
- •2. Неперервність ф-ї багатьох змінних.
- •3. Частинні похідні. Диференціал функцій багатьох змінних.
- •4. Повний диференціал функції багатьох змінних. Диференціали вищих порядків.
- •5. Похідні складної ф-ї багатьох змінних. Диференціал складної ф-ї багатьох змінних.
- •6. Екстремум ф-ї 2 змінних. Необхідні і достатні умови.
- •7. Невласні інтеграли 1 роду. Приклади.
- •8. Невласні інтеграли 2-го роду.
- •9.Числові ряди. Найпростіші властивості.
- •10.Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів. Приклади. А).Ознаки порівняння додатніх числових рядів.Приклади.
- •11. Знакопочередні ряди. Ознака Лейбніца. Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжності.
- •12.Функціональні ряди. Поняття рівномірної збіжності. Ознака Вейєрштраса
- •13. Степеневі ряди
- •14. Ряд Тейлора
- •15. Тригонометрический ряд Фур’є
- •16. Подвійний інтеграл умови його існування і властивості.
12.Функціональні ряди. Поняття рівномірної збіжності. Ознака Вейєрштраса
Озн:
Нехай
послідовність функції визначених на
деякій числовій множині Е . Функціональним
рядом називають вираз
(x)
(1).
Як
і для числових рядів цей вираз формальний.
Візьмемо точку Х0
і у ряді (1) покладемо Х=X0
одержимо числовий ряд
(
)
(2).
Ряд (2) може бути як збіжним так і
розбіжним.
Якщо
ряд(2) збігається, точка Х0
–точка
збіжності функціонального ряду (1). Якщо
ряд (2) розбігається то точка Х0
– точка розбіжності функціонального
ряду. Множина всіх точок
збіжності
функціонального ряду (1) називається
областю збіжності цього ряду. Зрозуміло
, що ця область зовсім не обов’язково
співпадає з множиною Е. Таким чином, в
кожній точці
,яка
належить області збіжності існує
границя
Тобто
в кожній точці
визначена ф-я
.
цю
ф-ю називають сумою функціонального
ряду(1). А
наз. частинною сумою. Аналогічно
розглядається поняття залишку ряду:
Тобто
залишок утворюється якщо з (1) відкинути
перші n
доданків. В кожній точці із обл.. збіжності
Відомо,
що для скінченного числа доданків
зберігаються такі властивості ф-ї як:
неперервність, диференційованість,
інтегрування. Тобто скінченна сума
неперервних ф-й є неперервна. Суму
скінченого числа ф-ї, можно почленно
диференціювати та інтегрувати. (якщо
існують відповідні похідні і інтеграли).
Виявляеться, що властивості незавжди
виконуються для суми нескінченого
числа доданків для ф-них рядів. Однак
всі ці властивості зберігаються для
так званих рівномірно збіжних ф-них
рядів.
Оз-ня:
Ф-ний ряд (1) наз. рівномірнозбіжним,
якщо в його обл. збіжностірівномірно.
Це означає, що для
і незалежить від Х, що для всіхn>N
виконується нерівність
для
всіх х із обл. збіжності. Основні
властивості рівномірнозбіжних ф-них
рядів:
Якщо ряд (1) складається із неперервних ф-цій і рівномірно збігається на деякому проміжку то його сума буде неперервною ф-ю на цьому проміжку.
Якщо ряд (1) складається із неперервних ф-й і рівномірно збігається на [a;b] то його можна почлено інтегрувати у межах
[a,b] тобто:
Якщо ряд (1) збігається на відрізку [a;b] а ряд складених з його похідних
рівномірнозбіжний
на [a;b]
то ряд (1) можна почлено диференцюювати
на [a;b]
, тобто:
(x)=
=
,
Теорема:
(Вейєрштраса) . Нехай
збіжний додатний числовий ряд і для
виконуеться
нерівність /
/
(2)/
Тоді на [a;b]
функціональний ряд
збігається абсолютно і рівномірно.
Дов.
У будь-якій т.
.
За ознакою порівняння ряд
(
)
– збіжний. Це означає, що ряд
абсолютно
збігається на відрізку [a,b].
Покажемо рівномірну збіжність цього
ряду. Розглянемо його залишок. За вл.
Модуля і нерівн.(2) маємо:
де
залишок
збіжного числового ряду. За вл. Числових
рядів
Це
означає що
звідси
випливає
.
Із нерівності (3) отримаємо: що
.
А це означає, що функціональний ряд
рівномірно збіжний за означенням.
13. Степеневі ряди
Озн. Степеневим рядом називається функціональний ряд виду
(1)
або
(2)
Де
Зазначимо
що заміною t=степеневий
ряд (2) перетворюється у ряд (1), тому
подальше твердження будемо формувати
для рядків (1). Крім того область збіжності
степеневого ряду завжди не пуста. Для
ряду (1) вона містить принаймні одну
точку х=0
Теорема 1 (Абеля)
Якщо
степеневий ряд (1) збігається у точці
,
то він абсолютно збіжний ∀х таких що|
|<|
|.
Якщо ряд (1) розбіжний у точці
,
то він розбігається ∀х таких що|
|>|
|.
Із теореми Абеля випливає, що для степеневих рядів можливі лише 3 випадки області збіжності:1) область збіжності ряду (1) складається із однієї точки х=0
2) степеневий ряд (1) збігається ∀х∈R
3) ∃ таке число R>0що ряд (1) збіжний ∀х таких що |x|<R і розбіжний ∀х таких що |x|>R
Теорема2
Радіус збіжності степеневого ряду можна знайти за формулою
або
Зауваження:
слід звернути особливу увагу на те, що
теорема у межових точка інтервалу
збіжності
в
цих точках степеневий ряд (1) може бути
як збіжним так і розбіжним і для кожного
конкретного ряду необхідні окремі
дослідження його поведінки у межових
точках
Схема дослідження області збіжності степеневого ряду
За формулою
знаходимо радіус збіжності
2)Вказуємо інтервал збіжності для: Ряду (1) (- R,R) , Ряду (2) (
)
3) досліджуємо поведінку степеневого ряду у межових точках інтервалу збіжності
4) Точки в яких відповідні числові ряди збігаються приєднуємо до інтегралу збіжності
З теореми Абеля і властивостей рівномірно збіжних функціон. рядів випливають наступні властивості степеневих рядів
збігається абсолютно і рівномірно на ∀ відрізку [-ρ, ρ) що міститься в інтервалі збіжності (-R,R)
Сума степеневого ряду (1) неперервне в середині його інтервалу збіжності
Якщо менші інтеграли α і β знаходяться в середині інтегралу збіжності (-R,R) то степеневий ряд (1) можна почленно інтегрувати на відрізку [α, β).
Степеневий ряд (1) можна почленно диференціювати на інтервалі (-R,R) при цьому одержаний ряд
має той самий інтервал збіжності що й вихідний ряд (1)
Із властивості 3 і 4 випливає дуже важливий у подальшому наслідок на відрізку [0,Х] де |x|<R степеневий ряд (1) можна скільки завгодно раз інтегрувати і диференціювати.При цьому одержані ряди будуть мати той самий інтервал збіжності, що і ряд (1)