
- •Модуль 1 атомно-молекулярне вчення. Класифікація неорганічних сполук
- •1.1. Основні поняття та закони хімії
- •1.1.1. Ключові положення атомно-молекулярного вчення
- •1.1.2. Поняття загальної хімії
- •1.1.3. Фізичні величини, що застосовуються в хімії
- •Моль – це кількість речовини, яка містить стільки часток – структурних елементів, скільки атомів міститься в ізотопі Карбону с12 масою 0,012 кг.
- •1.1.4. Основні закони хімії
- •М.В. Ломоносов
- •Ж. Пруст
- •Наприклад, у реакції
- •А. Авогадро
- •2) Фактор еквівалентності може дорівнювати 1 і бути меншим за 1.
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •1.2. Основні класи неорганічних сполук
- •1.2.1. Класифікація неорганічних сполук
- •1.2.2. Оксиди
- •1.2.3. Основи
- •1.2.4. Кислоти
- •1.2.6. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
- •Класами неорганічних сполук
- •Підсумки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Модуль 2 будова речовини
- •2.1. Будова атома
- •2.1.1. Складність будови атома та її експериментальне доведення
- •2.1.2. Перші моделі атома
- •Е. Резерфорд
- •2.1.3. Атомні спектри
- •2.1.4. Квантова теорія світла
- •2.1.5. Основні положення теорії будови атома Бора
- •2.1.6. Хвильова природа електрона. Електронні хмари
- •2.1.7. Квантові числа
- •Орієнтація s-, p- I d-орбіталей
- •2.1.8. Принцип Паулі
- •2.1.9. Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів у багатоелектронних атомах
- •Підсумки
- •Д. І. Менделєєв
- •2.2.3. Періодичність властивостей хімічних елементів
- •Спорідненістю до електрона (f) називається енергетичний ефект процесу приєднання електрона до нейтрального атома е з перетворенням його на негативний іон е-:
- •Підсумки
- •2.3.1. Іонний зв’язок
- •2.3.2. Ковалентний зв’язок
- •І електронів у молекулі водню н:h
- •Підсумки
- •Задачі для самостійного Розв’язування
- •Модуль 3 Закономірності перебігу хімічних реакцій
- •3.1.Хімічна термодинаміка
- •3.1.1. Теплові ефекти. Внутрішня енергія та ентальпія
- •Термодинаміки
- •Г. І. Гесс
- •1. Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює сумі теплових ефектів її проміжних стадій.
- •3. Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює різниці між сумою теплот утворення продуктів реакції і сумою теплот утворення вихідних речовин з урахуванням числа молів цих речовин.
- •3.1.2. Напрямленість процесів. Ентропія. Ізобарно-ізотермічний потенціал
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •3.2. Хімічна кінетикА та рівновага
- •3.2.1. Предмет хімічної кінетики
- •3.2.2. Швидкість хімічних реакцій
- •Речовин під час перебігу реакції
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин закон діючих мас
- •3.2.4. Вплив температури на швидкість реакцій. Енергія активації
- •3.2.5. Каталіз
- •3.2.6. Хімічна рівновага
- •Оборотної реакції
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •Приклади розв’язування задач
- •V(t2)моль/лхв.
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Модуль 4 Розчини. Теорія електролітичної дисоціації
- •4.1. Основні поняття про розчини
- •4.1.1. Термінологія, що використовується в теорії розчинів
- •4.1.2. Концентрація розчинів та способи її вираження
- •4.1.3. Колігативні властивості розчинів. Осмос
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •4.2. Теорія електролітичної дисоціації
- •4.2.1. Теорія електролітичної дисоціації Арреніуса
- •4.2.2. Реакції в розчинах електролітів. Іонні рівняння
- •4.2.3.Константа електролітичної дисоціації
- •4.2.4. Властивості розчинів сильних електролітів
- •4.2.5. Добуток розчинності
- •4.2.6. Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник
- •Підсумки Необхідно зрозуміти
- •Треба вміти
- •Слід запам’ятати
- •4.3. Гідроліз
- •4.4. Окисно-відновні реакції
- •Практичні заняття приклади розв’язування задач (до розділу 4.14.2)
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Приклади розв’язування задач (до розділу 4.3)
- •4. Розрахувати рН середовища під час взаємодії з водою амоній ціаніду.
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Приклади розв’язування задач (до розділу 4.4)
- •2. Підібрати коефіцієнти у схемі окисно-відновної реакції
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Предметний покажчик
- •Список рекомендованої літератури
2.1.9. Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів у багатоелектронних атомах
На основі сучасної теорії будови атома встановлені електронні структури атомів усіх елементів.
Найстійкішим є такий стан атома, у якому електрони перебувають у найнижчих енергетичних станах, тобто розміщуються на найближчих до ядра енергетичних рівнях. Енергія електрона визначається квантовими числами n і l.
Послідовність заповнення атомних електронних орбіталей залежно від головного та орбітального квантових чисел дослідив учений Клечковський. Він установив, що енергія електрона зростає зі збільшенням суми цих двох квантових чисел, тобто величини (n+l). Відповідно до цього вчений сформулював таке положення (перше правило Клечковського): під час збільшення заряду ядра атома послідовне заповнення електронних орбіталей відбувається від орбіталей з меншим значенням суми головного й орбітального квантових чисел (n+l) до орбіталей з більшим значенням цієї суми. У разі однакових величин суми (n+l) енергія електрона тим вища, чим більше значення головного квантового числа n. У подібних випадках заповнення електронами енергетичних підрівнів визначається другим правилом Клечковського: за однакових значень суми (n+l) заповнення орбіталей відбувається послідовно в напрямі зростання значення головного квантового числа n. Коли значення енергії близьких підрівнів дуже мало відрізняються між собою, то порядок заповнення підрівнів ускладнюється, і електрони можуть перебувати то на одному, то на іншому підрівні.
У багатоелектронних атомах заповнення електронами всіх енергетичних рівнів і підрівнів залежно від їх енергії відбувається в такій послідовності:
1s–2s–2p–3s–3p–4s–3d–4p–5s–4d–5p–6s–5d–4f–6p–7s–6d–5f–7p.
Відповідно до наведеної схеми послідовності заповнення енергетичних рівнів електронами змінюватиметься і енергія електронів. На кожному наступному енергетичному рівні енергія електронів більша, ніж на попередньому, а зв’язок із ядром відповідно менший. У межах певного енергетичного рівня енергія електронів збільшується під час переходу із s- на p-орбіталь і з p- на d-орбіталь.
Заповнення електронами еквівалентних орбіталей відбувається згідно з правилом Гунда: сумарне спінове число електронів певного підрівня має бути максимальним. Наприклад, якщо атом має три електрони на р-підрівні, то вони розміщуються на рx-, py-, pz-орбіталях, тобто на кожній орбіталі буде по одному електрону. У разі іншого розміщення електронів (двох на одній орбіталі та третього на іншій) сумарне спінове число буде меншим, ніж у першому варіанті.
Отже, електрони певного підрівня займають максимально можливу кількість еквівалентних орбіталей. При цьому на орбіталях розміщуються електрони з паралельними спінами, після чого заповнюються орбіталі електронами з антипаралельними спінами.
Підсумки
Необхідно зрозуміти
1.Атом має складну будову.
2.Мікрооб’єкти характеризуються єдністю визначених і невизначених властивостей.
3. Електрон може знаходитися у будь-якій частині простору, який оточує ядро атома, однак імовірність його перебування в тій чи іншій частині атома неоднакова.
4. Згідно з квантово-механічною теорією стан електрона в атомі характеризується значеннями чотирьох квантових чисел: n – головного, l – орбітального, ml – магнітного, s – спінового.
Треба вміти
1. Записувати електронні та графічні формули атомів елементів I-ІІІ періодів та їх простих іонів (катіонів, аніонів), атомів неметалічних елементів II і III періодів у збудженому стані.
2. Визначати склад електронних оболонок (енергетичних рівнів та підрівнів) атомів елементів I-III періодів.
Слід запам’ятати
1.Правила заповнення електронами енергетичних рівнів у багатоелектронних атомах.
2.Значення і фізичний зміст квантових чисел.
2.2. ПЕРІОДИЧНА CИСТЕМА ЕЛЕМЕНТІВ
І ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН
2.2.1. Періодичний закон Д.І.Менделєєва
Аналізуючи дані про внутрішній взаємозв'язок між групами подібних за властивостями речовин, Д.І.Менделєєв дійшов висновку, що хімічні й фізичні властивості обумовлюються фундаментальними й загальними характеристиками хімічного елемента. Однією з таких учений обрав атомну масу елемента. Із цього приводу він писав, що вся суть і природа елементів виражається в їх масі.
Розташувавши
відомі на той час 63 елементи в порядку
зростанняїх
атомних мас, тобто склавши перший варіант
своєї таблиці, Д.І.Менделєєв помітив,
що хімічні властивості елементів
закономірно змінюються. Елементи з
однаковими властивостями періодично
повторюються через певну кількість
елементів, а їх хімічні й фізичні
властивості є періодичною функцією
атомної маси.