
- •Модуль 1 атомно-молекулярне вчення. Класифікація неорганічних сполук
- •1.1. Основні поняття та закони хімії
- •1.1.1. Ключові положення атомно-молекулярного вчення
- •1.1.2. Поняття загальної хімії
- •1.1.3. Фізичні величини, що застосовуються в хімії
- •Моль – це кількість речовини, яка містить стільки часток – структурних елементів, скільки атомів міститься в ізотопі Карбону с12 масою 0,012 кг.
- •1.1.4. Основні закони хімії
- •М.В. Ломоносов
- •Ж. Пруст
- •Наприклад, у реакції
- •А. Авогадро
- •2) Фактор еквівалентності може дорівнювати 1 і бути меншим за 1.
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •1.2. Основні класи неорганічних сполук
- •1.2.1. Класифікація неорганічних сполук
- •1.2.2. Оксиди
- •1.2.3. Основи
- •1.2.4. Кислоти
- •1.2.6. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
- •Класами неорганічних сполук
- •Підсумки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Модуль 2 будова речовини
- •2.1. Будова атома
- •2.1.1. Складність будови атома та її експериментальне доведення
- •2.1.2. Перші моделі атома
- •Е. Резерфорд
- •2.1.3. Атомні спектри
- •2.1.4. Квантова теорія світла
- •2.1.5. Основні положення теорії будови атома Бора
- •2.1.6. Хвильова природа електрона. Електронні хмари
- •2.1.7. Квантові числа
- •Орієнтація s-, p- I d-орбіталей
- •2.1.8. Принцип Паулі
- •2.1.9. Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів у багатоелектронних атомах
- •Підсумки
- •Д. І. Менделєєв
- •2.2.3. Періодичність властивостей хімічних елементів
- •Спорідненістю до електрона (f) називається енергетичний ефект процесу приєднання електрона до нейтрального атома е з перетворенням його на негативний іон е-:
- •Підсумки
- •2.3.1. Іонний зв’язок
- •2.3.2. Ковалентний зв’язок
- •І електронів у молекулі водню н:h
- •Підсумки
- •Задачі для самостійного Розв’язування
- •Модуль 3 Закономірності перебігу хімічних реакцій
- •3.1.Хімічна термодинаміка
- •3.1.1. Теплові ефекти. Внутрішня енергія та ентальпія
- •Термодинаміки
- •Г. І. Гесс
- •1. Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює сумі теплових ефектів її проміжних стадій.
- •3. Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює різниці між сумою теплот утворення продуктів реакції і сумою теплот утворення вихідних речовин з урахуванням числа молів цих речовин.
- •3.1.2. Напрямленість процесів. Ентропія. Ізобарно-ізотермічний потенціал
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •3.2. Хімічна кінетикА та рівновага
- •3.2.1. Предмет хімічної кінетики
- •3.2.2. Швидкість хімічних реакцій
- •Речовин під час перебігу реакції
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин закон діючих мас
- •3.2.4. Вплив температури на швидкість реакцій. Енергія активації
- •3.2.5. Каталіз
- •3.2.6. Хімічна рівновага
- •Оборотної реакції
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •Приклади розв’язування задач
- •V(t2)моль/лхв.
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Модуль 4 Розчини. Теорія електролітичної дисоціації
- •4.1. Основні поняття про розчини
- •4.1.1. Термінологія, що використовується в теорії розчинів
- •4.1.2. Концентрація розчинів та способи її вираження
- •4.1.3. Колігативні властивості розчинів. Осмос
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •4.2. Теорія електролітичної дисоціації
- •4.2.1. Теорія електролітичної дисоціації Арреніуса
- •4.2.2. Реакції в розчинах електролітів. Іонні рівняння
- •4.2.3.Константа електролітичної дисоціації
- •4.2.4. Властивості розчинів сильних електролітів
- •4.2.5. Добуток розчинності
- •4.2.6. Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •4.3. Гідроліз
- •4.4. Окисно-відновні реакції
- •Практичні заняття приклади розв’язування задач (до розділу 4.14.2)
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Приклади розв’язування задач (до розділу 4.3)
- •4. Розрахувати рН середовища під час взаємодії з водою амоній ціаніду.
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Приклади розв’язування задач (до розділу 4.4)
- •2. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Предметний покажчик
- •Список рекомендованої літератури
Приклади розв’язування задач (до розділу 4.4)
1. Обчислити ступінь окиснення:
а) Сульфуру в сульфатній кислоті;
б) Фосфору в пірофосфат-іоні (Р2О7)4-.
Розв’язання
Ступінь окиснення – це умовний заряд атома в сполуці, обчислений на основі припущення про те, що сполука складається тільки з іонів. Ступінь окиснення може мати від’ємне, додатне або нульове значення. Ступінь окиснення одноатомних іонів дорівнює заряду іона: для Na+ − (+1), для Cа2+ − (+2), для Cl − (-1) тощо. У більшості сполук атоми Гідрогену мають ступінь окиснення (+1), тільки в гідридах металів, наприклад КН, ВаН2, він дорівнює (-1). Оксиген у більшості сполук має ступінь окиснення (-2), у пероксидах, наприклад Н2О2, − (-1).
Алгебрична сума ступенів окиснення атомів у сполуці завжди дорівнює нулю.
Позначимо ступінь окиснення Сульфуру через х і, помноживши відомі нам ступені окиснення Гідрогену (+1) і Оксигену (-2) на число їх атомів у молекулі H2SO4, складемо рівняння (+1) ∙ 2 + х + (-2) ∙ 4 = 0, звідки х = +6.
Сума всіх ступенів окиснення атомів у іоні дорівнює заряду іона. Позначимо ступінь окиснення Фосфору в іоні (Р2О7)4- через х і складемо рівняння: х ∙ (+2) +(-2) ∙ 7 = - 4, звідки х = 5.
2. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
Р + HNO3 + H2O H3PO4 + NO.
Наведена реакція є прикладом міжмолекулярної окисно-відновної реакції. Окисник і відновник – елементи різних молекул.
Позначимо ступені окиснення всіх елементів:
0 +1+5-2 +1 -2 +1 +5 -2 +2 -2
Р + HNO3 + H2O H3PO4 + NO.
Ступінь окиснення змінили Фосфор та Нітроґен. Фосфор віддає електрони, ступінь його окиснення підвищується з 0 до (+5), він – відновник. Нітроґен приймає 3 електрони, змінюючи ступінь окиснення з (+5) до (+2). Нітратна кислота – окисник.
Для знаходження основних коефіцієнтів застосовують схему електронного балансу. В її основу покладене припущення про те, що кількість електронів, яку віддає відновник, повинна дорівнювати кількості електронів, приєднаних окисником.
Схему електронного балансу записують так:
Р0
–5е
Р+5
5 3
15
N+5 +3е N+2 3 5
Щоб кількість електронів, які приєднує окисник, дорівнювала кількості електронів, що віддає відновник, треба знайти найменше спільне кратне цих двох чисел (для 5 і 3 − це 15, а основними коефіцієнтами будуть 3 для Фосфору і 5 для Нітроґену).
Підставимо коефіцієнти у схему:
0 +5 +5 +2
3 Р + 5HNO3 + Н2O 3H3PO4 + 5NO.
Тепер треба підрахувати кількість атомів Гідрогену в лівій і правій частинах схеми реакції. Ця кількість неоднакова, але не можна змінювати коефіцієнти перед окисником чи відновником, бо це порушить електронний баланс. Тому кількість атомів гідрогену треба зробити однаковою, поставивши коефіцієнт 2 перед формулою води.
Остаточно рівняння реакції матиме такий вигляд:
3Р + 5HNO3 + 2Н2O = 3H3PO4 + 5NO.
Правильність написання рівняння підтверджується підрахунком числа атомів Оксигену: у лівій частині рівняння їх 5∙3 + 21 = 17; у правій − 3∙4 + 5∙1 = 17. Отже, рівняння складене правильно.
3. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
KMnO4 + Na2SO3 + H2SO4 MnSO4 + Na2SO4 + K2SO4 + H2O.
Зазначимо ступені окиснення всіх елементів:
+1 +7 2 +1 +4 –2 +1 +6 –2 +2 +6 –2 +1 +6 –2 +1+6 –2 +1 –2
KMnO4 + Na2SO3 + H2SO4 MnSO4 + Na2SO4 + K2SO4 + H2O.
Ступінь окиснення змінили Манґан та Сульфур. Манґан приймає 5 елек-тронів, змінюючи ступінь окиснення з (+7) до (+2). KMnO4 окисник. Сульфур віддає 2 електрони, ступінь його окиснення підвищується з (+4) до (+6). Na2SO3 − відновник.
Ці зміни можна виразити електронними рівняннями:
Mn+7 +5е Mn+2 5 2
10
S+4 2е S+6 2 5
Підставимо коефіцієнти у схему:
2KMnO4 + 5Na2SO3 + 3H2SO4 = 2MnSO4 + 5Na2SO4 + K2SO4 + 3H2O.
У лівій частині рівняння 2∙4 + 5∙3 + 3∙4 = 35 атомів Оксигену; у правій − 2∙4 + 5∙4 + 1∙4 + 3∙1 = 35.
Отже, рівняння складене правильно.
4. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
KMnO4 + HCl (конц.) MnCl2 + Cl2 + KCl + H2O.
Це рівняння є прикладом міжмолекулярної окисно-відновної реакції, де відновник відіграє ще й роль солеутворювача. У кислотному середовищі Манґан відновлюється до ступеня окиснення (+2), утворюючи манґану хлорид, а хлорид-іон кислоти окиснюється до вільного хлору. HCl – відновник, KMnO4 − окисник.
Запишемо схему електронного балансу:
Mn+7
+5е
Mn+2
5
2
10
2Cl 2е Cl20 2 5
2KMnO4 + HCl 2MnCl2 + 5Cl2 + 2KCl + H2O.
Після виставлення коефіцієнтів перед атомами Хлору та Гідрогену рівняння має такий вигляд:
2KMnO4 + 16HCl (конц.) = 2MnCl2 + 5Cl2 + 2KCl + 8H2O.
У правій і лівій частинах рівняння маємо по 8 атомів Оксигену, отже, воно складене правильно.
5. Підібрати коефіцієнти в схемі окисно-відновної реакції
Cu + HNO3 (розб.) Cu(NO3)2 + NO + H2O.
До міжмолекулярних окисно-відновних реакцій належать також реакції взаємодії металів із кислотами.
Із металами нітратна кислота в розбавлених розчинах реагує по-різному залежно від концентрації кислоти в розчині та активності металу.
Найменш активні метали (срібло, ртуть) відновлюють нітратну кислоту лише до нітроґен (IV) оксиду, активніші (мідь, залізо) – до нітроґен (II) оксиду, ще більш активні (цинк, магній, кобальт та ін.) у більш розбавлених розчинах нітратної кислоти відновлюють її до нітроґен (І) оксиду або іонів амонію.
Із такими активними металами, як магній, цинк тощо, можуть утворюватись різні продукти відновлення (N2O, N2 чи NH4NO3), якщо зменшується кон-центрація нітратної кислоти. Чим менша її концентрація кислоти, тим нижчий ступінь відновлення нітроґену.
Зазначимо ступені окиснення всіх елементів:
0 +1 +5 –2 +2 +5 –2 +2 –2 +1 2
Cu + HNO3 (розв.) Cu(NO3)2 + NO + H2O.
Ступені окиснення змінили Купрум та Нітроґен. Мідь – відновник, нітратна кислота – окисник, солеутворювач.
Складемо схему електронного балансу:
Cu0
2е
Cu+2
2
3
6
N+5 + 3е N+2 3 2
3Cu + 8HNO3 (розв.) = 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O.
У правій і лівій частинах рівняння маємо по 24 атоми Оксигену, отже, воно складене правильно.
6. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
Cu2S + HNO3 Cu(NO3)2 + H2SO4 + NO + H2O.
Дане рівняння – приклад окисно-відновної реакції, у якій кількість елементів, що змінюють ступінь окиснення, більша ніж два, тобто є два окисники або два відновники. У цьому випадку треба визначити загальне число електронів, які віддають відновники і приєднують окисники, а далі підрахувати коефіцієнти в рівнянні, як наведено в попередніх прикладах.
Позначимо ступені окиснення всіх елементів
+1 2 +1+5–2 +2 +5 –2 +1+6–2 +2–2 +12
Cu2S + HNO3 Cu(NO3)2 + H2SO4 + NO + H2O.
Ступінь окиснення змінили Купрум, Сульфур та Нітроґен. Купрум – відновник, Сульфур – також відновник, а Нітроґен – окисник. У наведеній окисно-відновній реакції є два відновники й один окисник.
Складемо схему електронного балансу:
2Cu+1
- 2е
2Cu+2
10
3
S-2 - 8e S+6 10е- 30
N+5 + 3е N+2 3 10
Два відновники Cu+1 і S-2 віддають 10 електронів, які приєднуються одним окисником HNO3. Основні коефіцієнти: 3 – перед Cu2S і 10 – перед NO.
3Cu2S + HNO3 6Cu(NO3)2 + 3H2SO4 + 10NO + H2O.
У випадку цієї окисно-відновної реакції HNO3 − не тільки окисник, а й солеутворювач. Після добору коефіцієнтів перед атомами Нітроґену та Гідрогену рівняння має такий вигляд:
3Cu2S + 22HNO3 = 6Cu(NO3)2 + 3H2SO4 + 10NO + 8H2O.
У правій і лівій частинах рівняння міститься по 66 атомів Оксигену. Отже, рівняння складене правильно.
7. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
KСlO3 KCl +O2.
Для реакцій внутрішньомолекулярного окиснення−відновлення характерна зміна ступенів окиснення елементів однієї молекули, тобто окисником і відновником є елементи однієї сполуки.
Позначимо ступені окиснення всіх елементів:
+1+5 –2 +1 1 0
KСlO3 = KCl +O2
Ступінь окиснення змінили атоми Хлору та Оксигену. Хлор – окисник. Оксиген – відновник.
Схема електронного балансу має такий вигляд:
Cl+5
+ 6е
Cl
6
2
12
O2 2 ∙ 2е O2 4 3
Підставимо отримані коефіцієнти в праву частину рівняння
KСlO3 2KCl + 3O2
та зрівняємо кількість атомів Хлору та Оксигену в лівій і правій частинах:
2KСlO3 = 2KCl + 3O2.
В обох частинах рівняння маємо по 6 атомів Оксигену. Отже, рівняння складене правильно.
8. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
KMnO4 K2MnO4 + MnO2 + O2.
Позначимо ступені окиснення всіх елементів:
+1 +7 2 +1 +6 2 +4 2 0
KMnO4 K2MnO4 + MnO2 + O2
Ступінь окиснення змінили атоми Манґану та Оксигену, які є елементами однієї сполуки калій тетраоксоманґанату – окисника. Оксиген – відновник.
Складемо
схему електронного балансу:
Mn+7
+ 1е
Mn+6
4
1
Mn+7 + 3e Mn+4 +4е- 4
O-2 - 2 ∙ 2е O2 4 1
Як бачимо, коефіцієнти перед окисником та відновником у правій частині дорівнюють одиниці:
KMnO4 K2MnO4 + MnO2 + O2.
Підрахуємо кількість атомів Манґану та Оксигену в правій частині й поставимо в лівій перед калій тетраоксоманґанатом коефіцієнт 2.
Рівняння має такий вигляд:
2KMnO4 = K2MnO4 + MnO2 + O2.
У правій і лівій частинах рівняння маємо по 8 атомів Оксигену. Отже, рівняння складене правильно.
9. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
SnCl2 + KOH K2SnO3 + Sn + KCl + H2O.
У реакціях диспропорціювання один і той самий елемент являє собою і окисник, і відновник. У таких випадках речовина з проміжним ступенем окиснення наче розкладається на дві сполуки, в одній із яких ступінь окиснення вищий, а в другій − нижчий. Позначимо ступені окиснення всіх елементів:
+2 1 +1–2+1 +1 +4 2 0 +1 –1 +1 2
SnCl2 + KOH K2SnO3 + Sn + KCl + H2O.
Ступінь окиснення змінив Станум. Цей елемент як окисник приймє два електрони, а як відновник віддає також два електрони. Це реакція диспропорціювання.
Складемо схему електронного балансу:
Sn+2
2е
Sn+4
2
1
2
Sn+2 + 2е Sn0 2 1
Остаточно рівняння має такий вигляд:
2SnCl2 + 6KOH = K2SnO3 + Sn + 4KCl + 3H2O.
У правій і лівій частинах рівняння маємо по 6 атомів Оксигену, отже, воно складене правильно.
10. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
K2SO3 K2SO4 + K2S.
Позначимо ступені окиснення всіх елементів:
+1+4 –2 +1+6 –2 +1 2
K2SO3 K2SO4 + K2S.
Ступінь окиснення змінив Сульфур. Він є і окисник, і відновник, тобто дане рівняння – приклад реакції диспропорціювання.
Складемо
схему електронного балансу:
S+4 2е Sn+6 2 3
6
S+4 + 6е S-2 6 1
Рівняння має такий вигляд:
4K2SO3 = 3K2SO4 + K2S.
У правій і лівій частинах рівняння маємо по 12 атомів Оксигену, отже, воно складене правильно.