Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Методичка Электротехника укр 2013

.pdf
Скачиваний:
33
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
1 Мб
Скачать

11

де Um = Im ω1C – амплітуда напруги.

Таким чином, напруга в розглянутому колі відстає від струму на кут π2 .

Величину ω1C позначають ХC і називають ємнісним реактивним опором.

Розглянемо тепер коло, що містить ємність С і активний опір r, з'єднані послідовно. Прикладена до такого кола напруга є векторною сумою двох скла-

дових: активної напруги Ua = Ir та ємнісної реактивної напруги Up = I ω1C .

Активна складова співпадає по фазі зі струмом, реактивна відстає від нього на

π2 , а прикладена напруга U відстає від струму на кут φ (див. рис.4).

Рис. 4

 

Рис. 5

 

 

 

 

 

Рис. 6

Із трикутника OMN маємо:

U

 

 

 

= U

 

 

 

 

 

I =

 

 

 

,

 

 

 

(10)

r2

 

1

 

2

 

z

 

 

 

 

 

+

ωC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

та

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

ϕ = arctg

 

 

 

,

 

 

 

 

(11)

ωrC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де I та U – діючі значення струму та напруги.

 

 

 

 

 

 

 

Вираз(10) єзакономОмадля даного кола, де z =

r

2

 

1 2

 

+

називається

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ωC

повним опором.

Якщо всі сторони трикутника напруг розділити на струм I, то отримаємо подібний трикутник опорів (див. рис.5).

Потужність змінного струму також є змінною величиною. Миттєва потужність дорівнює добутку миттєвих значень струму і напруги. Якщо миттєві значенняструму i = Im sinωt танапруги u =Um sin(ωt +ϕ) , товираздлямиттєвої

потужності має вигляд

p =i u = I U

m

sinωt sin(ωt +ϕ) =

ImUm

(cosϕ cos(2ωt +ϕ)).

(12)

 

m

2

 

 

 

 

 

 

12

Середня (активна) потужність за період Т дорівнює

T

0

 

P =

1

T pdt = IU cosϕ =Ua I .

(13)

 

Якщо помножити кожну сторону трикутника напруг (наприклад, рис.4) на діюче значення струму I можна отримати трикутник потужностей (див. рис. 6). На рис. 6 позначено: S = UI – повна потужність; Q = UpI – реактивна потужність.

З прямокутного трикутника потужностей на рис. 6 отримуємо

S = P2 +Q2 ; P = S cosϕ; Q = S sinϕ;

ϕ = arctg

Q

.

(14)

 

 

 

P

 

Практична частина

1.Ознайомитися з обладнанням та вимірювальними приладами, використовуваними в роботі. Записати технічні дані приладів (див. лаб. роботу № 1).

2.Активно-індуктивне навантаження. На базі рис. 7 зібрати робочу схему, підключивши до точок А-В котушку індуктивності послідовно з ламповим реостатом r.

Рис. 7

Після перевірки схеми керівником, включити рубильник і зробити виміри при двох значеннях повітряного зазору в магнітопроводі котушки, рівних 0 і 10 мм.

Звернути увагу, як змінюється накал ламп і величина струму при зміні повітряного зазору в котушці. Результати вимірювань і розрахунків записати в таблицю 1.

Отримавши дозвіл керівника, відключити живлення і від'єднати котушку індуктивності L.

За даними таблиці 1 для першого режиму вимірювань побудувати в масштабі векторну діаграму напруг, часові залежності для струму і напруги, а також трикутник опору.

Примітка. Ватметр показує активну потужність P = IU cosϕ Вт.

13

Таблиця 1

 

 

Виміряно

 

 

 

 

Обчислено

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

/I,Oм

Ом

 

/ω, Гн

режиму№

зазор, мм

в,U А,I

Вт,P

ВА,S

=Pφcos/S

P

U

U

L

I/U=z, Ом

Q=S ВАР

U=r

X

X=L

 

 

 

 

 

 

2

PI/,

=QВI/,

a

, I /

 

 

 

 

 

 

 

 

=U

 

L

 

 

 

 

 

 

 

a

L

 

L

 

 

1

2

3. Активно-ємнісне навантаження. Скласти робочу схему на базі рис.7, приєднавши до точок А-В батарею конденсаторів С, а до точок D-F – ключ S.

Після перевірки керівником зібраної схеми провести два виміри. Перший вимір проводиться при чисто ємнісному навантаженні (ламповий

реостат замикається ключем S).

Другий вимір – при послідовному з'єднанні батареї конденсаторів і лампового реостата (ключ розімкнений).

Результати вимірювань і розрахунків занести в таблицю 2.

Таблиця 2

 

 

Виміряно

 

 

 

 

 

Обчислено

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

I, Ом

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

, Ф

режиму№

сть-кламп

в,U А,I

Вт,P

ВА,S

=Pφcos/S

P

ВАР

 

 

,Oм

I/U=z, Ом

Q=S

U

U

U=r

X

=1/СωX

 

 

 

 

 

 

2

 

В,I/P=

В,I/Q=

a

U=

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I /

С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

С

 

С

 

 

1

2

За даними таблиці 2 для другого вимірювання побудувати в масштабі векторну діаграму напруг, часові залежності струму і напруги, а також трикутник опорів.

Контрольні питання

1.Чому для 1-го виміру 3-го етапу ватметр показує 0, хоча у колі протікає струм, що фіксується амперметром?

2.Яку потужність показав би ватметр у випадку чисто індуктивного навантаження?

3.Від яких величин залежить значення кута зсуву фаз між напругою і струмом?

4.Чому при зменшенні повітряного зазору в котушці величина струму

зменшується і лампи горять тьмяно?

14

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ПОСЛІДОВНЕ З'ЄДНАННЯ АКТИВНОГО, ІНДУКТИВНОГО ТА ЄМНІСНОГО ОПОРІВ

Мета роботи. Дослідити режим електричного кола змінного струму, що складається з послідовного з'єднання активного, індуктивного та ємкісного опорів.

Прилади та устаткування

Лабораторний трансформатор, котушкаіндуктивності зферомагнітним осердям, батарея конденсаторів, дротяний реостат, амперметр, чотири вольтметра і ватметр.

Основні теоретичні положення

Еквівалентна схема розглянутого кола і його векторна діаграма представлені на рис. 1 і 2. Вектор напруги на активному опорі U a збігається за напрямком з вектором струму I . Вектори індуктивної і ємкісної напруг U L і U C перпендикулярні вектору I і направлені протилежно один одному. Для трикутника напруг можна записати

 

2

2

 

2

 

2

 

1

2

U

 

=Ua

+(UL UC )

 

= (Ir)

 

+ IωL I

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ωC

 

Звідки отримуємо закон Ома для діючих значень струму і напруги в розглянутому колі:

I =

 

U

 

 

=U

,

(1)

r2

 

ωL

1

2

z

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

ωC

 

 

 

 

Рис. 1

Рис. 2

Розділивши сторони трикутника напруг OAB на струм I, отримаємо подібний йому трикутник опорів (див. рис. 3), кут φ якого визначається однією з формул:

cosϕ =

r

;

sinϕ =

X L XC

;

tgϕ =

X L XC

.

z

 

 

 

 

 

z

 

r

15

Рис. 3

Прийнято вважати, що φ > 0 припереважанні індуктивногоопору (XL > XC) і φ < 0 при переважанні ємнісного опору (XC > XL). В окремому випадку, коли XL = XC, тобто

ωL =

1

,

(2)

ωC

 

 

 

у колі має місце резонанс напруг. При цьому, як випливає з (1), повний опір ланцюга z приймає мінімальне значення (z = r), а струм досягає максимальної

величини I =

U

і cosϕ =

 

r

=1 (φ = 0).

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

При рівності індуктивного і ємнісного опорів, рівні і відповідні їм діючі

значення напруги UL і UC. Це дозволяє записати

 

 

 

 

 

 

 

 

UL

=

UC

=

IωL

= ωL =

X L

=

XC

=Q.

(3)

 

 

 

 

Ir

 

 

 

 

 

 

U U

r

r

r

 

Співвідношення (3) має назву добротності. Воно показує, що напруга UL і рівна їй при резонансі напруга UC у стільки разів більша прикладеної до всього кола напруги U, у скільки разів XL = XC більше r.

Співвідношення (2) показує, що домогтися резонансу можна трьома способами: міняючи частоту підведеної напруги ω = 2πf; змінюючи ємність С; змінюючи індуктивність кола L.

У виконуваній роботі слід домогтися резонансу кола шляхом зміни індуктивності реактивної котушки із залізним осердям. Це досягається зміною площі поперечного перерізу магнітопроводу.

Активний опір ланцюга r визначається опором реостата, опором з'єднувальних дротів і активним опором реактивної котушки. Тому в роботі, вимірявшиповнунапругунакотушціUК, напругунареостатіUp, струмуколіI, активну потужність Р і напругу живлення U, потрібно обчислити активний опір всього

кола r = IP2 ; опір реостата rp =UIp ; активний опір котушки rL = r rp . Тоді ін-

дуктивний опір котушки X L = zK2 rL2 , де zK =UIK – повний опір катушки.

Індуктивна складова реактивної напруги знаходиться за законом Ома UL=I XL. Повна потужність та коефіцієнт потужності знаходяться за формулами S = UI та cosϕ = P/S.

Практична частина 1. Складання і настройка схеми. Скласти схему згідно рис. 4. Налашту-

ванняколапроводитьсявприсутностікерівникаіполягаєвтакомупідборіопору

16

реостата, щоб зміна перетину магнітопроводу реактивної котушки викликала в колі гострий резонанс.

Рис.4

2. Проведення спостережень. В ході роботи напруга на вхідних затискачах схеми підтримується постійною (U = 30-60 В). Змінюючи площу поперечного перерізу S магнітопроводу реактивної котушки, домогтися резонансу (амперметр при цьому покаже максимальний струм). Показання вимірювальних приладів, які відповідають резонансу, занести в четвертий рядок таблиці 1. Потім трьома ступенями зменшити площу перерізу S настільки, щоб величина струму на кожному ступені знижувалася на 20% від його початкового (максимального) значення. Те ж саме проробити і по іншу сторону від точки резонансу, для чого, повернувшись до резонансу, домогтися зниження сили струму в тій же пропорції, але шляхом збільшення площі перерізу магнітопроводу. Записи семи вимірів розташувати в таблиці 1 у порядку зростання площі перерізу магнітопроводу.

Таблиця 1

 

 

Виміряно

 

 

 

 

 

Обчислено

 

 

 

 

з.п.

I,

U,

Up,

UK,

UC,

P,

r,

rp,

rL,

zK,

XL,

UL,

S,

cosϕ

ϕ,

 

A

B

B

B

B

Вт

Ом

Ом

Ом

Ом

Ом

B

BA

 

рад

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Побудова кривих резонансу. Криві будують в прямокутних координатах

за даними таблиці 1. По вертикальній осі відкладають у масштабі величини UL, UC, I, φ(кожна величина повинна мати свою вісь), по горизонтальній осі - XL. Всі криві розташовуються на одному малюнку. Кут при резонансі дорівнює нулю. При відході від резонансу він зростає по абсолютній величині, маючи або по-

зитивне значення (UL>UC), або негативне (UL<UC). Приблизний вигляд кривих показаний на рис. 5.

4.Побудова векторних діаграм. Векторні діаграми напруг слід накреслити для двох крайніх випадків, коли кут φ має найбільші позитивне і негативне значення. Всі векторні діаграми повинні бути побудовані в масштабах, зазна-

17

чених для кожного роду величин. Кути повинні бути побудовані із застосуванням транспортира.

Рис. 5

Контрольні питання

1.Який вектор є вихідним при побудові векторної діаграми нерозгалуженого

кола?

2.Дати визначення частотних характеристик схеми.

3.Пояснити вигляд резонансних кривих, знятих при виконанні роботи.

4.Що називається добротністю кола і що цей параметр характеризує?

18

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4 ПАРАЛЕЛЬНЕ З'ЄДНАННЯ АКТИВНОГО І РЕАКТИВНОГО ОПОРІВ

Мета роботи. Дослідити режим кола змінного струму, що складається з паралельно включених активного, індуктивного або ємнісного опорів.

Прилади й устаткування:

Лабораторний автотрансформатор, котушка індуктивності з феромагнітним осердям, батарея конденсаторів, вольтметр, три амперметра і ватметр.

Основні теоретичні положення Розглянемо розгалужене коло, представлене на рис. 1. При його включенні

під напругу u =Um sinωt струми в вітках визначаються за формулами:

I =

U

і

I

2

=

U

,

 

 

1

r1

 

 

r2

+(ωL)2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

де I1, I2, U - діючі значення струмів і напруги.

 

 

Рис. 1

 

 

 

Рис. 2

Побудова векторної діаграми починається з вектора

 

 

(рис. 2). Вектор

U

струму

 

1 співпадає по напряму з

 

, а вектор

 

2 відстає від

 

на кут

 

U

U

I

I

ϕ2

= arccos

r

+(ωL)2

 

r2

 

2

 

= arctg ωL . r2

Напруга U r2 на активному опорі r2 співпадає по фазі з I 2 , а напруга U L на ін-

дуктивності L випереджає I 2 на кут π2 . При цьому U =U r2 +U L . Струм I в

нерозгалуженій частині кола являє собою векторну суму I1 і I 2 . Кут φ між загальним струмом I і напругою U визначається з векторної діаграми.

Практична частина 1. Зібрати схему за рис. 3. У цьому випадку коло складається з паралельно

з'єднаних активного опору (ламповий реостат) і котушки індуктивності, що має активні і індуктивні опори.

19

Після перевірки керівником включити рубильник і провести два виміри прирізнихзначенняхструму I 2 (2 і4 лампивреостаті). Результативимірюваньі розрахунків занести до таблиці 1.

На підставі табличних даних побудувати векторну діаграму струмів і напруг і часові діаграми для струмів. Величину струму I, визначену графічно, співставити з виміряною.

Рис.3

Таблиця 1

 

 

Виміряно

 

 

 

 

 

 

Обчислено

 

 

 

 

 

лампсть-к

U,

I,

I

,

I

,

P ,

S2

=UI2

,

 

 

P2

 

ϕ2

,

ϕ ,

векторноїізI

діаграми

 

 

В

А

1

 

2

 

2

 

 

cosϕ2

=

 

 

 

гр.

 

 

 

 

 

 

 

ВА

S2

 

 

 

 

 

 

А

А

Вт

 

 

 

 

 

гр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

схема рис. 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

схема рис. 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Зібрати схему за рис.4 (паралельне з'єднання активного і ємнісного опорів). Після перевірки схеми керівником включити рубильник і провести вимірювання для двох значень струму I 2 (2 і 4 лампи). Результати вимірювань і розрахунків занести в 3 і 4 рядки таблиці 1.

На підставі табличних даних побудувати векторну діаграму струмів і напруг і часові діаграми для струмів.

20

Рис. 4

Контрольні питання

1.Чим обумовлюється мале показання ватметра на першому етапі роботи?

2.Яка послідовність побудови векторної діаграми кола, якщо в якості вихідного обраний вектор струму I2?

3.Як зміниться величина струму в нерозгалуженій частині кола, якщо паралельно котушці включити конденсатор? Розглянути три випадки: bc < bL;

bc = bL; bc > bL.

4. Як визначити загальний cosφ кола, що складається з декількох паралельно включених електроприймачів, якщо відомі активна і реактивна потужність кожної гілки?