Методичка Электротехника укр 2013
.pdf
11
де Um = Im ω1C – амплітуда напруги.
Таким чином, напруга в розглянутому колі відстає від струму на кут π2 .
Величину ω1C позначають ХC і називають ємнісним реактивним опором.
Розглянемо тепер коло, що містить ємність С і активний опір r, з'єднані послідовно. Прикладена до такого кола напруга є векторною сумою двох скла-
дових: активної напруги Ua = Ir та ємнісної реактивної напруги Up = I ω1C .
Активна складова співпадає по фазі зі струмом, реактивна відстає від нього на
π2 , а прикладена напруга U відстає від струму на кут φ (див. рис.4).
Рис. 4 |
|
Рис. 5 |
|
|
|
|
|
Рис. 6 |
||||
Із трикутника OMN маємо: |
U |
|
|
|
= U |
|
|
|
|
|
||
I = |
|
|
|
, |
|
|
|
(10) |
||||
r2 |
|
1 |
|
2 |
|
z |
|
|
|
|
|
|
+ |
ωC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
та |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
ϕ = arctg |
|
|
|
, |
|
|
|
|
(11) |
|||
ωrC |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
де I та U – діючі значення струму та напруги. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Вираз(10) єзакономОмадля даного кола, де z = |
r |
2 |
|
1 2 |
||||||||
|
+ |
називається |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ωC |
повним опором.
Якщо всі сторони трикутника напруг розділити на струм I, то отримаємо подібний трикутник опорів (див. рис.5).
Потужність змінного струму також є змінною величиною. Миттєва потужність дорівнює добутку миттєвих значень струму і напруги. Якщо миттєві значенняструму i = Im sinωt танапруги u =Um sin(ωt +ϕ) , товираздлямиттєвої
потужності має вигляд
p =i u = I U |
m |
sinωt sin(ωt +ϕ) = |
ImUm |
(cosϕ −cos(2ωt +ϕ)). |
(12) |
|
|||||
m |
2 |
|
|
||
|
|
|
|
||
12
Середня (активна) потужність за період Т дорівнює
T |
∫0 |
|
|
P = |
1 |
T pdt = IU cosϕ =Ua I . |
(13) |
|
|||
Якщо помножити кожну сторону трикутника напруг (наприклад, рис.4) на діюче значення струму I можна отримати трикутник потужностей (див. рис. 6). На рис. 6 позначено: S = UI – повна потужність; Q = UpI – реактивна потужність.
З прямокутного трикутника потужностей на рис. 6 отримуємо
S = P2 +Q2 ; P = S cosϕ; Q = S sinϕ; |
ϕ = arctg |
Q |
. |
(14) |
|
||||
|
|
P |
|
|
Практична частина
1.Ознайомитися з обладнанням та вимірювальними приладами, використовуваними в роботі. Записати технічні дані приладів (див. лаб. роботу № 1).
2.Активно-індуктивне навантаження. На базі рис. 7 зібрати робочу схему, підключивши до точок А-В котушку індуктивності послідовно з ламповим реостатом r.
Рис. 7
Після перевірки схеми керівником, включити рубильник і зробити виміри при двох значеннях повітряного зазору в магнітопроводі котушки, рівних 0 і 10 мм.
Звернути увагу, як змінюється накал ламп і величина струму при зміні повітряного зазору в котушці. Результати вимірювань і розрахунків записати в таблицю 1.
Отримавши дозвіл керівника, відключити живлення і від'єднати котушку індуктивності L.
За даними таблиці 1 для першого режиму вимірювань побудувати в масштабі векторну діаграму напруг, часові залежності для струму і напруги, а також трикутник опору.
Примітка. Ватметр показує активну потужність P = IU cosϕ Вт.
13
Таблиця 1
|
|
Виміряно |
|
|
|
|
Обчислено |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
/I,Oм |
Ом |
|
/ω, Гн |
режиму№ |
зазор, мм |
в,U А,I |
Вт,P |
ВА,S |
=Pφcos/S |
−P |
U |
U |
L |
I/U=z, Ом |
||
Q=S ВАР |
U=r |
X |
X=L |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
=ВPI/, |
=QВI/, |
a |
, I / |
|
|
|
|
|
|
|
|
=U |
|
L |
||||
|
|
|
|
|
|
|
a |
L |
|
L |
|
|
1
2
3. Активно-ємнісне навантаження. Скласти робочу схему на базі рис.7, приєднавши до точок А-В батарею конденсаторів С, а до точок D-F – ключ S.
Після перевірки керівником зібраної схеми провести два виміри. Перший вимір проводиться при чисто ємнісному навантаженні (ламповий
реостат замикається ключем S).
Другий вимір – при послідовному з'єднанні батареї конденсаторів і лампового реостата (ключ розімкнений).
Результати вимірювань і розрахунків занести в таблицю 2.
Таблиця 2
|
|
Виміряно |
|
|
|
|
|
Обчислено |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
I, Ом |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
, Ф |
|
режиму№ |
сть-кламп |
в,U А,I |
Вт,P |
ВА,S |
=Pφcos/S |
−P |
ВАР |
|
|
,Oм |
I/U=z, Ом |
||
Q=S |
U |
U |
U=r |
X |
=1/СωX |
||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
В,I/P= |
В,I/Q= |
a |
U= |
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I / |
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
/ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
С |
|
С |
|
|
1
2
За даними таблиці 2 для другого вимірювання побудувати в масштабі векторну діаграму напруг, часові залежності струму і напруги, а також трикутник опорів.
Контрольні питання
1.Чому для 1-го виміру 3-го етапу ватметр показує 0, хоча у колі протікає струм, що фіксується амперметром?
2.Яку потужність показав би ватметр у випадку чисто індуктивного навантаження?
3.Від яких величин залежить значення кута зсуву фаз між напругою і струмом?
4.Чому при зменшенні повітряного зазору в котушці величина струму
зменшується і лампи горять тьмяно?
14
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
ПОСЛІДОВНЕ З'ЄДНАННЯ АКТИВНОГО, ІНДУКТИВНОГО ТА ЄМНІСНОГО ОПОРІВ
Мета роботи. Дослідити режим електричного кола змінного струму, що складається з послідовного з'єднання активного, індуктивного та ємкісного опорів.
Прилади та устаткування
Лабораторний трансформатор, котушкаіндуктивності зферомагнітним осердям, батарея конденсаторів, дротяний реостат, амперметр, чотири вольтметра і ватметр.
Основні теоретичні положення
Еквівалентна схема розглянутого кола і його векторна діаграма представлені на рис. 1 і 2. Вектор напруги на активному опорі U a збігається за напрямком з вектором струму I . Вектори індуктивної і ємкісної напруг U L і U C перпендикулярні вектору I і направлені протилежно один одному. Для трикутника напруг можна записати
|
2 |
2 |
|
2 |
|
2 |
|
1 |
2 |
|
U |
|
=Ua |
+(UL −UC ) |
|
= (Ir) |
|
+ IωL −I |
|
. |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ωC |
|
|
Звідки отримуємо закон Ома для діючих значень струму і напруги в розглянутому колі:
I = |
|
U |
|
|
=U |
, |
(1) |
r2 |
|
ωL − |
1 |
2 |
z |
|
|
+ |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
ωC |
|
|
|
|
Рис. 1 |
Рис. 2 |
Розділивши сторони трикутника напруг OAB на струм I, отримаємо подібний йому трикутник опорів (див. рис. 3), кут φ якого визначається однією з формул:
cosϕ = |
r |
; |
sinϕ = |
X L − XC |
; |
tgϕ = |
X L − XC |
. |
z |
|
|
||||||
|
|
|
z |
|
r |
|||
15
Рис. 3
Прийнято вважати, що φ > 0 припереважанні індуктивногоопору (XL > XC) і φ < 0 при переважанні ємнісного опору (XC > XL). В окремому випадку, коли XL = XC, тобто
ωL = |
1 |
, |
(2) |
|
ωC |
||||
|
|
|
у колі має місце резонанс напруг. При цьому, як випливає з (1), повний опір ланцюга z приймає мінімальне значення (z = r), а струм досягає максимальної
величини I = |
U |
і cosϕ = |
|
r |
=1 (φ = 0). |
|
|
|
|
|
|
||||
r |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
z |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
При рівності індуктивного і ємнісного опорів, рівні і відповідні їм діючі |
|||||||||||||||
значення напруги UL і UC. Це дозволяє записати |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
UL |
= |
UC |
= |
IωL |
= ωL = |
X L |
= |
XC |
=Q. |
(3) |
||
|
|
|
|
Ir |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
U U |
r |
r |
r |
|
|||||||
Співвідношення (3) має назву добротності. Воно показує, що напруга UL і рівна їй при резонансі напруга UC у стільки разів більша прикладеної до всього кола напруги U, у скільки разів XL = XC більше r.
Співвідношення (2) показує, що домогтися резонансу можна трьома способами: міняючи частоту підведеної напруги ω = 2πf; змінюючи ємність С; змінюючи індуктивність кола L.
У виконуваній роботі слід домогтися резонансу кола шляхом зміни індуктивності реактивної котушки із залізним осердям. Це досягається зміною площі поперечного перерізу магнітопроводу.
Активний опір ланцюга r визначається опором реостата, опором з'єднувальних дротів і активним опором реактивної котушки. Тому в роботі, вимірявшиповнунапругунакотушціUК, напругунареостатіUp, струмуколіI, активну потужність Р і напругу живлення U, потрібно обчислити активний опір всього
кола r = IP2 ; опір реостата rp =UIp ; активний опір котушки rL = r −rp . Тоді ін-
дуктивний опір котушки X L = zK2 −rL2 , де zK =UIK – повний опір катушки.
Індуктивна складова реактивної напруги знаходиться за законом Ома UL=I XL. Повна потужність та коефіцієнт потужності знаходяться за формулами S = UI та cosϕ = P/S.
Практична частина 1. Складання і настройка схеми. Скласти схему згідно рис. 4. Налашту-
ванняколапроводитьсявприсутностікерівникаіполягаєвтакомупідборіопору
16
реостата, щоб зміна перетину магнітопроводу реактивної котушки викликала в колі гострий резонанс.
Рис.4
2. Проведення спостережень. В ході роботи напруга на вхідних затискачах схеми підтримується постійною (U = 30-60 В). Змінюючи площу поперечного перерізу S магнітопроводу реактивної котушки, домогтися резонансу (амперметр при цьому покаже максимальний струм). Показання вимірювальних приладів, які відповідають резонансу, занести в четвертий рядок таблиці 1. Потім трьома ступенями зменшити площу перерізу S настільки, щоб величина струму на кожному ступені знижувалася на 20% від його початкового (максимального) значення. Те ж саме проробити і по іншу сторону від точки резонансу, для чого, повернувшись до резонансу, домогтися зниження сили струму в тій же пропорції, але шляхом збільшення площі перерізу магнітопроводу. Записи семи вимірів розташувати в таблиці 1 у порядку зростання площі перерізу магнітопроводу.
Таблиця 1
№ |
|
|
Виміряно |
|
|
|
|
|
Обчислено |
|
|
|
|
|||
з.п. |
I, |
U, |
Up, |
UK, |
UC, |
P, |
r, |
rp, |
rL, |
zK, |
XL, |
UL, |
S, |
cosϕ |
ϕ, |
|
|
A |
B |
B |
B |
B |
Вт |
Ом |
Ом |
Ом |
Ом |
Ом |
B |
BA |
|
рад |
|
1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.Побудова кривих резонансу. Криві будують в прямокутних координатах
за даними таблиці 1. По вертикальній осі відкладають у масштабі величини UL, UC, I, φ(кожна величина повинна мати свою вісь), по горизонтальній осі - XL. Всі криві розташовуються на одному малюнку. Кут при резонансі дорівнює нулю. При відході від резонансу він зростає по абсолютній величині, маючи або по-
зитивне значення (UL>UC), або негативне (UL<UC). Приблизний вигляд кривих показаний на рис. 5.
4.Побудова векторних діаграм. Векторні діаграми напруг слід накреслити для двох крайніх випадків, коли кут φ має найбільші позитивне і негативне значення. Всі векторні діаграми повинні бути побудовані в масштабах, зазна-
17
чених для кожного роду величин. Кути повинні бути побудовані із застосуванням транспортира.
Рис. 5
Контрольні питання
1.Який вектор є вихідним при побудові векторної діаграми нерозгалуженого
кола?
2.Дати визначення частотних характеристик схеми.
3.Пояснити вигляд резонансних кривих, знятих при виконанні роботи.
4.Що називається добротністю кола і що цей параметр характеризує?
18
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4 ПАРАЛЕЛЬНЕ З'ЄДНАННЯ АКТИВНОГО І РЕАКТИВНОГО ОПОРІВ
Мета роботи. Дослідити режим кола змінного струму, що складається з паралельно включених активного, індуктивного або ємнісного опорів.
Прилади й устаткування:
Лабораторний автотрансформатор, котушка індуктивності з феромагнітним осердям, батарея конденсаторів, вольтметр, три амперметра і ватметр.
Основні теоретичні положення Розглянемо розгалужене коло, представлене на рис. 1. При його включенні
під напругу u =Um sinωt струми в вітках визначаються за формулами:
I = |
U |
і |
I |
2 |
= |
U |
, |
|
|
||||||
1 |
r1 |
|
|
r2 |
+(ωL)2 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
де I1, I2, U - діючі значення струмів і напруги.
|
|
Рис. 1 |
|
|
|
Рис. 2 |
||||
Побудова векторної діаграми починається з вектора |
|
|
(рис. 2). Вектор |
|||||||
U |
||||||||||
струму |
|
1 співпадає по напряму з |
|
, а вектор |
|
2 відстає від |
|
на кут |
||
|
U |
U |
||||||||
I |
I |
|||||||||
ϕ2 |
= arccos |
r |
|
+(ωL)2 |
|||
|
r2 |
||
|
2 |
|
= arctg ωL . r2
Напруга U r2 на активному опорі r2 співпадає по фазі з I 2 , а напруга U L на ін-
дуктивності L випереджає I 2 на кут π2 . При цьому U =U r2 +U L . Струм I в
нерозгалуженій частині кола являє собою векторну суму I1 і I 2 . Кут φ між загальним струмом I і напругою U визначається з векторної діаграми.
Практична частина 1. Зібрати схему за рис. 3. У цьому випадку коло складається з паралельно
з'єднаних активного опору (ламповий реостат) і котушки індуктивності, що має активні і індуктивні опори.
19
Після перевірки керівником включити рубильник і провести два виміри прирізнихзначенняхструму I 2 (2 і4 лампивреостаті). Результативимірюваньі розрахунків занести до таблиці 1.
На підставі табличних даних побудувати векторну діаграму струмів і напруг і часові діаграми для струмів. Величину струму I, визначену графічно, співставити з виміряною.
Рис.3
Таблиця 1
|
|
Виміряно |
|
|
|
|
|
|
Обчислено |
|
|
|
|
|
||||||
лампсть-к |
U, |
I, |
I |
, |
I |
, |
P , |
S2 |
=UI2 |
, |
|
|
P2 |
|
ϕ2 |
, |
ϕ , |
векторноїізI |
діаграми |
|
|
В |
А |
1 |
|
2 |
|
2 |
|
|
cosϕ2 |
= |
|
|
|
гр. |
|
|
|
||
|
|
|
|
ВА |
S2 |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
А |
А |
Вт |
|
|
|
|
|
гр. |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
схема рис. 3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
схема рис. 4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Зібрати схему за рис.4 (паралельне з'єднання активного і ємнісного опорів). Після перевірки схеми керівником включити рубильник і провести вимірювання для двох значень струму I 2 (2 і 4 лампи). Результати вимірювань і розрахунків занести в 3 і 4 рядки таблиці 1.
На підставі табличних даних побудувати векторну діаграму струмів і напруг і часові діаграми для струмів.
20
Рис. 4
Контрольні питання
1.Чим обумовлюється мале показання ватметра на першому етапі роботи?
2.Яка послідовність побудови векторної діаграми кола, якщо в якості вихідного обраний вектор струму I2?
3.Як зміниться величина струму в нерозгалуженій частині кола, якщо паралельно котушці включити конденсатор? Розглянути три випадки: bc < bL;
bc = bL; bc > bL.
4. Як визначити загальний cosφ кола, що складається з декількох паралельно включених електроприймачів, якщо відомі активна і реактивна потужність кожної гілки?
