2.8 Розрахунок кількості робітників-операторів безперервно-потокової лінії

Кількість робітників на потокових лініях визначають виходячи з кількості робочих місць, норм обслуговування і коефіцієнта завантаження робочих місць (округлюється до більшого цілого значення).

Кількість робітників-операторів (Чоп і) на і-й операції дорівнює:

(2.31)

де РМ_{і. (пр)}, РМ_і.н.обс — відповідно, прийнята кількість робочих місць та норма обслуговування на і-й операції. Норма обслуговування на і-й операції - кількість робочих місць, що може бути обслужена одним робітником.

Загальна чисельність робітників на потоковій лінії (Чоп заг), дорівнює кількості робітників з урахуванням резерву, що зайняті на кожній операції (робочому місці):

(2.32)

де Р_ч — додаткова (резервна) кількість робітників-операторів, у % до розрахункової кількості робітників на потоковій лінії (у межах 5-10 %).

Після визначення техніко-економічних параметрів поточної лінії на дільниці №2 необхідно зробити загальний висновок про основні результати, що отримані при розрахунку, та ефективність організації виробництва на дільниці.

ЕТАП №3. ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ВИРОБНИЦТВА

Тип виробництва дільниць №1 та №2 визначається рівнем їх спеціалізації за допомогою коефіцієнту закріплення операцій (Кзо), що являє собою відношення кількості всіх різноманітних технологічних операцій, що виконуються або мають виконуватися протягом місяця на даному робочому місці, до кількості робочих місць:

(3.1)

де m j — кількість операцій, що проходить j -та деталь у процесі обробки на робочому місці;

j - найменування деталей, що обробляються на даному устаткуванні (на робочому місці) за розрахунковий період j=[ 1, 2, 3, ..., n];

РМ_{і (пр)} — кількість робочих місць на даній і-й операції;

i - найменування операції з оброблення деталей і=[ 1, 2, 3, ..., m].

Віднесення дільниці до того або іншого типу виробництва визначається на підставі приведених нижче значень К_зо:

–одиничний тип виробництва ;

–дрібносерійний тип виробництва ;

–середньосерійний тип виробництва

–крупносерійний тип виробництва

–масовий тип виробництва.

Після визначення типу виробництва на дільницях 1 та 2 необхідно зробити загальний висновок про основні результати, що отримані при розрахунку курсової роботи та ефективність організації виробництва на дільницях.