Бондарчук-Эксппсих / Стр_104_105

Таблиця 14

Традиційні схеми отримання даних

(за Т. Корніловою) [6]

- порівняльно-віковий метод

- метод тимчасового запізнення

— лонгітюдннй метод

З метою контролю змішувань К. Шайє було запропоновано попар­но об'єднати дані, отримані у традиційних схемах дослідження, вико­ристовуючи когортно-послідовний план дослідження [1]. При спеціаль­ному аналізі, в якому відбувається зіставлення даних, отриманих за допомогою попарного об'єднання стратегій, можливо розділити вплив трьох змінних — віку, когорти й часу виміру і встановити зв'яз­ки між характеристиками, що вивчаються, з кожною з цих змінних.

Прикладом такого підходу є лонгітюдне дослідження в Сіетлі (США). Для підбору досліджуваних у цьому дослідженні використо­вувалася техніка рандомізації з попереднім виокремленням страт. Ви­бірка складалася із 25 жінок і 25 чоловіків на кожному віковому рівні від 21 року до 70 років (з інтервалом у 5 років). Було проведено 6 тес­тувань (1956-1991).

Когортно послідовний план у цьому випадку полягав у:

1. Циклічних лонгітюдних ретестах одних і тих самих осіб (лонгі-тюдний метод).

2. Поперекових порівняннях різних вікових когорт, які пройшли тестування, в один час (наприклад, 30-річних з 50-річними, тестуван­ня яких проводилося в 1977 р., тобто порівняльний метод).

3. Порівняння окремих вікових когорт, які пройшли тестування у різний час (наприклад, 30-річних з 30-річними, які тестувалися 1963 р. і 1984 р., тобто метод тимчасового запізнення).

Результати цього дослідження виявили, що вікове зниження біль­шості психічних функцій починається пізніше і відбувається не так різ­ко, як це було виявлено на основі традиційних порівнянь [1].

Зрозуміло, що про лонгітюд як квазіекспериментальне досліджен­ня можна говорити в тому разі, коли між тестуванням експеримента­тором здійснюються певні впливи. Хоча слід зауважити, що і в цьому

104

випадку неможливо точно встановити причинно-наслідкові зв'язки між змінними.

Контрольні запитання і завдання

1. Назвіть основні різновиди експерименту в психології. Наведіть приклади.

2. Проведіть порівняльний аналіз лабораторного і природного експериментів.

3. У яких випадках у психології проводиться критичний експери­мент?

4. У чому полягають переваги мисленого експерименту порівняно з реальним?

5. Якими є відмінності квазіекспериментального дослідження психіки порівняно з "істинним" експериментом?

6. Чи можна стверджувати, що квазіексперимент є методом пере­вірки каузальних гіпотез при відсутності функціонального кон­тролю незалежної змінної? Чому?

7. Якими є шляхи забезпечення валідності квазіексперименталь­ного дослідження психіки?

8. Що виступає аналогом незалежної змінної в лонгітюдному до­слідженні психіки як квазіексперимент? Яким чином у такому дослідженні відбувається розділення факторів когорти, віку, часу виміру? Складіть схему (подібно до схеми, наданої в табл. 14) щодо лонгітюдного дослідження К. Шайє.

9. Чи можна кроскультурні й психогенетичні дослідження вважа­ти квазіекспериментом? Чому?

10. Які особливості проведення формуючого експерименту дають змогу віднести його до різновиду квазіекспериментального дослідження психіки?

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. — СПб.: Питер, 2002.— С. 361-378.

2. Горбатов Д. С. Практикум по психологическому исследованию. — Сама­ра: Изд. дом "БАХРАХ — М", 2000. — С. 16-30.

3. Гриншпун И. Б. Введение в психологию. — М.: Ин-т практич. психол., 1996. — 152с.

4. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. — СПб.: Питер, 2000.— С. 112-168.

105