Тема №8. Інструментальне господарство

8.1 Склад та функції інструментального господарства на підприємстві.

8.2.Поповнення запасу інструменту за принципом «мінімум - максимум».

8.3.Розрахунок програми придбання та використання інструментів на підприємстві.

8.4.Аналіз результатів роботи інструментального господарства та розрахунок потреби в інструментах.

8.1 Склад та функції інструментального господарства на підприємстві.

Технологічне оснащення (інструмент) - всі види різального, вимірюваль­ного та слюсарно-складального інструменту, а також на штампи, прес-форми та інші пристрої, що сприяють безпосередньому виготовленню продукції.

Класифікація інструменту:

1) За характером використання :

• оснащення загального застосування — універсальний стандартизований інструмент для виконання груп операцій на різних підприємствах, параметри якого визначені ДСТУ й котрий виготовляється на спеціалізованих заводах;

• оснащення, для виконання певних операцій або виготовлення конкретних деталей — спеціальний інструмент і спецоснащення (штампи, прес-форми тощо), що проектуються і виготовляються силами інструментальної служби самого підприємства.

2) За місцем використання у виробничому процесі:

• інструмент першого порядку, що використовується для виготовлення основної продукції підприємства (в основному виробництві);

• інструмент другого порядку, що використовується для виготовлення інструменту першого порядку.

3) За призначенням :  різальний інструмент;  абразив­ний інструмент;  вимірювальний інструмент; слюсарно-мон­тажний інструмент; кувальний інструмент; допоміжний інструмент; штампи; пристрої; моделі, кокілі, прес-форми; різний інструмент .

Індексація інструменту - його послідовний розподіл відповідно на класи (за видом обробки або методом одержання заготовки), підкласи (за характером операцій), групи (за устаткуванням, на якому застосовується даний інструмент), підгрупи (за окремими елементами операцій), види і різновиди (за формою інструмента) за десятинною системою, що дає змогу застосовувати автоматизований облік.

Інструментальне господарство — це сукупність внутрішньозаводських і цехових підрозділів, що зайняті своєчасним та безперебійним забезпеченням підприємства стандартним і спеціальним інструментом шляхом підтримки мінімального рівня запасів.

Завдання:

• визначення потреби, норм витрати та запасів інструменту;

• придбання інструменту;

• проектування та організація власного виробництва інструментів;

• ремонт, відновлення та заточування інструменту;

• облік, контроль за правильною та раціонально-економною експлуатацією інструменту;

• його збереження і видавання у цехи та на робочі місця;

• підвищення якості й стійкості інструменту;

• аналіз ефективного використання та зниження витрат інструменту.

Склад ІГ:

 відділ (бюро) ІГ, що підпорядковано головному інженеру або головному технологу заводу;

 інструментальних цех (до складу якого входять окремі участки) або інструментальне виробництво (до складу якого входять окремі цехи) – виробництво інструменту;

 центральний інструментальний склад (ЦІС) – приймання, зберігання, облік, видача та регулювання постачання інструменту цехам;

 інстументально-роздавальні кладові (ІРК) у цехах та заточні участки: зберігання, облік, приймання-видача;

 загальнозаводський або цехові участки ремонту та відновлення інструменту;

 планово-економічне бюро,

 виробничо-диспетчерський відділ,

 бюро технічного нагляду, бюро нормативів, бюро покупного інструменту,

 конструкторсько-тех­нологічне бюро.

Системи обслуговування робочих місць:

- активна - інструменти періодично доставляються на робочі місця робітниками ІРК;

- пасивна - основний виробничий робітник самостійно одержує і здає інструмент у ІРК.

Склад ІГ визначається масштабом, характером та типом основного виробництва, ступеню залучення інструменту тощо.

Форми організації ІГ:

1) централізована - створення інструментального відділу (ІНВ) підприємства, до складу якого входять інструментальні цехи, дільниці, відділення і склади, які самостійно своїми засобами забезпечують усі підрозділи підприємства необхідним інструментом. На дрібних підприємствах така централізація реалізується через групи інструментального забезпечення або окремих виконавців.

2) децентралізована - кожний цех підприємства самостійно забезпечує своє виробництво необхідним інструментом.

3) змішана - перерозподіл робіт між підрозділами інструментального госпо­дарства: виготовлення, ремонт і відновлення спеціального інструменту загального користування здійснює інструментальний цех (ІЦ), його зберігання і розподіл — центральний інструментальний склад (ЦІС), а ремонт і відновлення — цехи основного і допоміжного виробництв.

Поповнення запасу інструменту відбувається за системою «максимум-мінімум», запасу оснащення - під замовлення, а їх видача цехам та робочим місцям відбувається за лімітними картами.