
- •Модуль 1 атомно-молекулярне вчення. Класифікація неорганічних сполук
- •1.1. Основні поняття та закони хімії
- •1.1.1. Ключові положення атомно-молекулярного вчення
- •1.1.2. Поняття загальної хімії
- •1.1.3. Фізичні величини, що застосовуються в хімії
- •Моль – це кількість речовини, яка містить стільки часток – структурних елементів, скільки атомів міститься в ізотопі Карбону с12 масою 0,012 кг.
- •1.1.4. Основні закони хімії
- •М.В. Ломоносов
- •Ж. Пруст
- •Наприклад, у реакції
- •А. Авогадро
- •2) Фактор еквівалентності може дорівнювати 1 і бути меншим за 1.
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •1.2. Основні класи неорганічних сполук
- •1.2.1. Класифікація неорганічних сполук
- •1.2.2. Оксиди
- •1.2.3. Основи
- •1.2.4. Кислоти
- •1.2.6. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
- •Класами неорганічних сполук
- •Підсумки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Модуль 2 будова речовини
- •2.1. Будова атома
- •2.1.1. Складність будови атома та її експериментальне доведення
- •2.1.2. Перші моделі атома
- •Е. Резерфорд
- •2.1.3. Атомні спектри
- •2.1.4. Квантова теорія світла
- •2.1.5. Основні положення теорії будови атома Бора
- •2.1.6. Хвильова природа електрона. Електронні хмари
- •2.1.7. Квантові числа
- •Орієнтація s-, p- I d-орбіталей
- •2.1.8. Принцип Паулі
- •2.1.9. Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів у багатоелектронних атомах
- •Підсумки
- •Д. І. Менделєєв
- •2.2.3. Періодичність властивостей хімічних елементів
- •Спорідненістю до електрона (f) називається енергетичний ефект процесу приєднання електрона до нейтрального атома е з перетворенням його на негативний іон е-:
- •Підсумки
- •2.3.1. Іонний зв’язок
- •2.3.2. Ковалентний зв’язок
- •І електронів у молекулі водню н:h
- •Підсумки
- •Задачі для самостійного Розв’язування
- •Модуль 3 Закономірності перебігу хімічних реакцій
- •3.1.Хімічна термодинаміка
- •3.1.1. Теплові ефекти. Внутрішня енергія та ентальпія
- •Термодинаміки
- •Г. І. Гесс
- •1. Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює сумі теплових ефектів її проміжних стадій.
- •3. Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює різниці між сумою теплот утворення продуктів реакції і сумою теплот утворення вихідних речовин з урахуванням числа молів цих речовин.
- •3.1.2. Напрямленість процесів. Ентропія. Ізобарно-ізотермічний потенціал
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •3.2. Хімічна кінетикА та рівновага
- •3.2.1. Предмет хімічної кінетики
- •3.2.2. Швидкість хімічних реакцій
- •Речовин під час перебігу реакції
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин закон діючих мас
- •3.2.4. Вплив температури на швидкість реакцій. Енергія активації
- •3.2.5. Каталіз
- •3.2.6. Хімічна рівновага
- •Оборотної реакції
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •Приклади розв’язування задач
- •V(t2)моль/лхв.
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Модуль 4 Розчини. Теорія електролітичної дисоціації
- •4.1. Основні поняття про розчини
- •4.1.1. Термінологія, що використовується в теорії розчинів
- •4.1.2. Концентрація розчинів та способи її вираження
- •4.1.3. Колігативні властивості розчинів. Осмос
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •4.2. Теорія електролітичної дисоціації
- •4.2.1. Теорія електролітичної дисоціації Арреніуса
- •4.2.2. Реакції в розчинах електролітів. Іонні рівняння
- •4.2.3.Константа електролітичної дисоціації
- •4.2.4. Властивості розчинів сильних електролітів
- •4.2.5. Добуток розчинності
- •4.2.6. Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •4.3. Гідроліз
- •4.4. Окисно-відновні реакції
- •Практичні заняття приклади розв’язування задач (до розділу 4.14.2)
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Приклади розв’язування задач (до розділу 4.3)
- •4. Розрахувати рН середовища під час взаємодії з водою амоній ціаніду.
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Приклади розв’язування задач (до розділу 4.4)
- •2. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Предметний покажчик
- •Список рекомендованої літератури
В
Рис. 14. Ілюстрація фізичного
змісту першого закону Термодинаміки
ведемо нову термодинамічну функцію,
яку називаютьентальпією
або тепловмістом
системи Н
і яка дорівнює сумі внутрішньої енергії
системи й добутку PV:
H = U + PV. (19)
Тоді з рівнянь (18) і (19) маємо:
Qp = H2 – H1 = H. (20)
Отже, зміна ентальпії системи відповідає тепловому ефекту реакції, виміряному за умов сталих тиску й температури.
В екзотермічних процесах теплота виділяється за рахунок зменшення внутрішньої енергії системи, отже,
U2U1, U0. (21)
Аналогічно для процесів, які відбуваються за сталого тиску, маємо
Н2Н1, Н0. (22)
Навпаки, в ендотермічних процесах система поглинає теплоту, запас її енергії зростає і тому
U2 U1, U0. (23)
Н2 Н1, Н0.
Оскільки переважна більшість хімічних реакцій відбувається саме за сталого тиску (у відкритій колбі), то для характеристики енергетичних ефектів застосовують зміну ентальпії Н.
Рівняння хімічних реакцій, у яких указаний тепловий ефект, називають термохімічними. Значення теплового ефекту пов’язують із тим числом молів реагуючих речовин і продуктів реакції, яке відповідає стехіометричним коефіцієнтам.
Теплові ефекти залежать від агрегатного стану речовин і умов, за яких відбувається реакція. Саме тому в термохімічних рівняннях зазначають агрегатний стан речовин; якщо це спеціально не зазначено, то теплові ефекти вказані для стандартних умов.
Стандартними умовами вважають температуру 298 К і парціальний тиск газоподібних речовин 101, 3 кПа, для розчинів – концентрацію 1 моль/л.
Наприклад: 2H2(г) + О2(г) = 2Н2О(р), Н=-571,66 кДж/моль.
Перший закон термохімії сформулювали Лавуазьє та Лаплас:
теплота розкладу певної сполуки чисельно дорівнює теплоті її утворення, але має протилежний знак.
Другий
закон термохімії
відкрив російський вчений Герман
Іванович Гесс у 1840 р.: тепловий
ефект хімічної реакції залежить від
виду і стану реагуючих речовин і продуктів
реакції, але не залежить від шляху
(проміжних стадій), за яким відбувається
процес.
Суть закону Гесса продемонструємо на прикладі реакції вуглецю з киснем, яка може відбуватися різними шляхами.
Перший шлях:
C(графіт)+1/2O2(г)=СО(г), Н1= –110,5 кДж/моль, (24)
СО(г)+1/2O2(г)=СО2(г), Н1= –283,0 кДж/моль. (25)
Другий шлях:
C(графіт)+O2(г)=СО2(г), Н3= –393,5 кДж/моль. (26)
С
Г. І. Гесс
правді, згідно із законом Гесса
тепловий ефект в обох випадках однаковий:
якщо додати теп-
лові ефекти, що відповідають стадіям І способу, одержимо такий самий тепловий ефект, як за ІІ способом проведення процесу. При цьому очевидно, що в результаті додавання рівнянь (24) і (25) матимемо сумарну реакцію утворення СО2 рівняння (26).
У зв’язку з цим можна сформулювати такі наслідки закону Гесса.