12.3. Показники потреби та ефективності використання складських приміщень. Основні напрями вдосконалення роботи складського господарства.

Розміри площ складів визначаються в розрахунку на максимальний запас матеріальних цінностей, що підлягають одноразовому зберіганню за установленим нормативом запасу. При цьому враховуються простори для проїзду транспортних засобів, проходу людей, руху ван­тажно-розвантажувальних пристроїв, приймально-сортувальних майданчиків, стоянок рухомого складу, а також допоміжного і службового приміщення.

Порядок роботи складу визначається періодичністю, обсягами й особливостями приймання, зберігання і відпуску матеріальних цінностей.

Техніко-економічними показниками роботи СГ є:

• готовність складу до поставок - відношення замовлень, що можуть бути негайно задоволені, до загальної кількості замовлень;

• достатність ТМЦ на складі - відношення наявних ТМЦ до необхідної потреби у них;

• частка складських витрат у собівартості продукції,

• частка витрат на складування відношення складських витрат до загального обороту складських цінностей;

• частка неповних (помилкових) поставок - відношення кількості неповних (помилкових) поставок до загальної кількості поставок;

• собівартість перевезення вантажів;

• витрати на машино-годину роботи підйомно-транспортної машини,

• собівартість складського зберігання 1 т вантажу та ін.

Визначення максимального запасу

Середньодобова потреба i- го виду матеріалу ():

(1)

де i =1... m - кількість видів матеріалів;

j =1... n - кількість видів продукції;

- програма випуску j- го виду продукції за період, натуральні вимірники;

- норма витрати i- го матеріалу на j- й виріб, натуральні вимірники;

Д_роб - кількість робочих днів складу у періоді;

- потреба i- го виду матеріалу за період.

Поточний запас або обсяг однієї поставки i- го виду матеріалу ():

(2)

де - періодичність поставок i- го матеріалу за період, рази,

- період між двома черговими поставками i- го матеріалу, днів.

Страховий запас i- го виду матеріалу ():

(3)

де - тривалість страхового запасу i-го матеріалу час, тобто час відновлення запасу, включаючи оформлення термінової поставки, навантаження, транспортування, розвантаження тощо, днів.

Максимальний складський запас i-го матеріалу (), натуральні одиниці:

(4)

Визначення потреби у складських площах

Загальна складська площа поділяється на:

1. корисну (вантажну) - для безпосереднього розміщення матеріальних цінностей,

2. оперативну - охоплює простір для прий­мально-відпускних операцій, сортування, комплектування, а також для проходів і проїздів між штабелями і стелажами, для розміщення вагової і вимірювальної техніки, службових приміщень;

3. конструкційну, що зайнята під перегородки, колони, сходи, підйомники, тамбури і т. д.

Корисна площа складу може розраховуватися за способами навантажень або об’ємних вимірників.

За способом навантаження корисна площа ():

(5)

—припустиме навантаження на 1 м² площі підлоги складу для i- го матеріалу (згідно з довідковими даними), т/м², кг/м².

За способом об’ємних вимірників корисна площа:

(6)

де — площа, зайнята одним стелажем, м²;

—кількість стелажів, необхідних для зберігання даного максимального запасу матеріалу, обчислена за формулою (розрахункова);

(7)

де — обсяг стелажа в м³ (визначається за формулою = = А · В · h, де А — довжина, В — ширина, h — висота стелажа, м);

—щільність (об’ємна вага) збереженого матеріалу, т/м³; кг/дцм³; г/см³;

—коефіцієнт заповнення обсягу стелажа.

Після перевірки відповідності припустимого навантаження установлюється кількість стелажів за формулою:

(8)

Коефіцієнт використання площі складу - співвідношення між корисною площею складу і загальною площею:

(9)

Величина коефіцієнта залежить від способу зберігання матеріальних цінностей (для зберігання в штабелях 0,7 - 0,75, на стелажах - 0,3 - 0,4).

Загальна площа складу з урахуванням коефіцієнта використання площі:

(10)

Основні напрями вдосконалення роботи складського господарства:

• централізація та спеціалізація;

• поліпшення структури парку підйомно-транспортних машин;

• використання універсальної, стандартної тари;

• комплексна механізація вантажно-розвантажувальних робіт (ковеєризація вантажних ліній, транспортери з дистанційним або програмним управлінням, гідравлічні системи);

• впровадження систем з автоматичним адресуванням вантажів: автоматизованих складів та контейнерних майданчиків;

• обладнання складів під’їзними коліями;

• забезпечення пожежної безпеки,

• укрупнення вантажних одиниць шляхом застосування контейнерів і засобів пакетування (піддони, стропи, касети, обв’язування, прокладки тощо),

• застосування малогабаритних і маневрених транспортних засобів,

• збільшення обіговості тари та транспорт­них засобів;

• удосконаленням маршрутів руху;

• впроваджування сучасних методів організації праці, навчання,

• закріплення транспортних робітників за обслуговуванням дільниць та цехів за певними маршрутами,

• на складах (при складах) доцільно організувати заготівельні відділення з розкрою, правлення та розфасування матеріалів для їх централізованої підготовки та передання їх у виробництво,

• організація матеріально-технічного постачання на основі оптової торгівлі,

• упровадження систем матеріально-технічного постачання типу «точно вчасно», що значно скорочують обсяг складських запасів,

• проведенням своєчасного профілактичного експлуатаційного обслуговування транспортних механізмів та їх ремонту.

Автоматизовані склади - обладнані системами машин, що забезпечують транспортування, установлення і пошук матеріалів за спеціаль­ними програмами з використанням роботів. Система керування автоматизованим складом працює у трьох режимах: 1) налагоджувальному — переміщення виконавчих органів складу здійснюється з налагоджувального пульта керування; 2) напівавтоматичному — кожен технологічний процес виконується з пульта управління складом; 3) автоматичному — технологічні процеси виконуються по команді від ЕОМ.