Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Черчение / 1.1_Методичнi вказiвки до МЗ _1_НД_IГ(КI-12-1,2)

.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
25.2 Кб
Скачать

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання модульного завдання № 1 з навчальної дисципліни «Інженерна графіка» (Напрям підготовки 6.050102 «Комп’ютерна інженерія»)

Модульне завдання передбачає повне розвязання однієї задачі (побудова епюру та ін.) по кожній з наступних чотирьох тем нарисної геометрії:

1.Перетинання багатогранника площиною. 2. Перетинання викривленої поверхні площиною. 3. Перетинання викривленої поверхні прямою. 4. Перетинання двох поверхонь.

Дніпропетровський національний університет

імені Олеся Гончара

Факультет фізики, електроніки та комп’ютерних систем

Кафедра електронних засобів телекомунікацій

Модульне завдання №1

з навчальної дисципліни «Інженерна графіка»

(напрям підготовки 6.050102 «Комп’ютерна інженерія»,

форма навчання – денна)

студентові групи КІ-12-1

прізвище, ім’я, по батькові

№п/п

Тема

Задача

Фігура,рисунок

1

Перетинання багатогранника площиною

467

2

Перетинання кривої поверхні площиною

48Х

3

Перетинання поверхні прямою

489

4

Перетинання поверхонь

490

Термін складання – 9-й тиждень 2-го семестру

Завдання видав- В.П. Бондаренко

Завдання прийняв- _______________

Підпис, дата Ініціали, прізвище

Зміст діяльності з розв’язування задачі

1 Аналіз умови задачі.

1.0 Зазначення первинної умови задачі

1.1 Повне визначення вихідної системи геометричних об’єктів ВС(ГО). Вичерпна апріорна характеристика ВС(ГО) та її властивостей.

1.2 Висновки щодо логічної коректності задачі – зокрема, несуперечливості та повноти складників умови задачі різних форм(вербальної, графічної тощо).

1.3 Послідовне декомпонування ВС(ГО) до елементарних геометричних об’єктів(ЕГО) – многовидів.

1.3.1 Декомпонування ВС (ГО) на геометрично змістовні системи геометричних об'єктів(ГЗС (ГО)i). Визначення кожної ГЗС (ГО)i. Вичерпна апріорна характеристика кожної ГЗС (ГО)i та її властивостей.

1.3.2 Декомпонування кожної обмеженої ГЗС (ГО)i на її межі ГЗС (ГО)i та відкритий інтервал ГЗС (ГО)i.

1.3.3 Циклічне декомпонування кожної межі ГЗС (ГО)i до рівня геометрично змістовних систем ЕГО(ГЗС (ЕГО)j).

1.3.4 Циклічне декомпонування кожної ГЗС (ЕГО)j до рівня елементарних систем ЕГО(ЕС (ЕГО)) - за матрицею елементарних систем ЕГО, за бінарними деревами стосунків і операцій ЕГО.

1.3.5 Визначення носіїв - ЕГО для кожної межі ГЗС (ГО)i. Вичерпна характеристика кожного ЕГО - носія межі ГЗС (ГО)i та його властивостей - за матрицями та бінарними деревами станів ЕГО.

1.4 Послідовна конкатенація нижніх рівнів декомпонованої структури ВС(ГО) до рівня шуканого розв’язку (за потребою здійснюється рух вхідності до потрібного рівня).

1.5 Віднайдення вичерпної апріорної інформації щодо шуканого розв’язку

1.5.1 Визначення/означення шуканого розв’язку.

1.5.2 Дослідження математичної коректності задачі - існування, єдиності та сталості розв’язку. Визначення кількості та сталості розв’язків.

1.5.3 Визначення кожного розв’язку. Вичерпна апріорна характеристика кожного розв’язку.

1.5.4 Визначення зображень (N)i шуканого розв’язку на відповідних N площинах зображень (обов’язково відзначити, які зображення шуканого розв’язку вже є, а які надалі мають бути побудовані). Дослідження геометричних властивостей зображень шуканого розв’язку.

1.5.5 Остаточне математично коректне формулювання умови задачі.

2 Проектування (синтез, конструювання) розв’язувального процесу з належним унормованим документуванням проектної діяльності, проміжних і підсумкових результатів розв’язувального процесу.

2.1 Визначення повної класифікаційної характеристики задачі.

2.2 Проектування розв’язувального процесу на рівні методів.

2.3 Проектування розв’язувального процесу на рівні стандартних задач НГ.

2.4 Проектування розв’язувального процесу на рівні окремих ГО та їх елементів.

2.5 Проектування розв’язувального процесу на рівні графічних зображень окремих ГО з застосуванням стандартних геометричних побудов як елементів розв’язувального процесу. Розроблення та виконання програмового графічного документа – схеми програми (за (за ГОСТ 19.701-90) розв’язувального процесу.

3 Реалізація розв’язувального процесу – виконання за схемою програми стандартних геометричних побудов на епюрі. Розроблення та виконання конструкторського графічного документа - теоретичного кресленика (за ГОСТ 2.419-68).

У СНР «МЕТОДОЛОГІЯ ПОЗИЦІЙНИХ ЗАДАЧНИХ СИСТЕМ НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ» зміст проектної діяльності з проектування розв’язувального процесу задач НГ подано досить докладно. У графах таблиці 1 наведено конкретні підсумкові відомості щодо усіх аспектів цієї проектної діяльності: - Зміст діяльності з розв’язування задач, - Геометричний простір подання, - Форма подання результатів діяльності з розв'язування задач, - Підсумковий проектний робочий документ. Докладний опис усіх проектних процедур подано у відповідних розділах, підрозділах, пунктах та підпунктах «МЕТОДОЛОГІЇ ПОЗИЦІЙНИХ ЗАДАЧНИХ СИСТЕМ НАРИСНОЇ ГЕОМЕТРІЇ ». Для кожної з 4-х задач має бути розроблений і виконаний такий комплект технічної документації: 1. Конструкторський текстовий документ, що має в основному суцільний текст - «Розрахунки»(рос. «Расчёты»)(за розділом «13.Расчёты» ГОСТ 2.106-96.ЕСКД. Текстовые документы) – містить переважно вербально-символьний опис проектних дій, проектних процедур та проектних вирішень за усіма елементами «1 Аналіз умови задачі» та «2 Проектування (синтез, конструювання) розв’язувального процесу з належним унормованим документуванням проектної діяльності, проміжних і підсумкових результатів розв’язувального процесу». Опис належить подавати традиційними мовними конструкціями з коректним використанням установлених терминологій та позначень . 2. Програмовий графічний документ «Схема програми»(за ГОСТ 19.701-90. Единая система программной документации. СХЕМЫ АЛГОРИТМОВ, ПРОГРАММ ДАННЫХ И СИСТЕМ. Условные обозначения и правила выполнения – містить опис проміжних проектних вирішень за елементом «2.5 Проектування розв’язувального процесу на рівні графічних зображень окремих ГО з застосуванням стандартних геометричних побудов як елементів розв’язувального процесу. Розроблення та виконання програмового графічного документа – схеми програми розв’язувального процесу». Опис подають у вигляді спеціалізованих образово-символьно-вербальних моделей, притаманних схемним графічним документам. 3. Конструкторський графічний креслениковий документ «Кресленик теоретичний»(рос. «Чертёж теоретический»)(за розділом «2.Требования к выполнению теоретических чертежей» ГОСТ 2.419-68. ЕСКД. Правила выполнения документации при плазовом методе производства) – містить опис остаточ- них проектних вирішень за елементом «3 Реалізація розв’язувального процесу – виконання за схемою програми стандартних геометричних побудов на епюрі. Розроблення та виконання конструкторського графічного документа - теоретичного кресленика /епюра». Опис подають у вигляді наочно-образових моделей, притаманних креслениковим графічним документам.

Епюри(Теоретичні кресленики) слід виконувати за ГОСТ 2.419-68 на аркушах креслярського паперу (чернетки епюрів можна виконувати на міліметрівці) - встановлених основних або додаткових форматів необхідної кратності (див. ГОСТ 2.301-68. ЕСКД. Формати.). При цьому виконавець добирає формат так, щоб забезпечити високий ступінь наглядності всіх побудов та їхніх елементів; з цією метою зображення повинні бути досить великими. Якщо за умовою завдання розміри елементів зображень виражені конкретними чисельним величинами, епюри слід виконувати у встановлених масштабах (див. ГОСТ 2.302-68. ЕСКД. Масштаби.)

Усі зображення та побудови на епюрі повинні бути виконані лініями, накреслення і основні призначення яких встановлені «ГОСТ 2.303-68. ЕСКД. Лінії». Найменування, накреслення, товщина ліній по відношенню до товщини основної лінії та основні призначення ліній визначені табл.1 зазначеного стандарту. Усі виділені точки зображень повинні бути представлені колами малого діаметра (d = 1.0 - 1.5 мм), центри яких співпадають з теоретичними положеннями даних точок зображень; при цьому зазначені кола повинні бути виконані суцільною тонкою лінією (п.2 табл.1 ГОСТ 2.303-68). При виконанні побудов напрямок руху по лініях зв'язку слід вказувати стрілками (ГОСТ 2.307-2011. ЕСКД. Нанесення розмірів і граничних відхилень, п. 2.19), вістря яких розташовані в точках переходу ліній зв'язку з однієї площини проекцій на іншу, а також в інших характерних точках ліній зв'язку.

При побудові проекцій кривих ліній методом інтерполяцій (теми 2,3, 4) обов'язково повинні бути виділені всі характерні для кожної проекції кривої точки (точки повернення лінії; точки перегину лінії; екстремальні точки лінії - найбільш або найменш віддалені від площин проекцій та ін.), і для них повинні бути знайдені всі необхідні проекції. Загальна кількість точок проекцій кривої, за якими здійснюється її інтерполяція, має бути достатнім для якісного відтворення кривої (орієнтовно - від 8 до 16).

Усі геометричні об'єкти та їх елементи обов'язково повинні мати відповідні позначення. Літерно-цифрові позначення геометричних об'єктів і площин проекцій слід давати відповідно до «Вжитих позначень» / 1, стор.8 / або / 2 /. Кожен епюр, виконаний на певному форматі, як графічний конструкторський документ повинен бути забезпечений основним написом, для якого нормативно встановлені форма, розміри, порядок заповнення та ін. (див. ГОСТ 2.104-2006. ЕСКД. Основні написи). При цьому зміст, розташування і розміри граф основних написів повинні відповідати формі 1 - для креслень і схем.

Всі написи на епюрі, включаючи основні, повинні бути виконані креслярським шрифтом (ГОСТ2.304-81. ЕСКД. Шрифти креслярські).

ЛІТЕРАТУРА 1. Гордон В.О. , Семенцов - Огієвський М.А. Курс нарисної геометрії: Навч. Посібник / За ред. Ю.Б. Іванов. Двадцять третє вид. , Перероб. М. «Наука» Гл. ред. фіз.-мат. лит. , 1988. 272 с. 2.Арустамов Х.А. Збірник задач з нарисної геометрії. Вид. 9-е, стеротип. Навчальний посібник для студентів вузів. М., «Машинобудування», 1978. 445с. з іл.