3.1.5 Вибір операційної системи для користувацьких пк
На роль операційної системи для роботи кінцевого користувача були розглянуті три варіанти linux-based дистрибутивів:
Ubunut 12.04 LTS
Debian 7 (Wheezy)
CentOS 6 (thin-client package)
При виборі дистрибутиву враховувались наступні критерії:
Дружність користувачу
Достатня кількість документації
Гарантована підтримка оновлень дистрибутиву
Так як з виходом 1С для linux дистрибутивів необхідність встановлення 1С на сервер терминалів (NX NoMachine, FreeNX, тощо), або використання продукту компанії EterSoft (wine@etersoft) відпала, то клієнтські машини будуть мати повноцінну установку операційної системи, а отже CentOS з встановленним мінімальним пакетом тонкого клієнту вже не є доцільним.
Debian Wheezy буде підтримуватись розробниками ще як мінімум 3 роки, він добре забезпечений документацією, але не дуже зрозумілий рядовому користувачу.
Ubuntu 12.04 LTS є ідеальнім рішенням по усім критеріям, знаходиться у лінійці версій з “довгою підтримкою”, має увесь необхідний набір програм у стандартній установці, завдяки дивізу команди розробників “Make it simple” є найбільш дружньою до рядового користувача і не потребує великої кількості доналаштувань після установки, також найбільш документована.
3.2 Розгортання мережі на віртуальному стенді на базі vMware Workstation
3.2.1 Створення віртуальної машини з vMware vSphere esXi 5.1
Cтворимо віртуальну машину в середовищі VMware workstation 8, для установки VMware vSphere ESXi 5.1:
Створюємо віртуальну машину
Рис. 3.2 Створення віртуальної машини
Вибираємо пункт «custom» для більш тонкої настройки. У наступному вікні вибираємо Workstation 8, яка сумістна з ESXi 5.1
Рис. 3.3 Створення віртуальної машини
У наступному вікні вказуємо шлях до iso-образу, заздалегідь викачаного з сайту вендора:
Рис.
3.4 Створення віртуальної машини
Рис. 3.5 Вказання шляху до iso-файлу
Далі вказуємо ім'я нової машини і шлях до місця майбутнього розташування її файлів:
Рис. 3.6 Вказання імені ВМ та розташування файлів
І в наступному вікні вказуємо кол-во процесорів і ядер:
Рис. 3.7 Вказання кількості сокетів та ядер
Кількість оперативної пам'яті (чим більше - тим краще):
Рис. 3.8 Задання кількості оперативної памяті
Вказуємо за замовчуванням використовувати з'єднання міст:
Рис. 3.9 Задання типу мережевого інтерфейсу
Тип контролеру - SCSI + LSI Logic:
Рис. 3.10 Задання типу SCSI-контролеру
Вибираємо створення нового віртуального диска:
Рис.
3.11 Створення нового віртуального диску
Вказуємо обсяг майбутнього datastorage, куди ми будемо завантажувати образи створюваних віртуальних машин і iso-файли для їх установки, та багато що інше. Так само вибираємо пункт «зберігати диск як один файл»
Рис. 3.12 Створення нового віртуального диску
Далі бачимо фінальне вікно, що сумує всю інформацію про характеристики майбутнього сервера. Нам потрібно трохи змінити налаштування та додати пару мережевих адаптерів, тому натискаємо «customize hardware»:
Рис. 3.13 Вікно підтвердження конфігурації
Додамо новий мережевий адаптер «host-only» для управління сервером і видалимо непотрібний «floppy-drive»:
Рис. 3.14 Вікно редагування конфігурації
Натискаємо «close» і в попередньому вікні тепер натискаємо «finish». На цьому, мабуть, все, прийшов час установки ESXi 5.1.