
Бондарчук-Эксппсих / Стр_72_73
.docі 4. Якщо ці відмінності одного порядку — взаємодії нема, якщо різного—є.
Слід зауважити, що вже для трьох незалежних змінних навіть тільки з двома рівнями кожна необхідно вже значно більше експериментальних груп. Наприклад, якщо в зазначеному дослідженні нас, крім часу і умов очікування, буде цікавити вплив особистісних характеристик досліджуваних (зокрема, рівень тривожності), необхідно буде вже до участі в дослідженні залучити 2x2x2 = 8 груп (табл. 7).
Тут КІ, К2, КЗ — модальності (рівні) першої змінної К; М1, М2, МЗ — модальності другої змінної М; Т4, Т2, ТЗ — модальності третьої змінної Т. Для попереднього прикладу експерименту П. Фресса таблицю можна перетворити за латинським квадратом таким чином (табл. 9).
Таблиця 9 План експерименту П. Фресса за метолом латинського квадрата [7]
Таблиця 7
Факторний план для трьох незалежних змінних (2x2x2)
Природа очікування
|
Очікування
|
Низький рівень тривожності
|
Високий рівень тривожності
|
нейтральне очікування
|
короткочасне
|
1
|
2
|
тривале
|
3
|
4
|
|
очікування "зі страхом"
|
короткочасне
|
5
|
6
|
тривале
|
7
|
8
|
Загалом, для двох незалежних змінних, що мають К і Т рівнів відповідно, необхідно КхТ груп (і, відповідно, КхТ клітин плану), а для трьох змінних, що мають, відповідно, К, Т, М рівнів, необхідно КхТхМ груп.
Очевидно, що було б бажано спростити процедуру дослідження, зменшивши кількість груп, але зберігшії підхід факторного експерименту. Цс можливо за умови використання планів за методом латинського і греко-латинського квадрата.
Планування за методом латинського квадрата передбачає, що кожна пара рівнів незалежної змінної має реалізовуватися тільки один раз. Наприклад, для трьох змінних із трьома рівнями змінних кожна в звичайному факторному плані необхідно було б 3x3x3 = 27. тоді, як для даного виду планування необхідно всього 9 груп (табл. 8).
Таблиця 8
Планування за метолом латинського квадрата
|
Низький рівень тривожності (СІ)
|
Високий рівень тривожності (С2)
|
|
Очікування
|
нейтральне (В1)
|
короткочасне очікування (А1)
|
довготривале очікування (А2)
|
"зі страхом" (В2)
|
довготривале очікування (А2)
|
короткочасне очікування (А1)
|
При цьому можна використовувати одних і тих самих досліджуваних, якщо не існує загрози ефектів послідовності, й еквівалентні групи, якщо така загроза існує.
Планування за методом греко-лапишськаго квадрата дає змогу дослідити вплив чотирьох незалежних змінних, використовуючи мінімально можливу кількість груп. Для цього в плані за латинським квадратом до кожної латинської букви приєднують грецьку, яка відповідає значенням четвертої незалежної змінної. Розподіл грецьких букв відбувається за тим самим правилом, що й розподіл латинських, тобто є повним у кожному рядку і стовпчику, з'являючись у кожному з них тільки один раз (табл. 10).
Таблиця 10 План за методом греко-латинського квадрата
|
К1
|
К2
|
АЗ
|
Т1
|
м1α
|
М2β
|
м3γ
|
Т2
|
М2γ
|
мзα
|
м1β
|
Т3
|
М3β
|
м1γ
|
м2α.
|
|
К1
|
К2
|
К3
|
Т1п
|
М1
|
М2
|
МЗ
|
Т2
|
М2
|
М3
|
М1
|
ТЗ
|
МЗ
|
М1
|
М2
|
72
Тут К1, К2, КЗ — модальності першої змінної К; М1, М2, МЗ — модальності другої змінної М; Т1, Т2, ТЗ — модальності третьої змінної Т; α, β, γ — модальності четвертої змінної.
73