислотами основами оксидами: основними кислотними амфотерними	Деякі: оксиди лужних та лужноземельних металів CaO+H2O=Ca(OH)2 Усі з утворенням солей Fe2O3+6HCl=2FeCl3+3H2O Не реагують Не реагують СаO+SiO2=CaSiO3 Li2O+Al2O3=2LiAlO2	Більшість оксидів SO3+H2O=H2SO4 Не реагують З лугами 2NaOH+SiO2= =Na2SiO3+H2O Взаємодіють з утворенням солей CO2+CaO=CaCO3 Не реагують SO3+Al2O3=Al2(SO4)3	Не реагують ZnO+2HCl=ZnCl2+H2O З лугами ZnO+2NaOH+H2O= =Na2[Zn(OH)4] ZnO+CaO=CaZnO2 ZnO+SiO2=ZnSiO3 Не реагують