11. Італія і країни Америки

Політика італії щодо сша та канади це частина трансатлантичного договору , який є важливим , як для єс, так і для італії у питання розвитку взаємовідносин із вашингтона і оттавою. Що створ країн півд. Америки , то можна стверджувати що нсолідація демократичної системи в лат Америці і зростаюче взаєморозуміння між італією та країнами цього регіону в обговоренні між проблемою створення міцного звязку що допомогає створ в пит боротьби бідністю , підтримки розвитку та регіон інтегр з меркосур.

Політика італії щодо сша та канади це частина трансатлантичного договору , який є важливим , як для єс, так і для італії у питання розвитку взаємовідносин із вашингтона і оттавою. Що створ країн півд. Америки , то можна стверджувати, що

Зовнішня політика Італії в напрямку країн Латинської Америки може бути представлена наступними тезами :

• У Латинській Америці та Карибському регіоні Італія прагне розвивати співпрацю з усіма державами , включаючи Кубу й Венесуелу (незважаючи на розбіжності в питаннях дотримання прав людини і демократичних стандартів ) . Її головними партнерами в регіоні є Аргентина , Бразилія , Чилі та Уругвай .

• Італія є одним з провідних зовнішньоторговельних партнерів країн Латинської Америки , активно інвестує капітал у їх економіку .

• Специфічною рисою розвитку відносин Італії з країнами Латинської Америки є підвищена значущість співробітництва в галузі культури , з урахуванням близькості мов латиноамериканських народів і італійської мови. З 1966 р. діє Італо - Латиноамериканський інститут ( Instituto Italo Latino Americano / IILA ) .

• З 2003 р. Італія проводить національні конферен -ції з країнами Латинської Америки. У 2003-2007 рр. . відбулися 3 конференції .

• Італія виступає за розширення діалогу між Латинською Америкою і ЄС та сприяє цьому процесу.

У зовнішньополітичній доктрині Італії відносин і зв'язків з США завжди надавалося дуже велике значення. Основні тенденції та особливості італо - американських відносин в сучасну епоху мають глибокі історичні корені : вони почали формуватися ще в післявоєнний період , за активного сприяння Сполучених Штатів. Як наслідок цих процесів , на сучасному етапі Італія є одним з найважливіших стратегічних партнерів США не тільки в економічному аспекті , а й в наступних зовнішньополітичних питаннях :

- Безпека середземноморського регіону;

- Реалізація спільної політики на Близькому Сході ;

Незважаючи на значні зміни у зовнішньополітичній доктрині Америки , що відбулися на початку ХХI століття , співпраця Вашингтона і Риму не стало менш тісним ,

Також на США припадає 9,7 % італійського експорту та 5 % імпорту. Але ці показники значно скоротилися після розпаду СРСР. Справа в тому , що США були зацікавлені у підтримці економіки Італії , так як ця країна постійно балансувала між Радянським Союзом і США . З руйнуванням біполярного світу необхідність підтримки Італії відпала , і товарообіг з США став знижуватися. Однак США досі займають третє місце після Німеччини та Франції в італійському експорті , переважно купуючи механізовані засоби .

Що стосується відносин з іншими країнами Північної Америки ( Канадою і Мексикою ) , то вектор італійської зовнішньої політики в даному напрямку розвинений досить слабо, і представлений лише торговими зв'язками .