Тема: Загальна характеристика держави та державної влади

План

1. Поняття і ознаки держави. Функції держави: поняття і види.

2. Органи держави: поняття, ознаки, види.

3. Поняття і види влади. Особливості державної влади.

1. Поняття і ознаки держави. Функції держави: поняття і види

Держава — це здійснюваний за допомогою офіційних органів політико-територіальний спосіб організації публічної влади, покликаний керувати суспільними процесами шляхом надання своїм вимогам загальнообов'язкового характеру та можливістю реалізації цих вимог за допомогою сили примусу.

Державі властиві певні ознаки, до яких належать:

• публічний характер влади, що втілюється в державно-правових інститутах, відособлених від населення, які мають повноваження здійснювати політичну владу та регулювати суспільні відносини;

• територія — відокремлена кордонами частина земної кулі, на яку поширюється суверенітет держави і в межах якої населення має статус громадян цієї держави;

• суверенітет — політико-правова властивість державної влади, що проявляється в її верховенстві, незалежності, єдності;

• механізм держави, тобто система органів та організацій, що створюються державою для реалізації її функцій і завдань;

• правові норми — загальнообов'язкові правила поведінки, які розробляє, приймає та охороняє держава. Ці норми визначають сферу відносин, що охороняються державою, роблять державні рішення обов'язковими на рівні суспільства і визначають можливе покарання за порушення встановлених правил;

• система податків — платежів обов'язкового характеру загальнодержавного або місцевого значення, що встановлюються для утримання державного апарату, а також для виконання загально соціальних функцій держави у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення тощо.

Основні напрямки діяльності держави, зумовлені її сутністю,— це функції держави.

Термін «функція» у перекладі з латинської мови означає «здійснити», «виконати». Розглянувши функції держави, ми зможемо відповісти на питання: що і як має робити держава на певному етапі свого розвитку; на чому мають бути сконцентровані зусилля її органів і відомств.

За соціальним значенням державної діяльності розрізняють:

• основні функції — найбільш загальні, найважливіші напрямки діяльності держави. До них можна віднести оборону країни, захист правопорядку і законності, охорону прав і свобод громадян;

• додаткові функції, які є складовими елементами основних функцій, але сутність держави не розкривають. Наприклад, у складі такої основної функції, як оборона країни, можна виділити низку допоміжних: зміцнення збройних сил, розвиток науково-технічного прогресу для Забезпечення їх найновішим озброєнням тощо.

За сферами впливу і здійснення функції поділяють:

• на внутрішні функції, що здійснюються в межах цієї держави та виражаються в її внутрішній політиці. Наприклад, регулювання економічних відносин, організація суспільної праці, охорона правопорядку, законності, прав і свобод громадян, соціальний захист населення, охорона та раціональне використання природних ресурсів;

• зовнішні функції, що забезпечують здійснення зовнішньої політики держави. До них належать оборона країни, підтримання міжнародного миру, економічного співробітництва, боротьба з міжнародним тероризмом тощо.

З огляду на тривалість здійснення в часі державні функції поділяють:

• на постійні функції, що здійснюються протягом усього часу існування держави;

• тимчасові функції, що здійснюються протягом певного періоду існування держави.

Залежно від сфери суспільного життя, що регулює держава, можна визначити такі функції держави:

• економічна — забезпечення стабільного розвитку економіки;

• політична — організація суспільних відносин, демократизація суспільства, забезпечення суверенітету держави на міжнародній арені;

• ідеологічна — формування індивідуальної та суспільної свідомості;

• гуманітарна — сприяння життєдіяльності як суспільства в цілому, так і кожної особи, зокрема шляхом забезпечення основних прав і свобод людини, її соціальної захищеності тощо;

• екологічна — охорона довкілля, організація раціонального використання природних ресурсів.

2. Органи держави: поняття, ознаки, види

Орган держави — це створений державою або безпосередньо народом колектив уповноважених осіб (депутатів або державних службовців) або одна особа, які мають свою визначену структуру та наділені владними повноваженнями для здійснення певних державних завдань і функцій.

Ознаки органу держави:

• формується державою або безпосередньо народом (наприклад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі;

• має передбачені конституцією або іншими законами спеціальні функції, які він здійснює від імені держави;

• має державно-владні повноваження: видає нормативні та індивідуальні акти; здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами; забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулювання, у разі потреби —державного примусу;

• взаємодіє з іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволено лише те, що прямо передбачено законом». У той же час громадяни та юридичні особи у своїх відносинах із державними органами керуються принципом «дозволено все, що не заборонено законом»;

• складається із службовців; обсяг, порядок використання ними владних повноважень встановлюються законом;

• має необхідну матеріальну базу — майно, що перебуває в його оперативному управлінні; свій рахунок у банку; фінансується з державного бюджету;

• має законодавчо закріплену організаційну структуру, територіальні межі діяльності, а також порядок взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями. Хоча органи держави є складовими частинами одного державного апарату, вони відрізняються одне від одного низкою критеріїв.

3. Поняття і види влади. Особливості державної влади.

Слово «влада» означає право та можливість розпоряджатися, керувати ким-небудь або чим-небудь. У більш ширшому розумінні влада — це здатність впливати на події та явища. У широкому значенні це поняття вживають, аналізуючи не тільки стосунки між людьми, але й взаємодію людини з навколишнім світом (говорячи про владу людини над природою) або навіть природних явищ між собою. Однак, перш за все, влада розглядається як соціальна категорія стосунків між людьми. У повсякденному житті ми стикаємось із різними видами влади: батьків над дітьми, лідерів над групою чи партією, адміністрації над робітником, особи, що має релігійний сан, над віруючими тощо.

Одним із найважливіших проявів влади є політична влада, що характеризується реальною здатністю певної соціальної спільноти або індивідів, які відображають їхні інтереси, реалізовувати свою волю за допомогою політики и правових норм.

Одним із різновидів політичної влади є державна влада, яка характеризується можливістю надавати своїм рішенням загальнообов'язкового характеру й забезпечувати їх силою примусу.

Ознаками державної влади вважають:

• легітимність (засновується на положеннях права і закону);

• верховенство (посідає найвище місце у владній ієрархії певного суспільства);

• суверенність (незалежність від будь-якої влади всередині країни та поза її межами);

• публічність (здійснюється офіційно, за допомогою спеціально створених органів і установ);

• політичність (застосовується шляхом вольового впливу на суспільство).

Державна влада — властивість держави, що характеризується суверенністю, універсальністю, загальним характером примусового впливу на по-зедінку людей. Вона передбачає наявність владного і підвладного суб'єктів державних органів та індивідів, їх організацій і спільнот) та здатність владного суб'єкта спеціальними засобами домагатися здійснення своєї волі.

За умов існування демократії державна влада походить від народу, здійснюється від імені народу та для народу, тобто кожний громадянин має право за участь в управлінні державними справами. Громадяни можуть реалізовувати це право за допомогою інститутів безпосередньої та представницької демократії.

До інститутів безпосередньої демократії належать, зокрема, прийняття рішень державного значення на референдумі, вибори представників до органів державної влади й місцевого самоврядування.

Представницька демократія передбачає передання народом владних повноважень обраним ним представникам.

За умов демократії суспільні й державні інтереси визначаються волею більшості. При цьому завданням держави є забезпечення інтересів меншості. У демократичному суспільстві влада має особливе призначення: утвердження авторитету права, захист прав і свобод людини, дія на користь усього суспільства, утвердження гуманістичних цінностей на всіх рівнях суспільних відносин, сприяння встановленню режиму законності.