47)Розвиток планових туристичних маршрутів.

Після Великої Вітчизняної війни туризм в СРСР перебував у кризовому стані. І лише на початку 60-х рр. зусилля по відродженню економіки, в цілому, і туризму, зокрема, почали давати помітні результати. Однією з популярних форм розвитку туристичного руху стали планові маршрути. Туризм в СРСР, за формами організації, поділився на самодіяльний і плановий. В залежності від цього, маршрути також поділялись на планові (коли туристи подорожують по путівках) і самодіяльні (коли туристи подорожують на засадах самообслуговування). Найбільш розповсюдженими були такі лінійні маршрути: - "Від Москви до Новгороду"; - "Із Середньої Азії до Казахстану"; - "По Військово-Грузинській дорозі до Чорного моря". Серед кільцевих маршрутів особливою популярністю в іноземців та вітчизняних туристів користувався маршрут "По містах Золотого кільця". Москва, Ленінград та інші міста Радянського Союзу, які мали пам'ятки історії, архітектури, культури та мистецтва, були центрами пізнавального туризму. Новий імпульс після війни отримав велотуризм. Паралельно з плановим розвивався в країні самодіяльний туризм. До маршрутів з активними засобами пересування відносились 55 всесоюзних маршрутів. Це були кінні, велосипедні, водні (на човнах, байдарках, надувних плотах), пішохідні. У 1957 р. була створена Всесоюзна федерація туризму, яка проіснувала 4 роки. Найбільш масовими та популярними формами самодіяльного туризму стали походи вихідного дня. Період розвитку туризму в СРСР з 1970-90-х рр. дослідники радянського туризму називають адміністративно-нормативним. Для регулювання туристичної сфери в СРСР було прийнято низку постанов. Активно розвивалось транспортне забезпечення туристичних подорожей. З 1956 по 1985 рр. СРСР відвідало більше 70 млн. іноземців із 162 країн; треба зазначити, що не всі вони приїжджали як туристи. Перший випуск спеціалістів з вищою туристичною освітою відбувся у 1978 р.

48)Характер та основні види туризму в СРСР.

Основними видами туризму в Радянському Союзі були: - оздоровчий (рекреаційний); - пізнавальний; - спортивний; - соціальний; - дитячий; - молодіжний. Також існував поділ на самодіяльний (туризм членів аматорських туристичних об'єднань) та організований види туризму. З 1960-х рр. в СРСР існувало п'ять основних напрямів туризму: - профтуризм (Центральна Рада по туризму і екскурсіям при ВЦРПС); - іноземний туризм (Державний комітет з іноземного туризму при РМ СРСР); - молодіжний туризм ("Супутник" при ЦК ВЛКСМ ); - військовий туризм (Управління по туризму і екскурсіям Міноборони СРСР); - шкільний туризм (УДТЕС і Управління дальніх подорожей Міністерства просвіти СРСР). Зовсім не розвивався релігійний туризм, численні традиційні центри паломництва функціонували як музеї з обов'язковою атеїстичною пропагандою. Радянський туризм був орієнтований на групове обслуговування. Туризм в СРСР був масовим, але обмеженим за асортиментом туристичних послуг. Переважав внутрішній туризм в межах СРСР.