9.3. Валютна позиція банку та її врахування в бухгалтерських записах за операціями в іноземній валюті

Бухгалтерські записи, які стосуються обмінних операцій і впливають на зміну валютної позиції банку, у практиці вітчизняних банків виконуються з використанням технічних рахунків:

3800 АП «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

3801 АП «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Валютна позиція — це співвідношення вимог (балансових і позабалансових) та зобов’язань (балансових та позабалансових) у кожній окремій іноземній валюті. За їх рівності позиція вважається закритою, за нерівності — відкритою. Визначаючись із валютною позицією, порівнюють залишки за статтями активу балан­су (вимоги) і пасиву балансу (зобов’язання), збільшуючи їх на обсяг позабалансових вимог і зобов’язань. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов’язань за проданою іноземною валютою перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою перевищує обсяг зобов’язань.

До операцій банку, що впливають на розмір відкритої валютної позиції, належать:

• купівля, продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, включаючи операції строкові (спот, форвард), за якими виникають вимоги та зобов’язання в іноземних валютах;

• нарахування, отримання, сплата доходів, витрат в іноземній валюті;

• надходження коштів у іноземній валюті до статутного капіталу;

• погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;

• формування резервів у іноземній валюті за рахунок витрат;

• купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту.

По суті, на зміну валютної позиції впливають обмінні операції з іноземною валютою, що зумовлюють виникнення вимог в одній валюті і потребу розрахунку за ними в іншій, зокрема національній. Це приводить до зміни структури активів за незмінності пасивів, і навпаки.

В Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (затверджена ПП НБУ від 17.06.04 № 280) наведено таку характеристику рахунків 3800 і 3801:

Рахунок 3800 призначений для відображення операцій з іноземною валютою. За дебетом рахунка обліковується вартість іноземної валюти, що збільшує коротку або зменшує довгу відкриту валютну позицію. Відповідно, за кредитом рахунка відображаються вартість іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку відкриту валютну позицію.

Для обліку гривневого еквівалента позиції банку щодо інозем­ної валюти, яка обліковується за рахунком 3800, призначено технічний рахунок 3801 АП «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»:

• за дебетом рахунка фіксуються еквіваленти сум іноземної валюти, що збільшують довгу або зменшують коротку відкриту валютну позицію;

• за кредитом рахунка проводяться еквіваленти сум іноземної валюти, які збільшують коротку або зменшують довгу відкриту валютну позицію.

Банк отримує право на відкриту валютну позицію з дати одер­жання ним від НБУ дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями і втрачає це право з дати відкликання ліцензії НБУ та (або) припинення дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями.

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції встановлюється для обмеження ризику, пов’язаного з проведенням операцій на валютному ринку, що може призвести до значних втрат банку.

Цей норматив визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу.

За кожною іноземною валютою обчислюється підсумок за всіма балансовими і позабалансовими активами та зобов’язан­нями. Різниця підсумків у гривневому еквіваленті становить відкриту валютну позицію на звітну дату.

Після одержання значення позиції в розрізі іноземних валют розраховується величина загальної відкритої валютної позиції банку як сума абсолютних величин усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті за всіма іноземними валютами.

Національним банком України встановлено такі нормативи валютних позицій (до регулятивного капіталу):

• нормативне значення загальної відкритої валютної позиції має бути не більше ніж 35 %;

• загальної довгої відкритої позиції — не більше ніж 30 %;

• загальної короткої відкритої валютної позиції — не більше ніж 5 %.

Використовуючи технічні рахунки 3800 і 3801 для контролю валютних позицій, банк повинен додержувати таких правил:

• записи за цими рахунками в аналітичному обліку здійснюються у розрізі кодів валют, які є обов’язковим параметром номера аналітичного рахунка;

• наприкінці кожного операційного дня суми залишків у грив­невому еквіваленті за технічними рахунками 3800 і 3801 мають бути тотожними.

У

!

вага! Для перевірки тотожності залишків слід скориста-

тися таким підходом: якщо залишок за рахунком 3800 у конкретній іноземній валюті помножити на офіційний валютний курс цієї валюти, то результат має дорівнювати залишку за рахунком 3801.

Зрозуміло, що виконання операції за ринковим курсом порушує рівність залишків за рахунками 3800 і 3801, яку розраховували за наведеним правилом. З цього випливає наступне правило обліку обмінних операцій, що діють на зміну валютної позиції: різниці між сумами залишків у гривневому еквіваленті відповідної іноземної валюти за аналітичними рахунками 3800 і 3801 у розрізі кодів іноземної валюти, що виникають у процесі виконання операції за ринковим курсом, відображаються за рахунком 6204 АП «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».