
- •Курсова робота
- •1.1 Бюджет, його класифікація та функції.
- •1.2 Основи бюджетного устрою
- •1.3 Бюджетне регулювання та контроль над бюджетом
- •2. Аналіз основних напрямів розвитку бюджетної системи України та зарубіжних країн
- •2.1 Аналіз бюджетної системи Німеччини
- •2.2 Оцінка бюджетної системи сша
- •2.3 Теоретичні аспекти та оцінка бюджетного устрою України
- •2.4 Проблеми бюджетної системи України
- •3. Сучасний стан та перспективи розвитку бюджетної системи України
- •3.1 Можливі шляхи подолання проблем функціонування бюджетної системи України.
- •3.2 Альтернативні шляхи наповнення дохідної частини державного бюджету.
1.3 Бюджетне регулювання та контроль над бюджетом
Бюджетне регулювання - щомісячний перерозподіл загальнодержавних централізованих фінансів між різними ланками бюджетної системи. Метою являється збалансування бюджетів на рівні необхідного для ліквідації активного дефіциту, для виконання місцевими органами їх функцій.
Бюджетне регулювання здійснюється вищестоящими органами. У процесі бюджетного регулювання перерозподіл доходів здійснюють з урахуванням соціального, демографічного, природного, екологічного, економічного стану відповідної адміністративної території, з метою подолання нерівності між бюджетами різних рівнів.
Дотація - (dotatio - від лат. "дар") це повна сума грошових коштів, яку виділяють на безповоротній основі з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня.
Субвенція - це сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого, має цільове призначення.
Субсидія (subsidium - від лат. "допомога", "підтримка") - сума коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до нижчого, підлягає поверненню у випадку порушення цільового використання.
Вилучення коштів з бюджету - передача бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня.
Бюджетні позички – отримання коштів бюджетами нижчого рівня від бюджетів вищого рівня, метою є покриття розриву. До ознак бюджетних позичок відносять: безвідсотковий характер та погашення боргу(позичок) до кінця бюджетного року. Позики отримують лише органи,які підпорядковані органам управлінської влади.
Міжбюджетні трансферти.
Хоча Україна є Унітарною державою,але в різних областях різний рівень економічного розвитку. Тому необхідно і доцільно використовувати перерозподільний механізм між доходами і видатками областей через Державний бюджет. Таку ситуацію ми можемо простежувати і в середині областей між містами і районами.
У Бюджетному кодексі України передбачено соціальний механізм міжбюджетних трансфертів.
Види міжбюджетних трансфертів передбачені Ст. 96 БКУ від 08.07.2010 № 2456-VI:
дотацію вирівнювання;
субвенції;
кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;
додаткові дотації.
Розглянемо трансферти, які виділяються з Державного бюджету України місцевим бюджетам:
дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського значення;
субвенція на здійснення програм соціального захисту;
субвенція на компенсацію втрати доходу бюджетів місцевого саморегулювання на виконання власних повноважень внаслідок виділення пільг, встановлених державою;
субвенція на виконання інвестиційних процесів;
інші субвенції. [2]
Обсяг дотацій вирівнювання та субвенцій затверджується окремо для обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим, який затверджується у Державному бюджеті України.
Розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів згідно з Бюджетним кодексом і Законом «Про Державний бюджет України, між бюджетами міст Києва і Севастополя, міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим, міст обласного підпорядкування і районними бюджетами, визначається на основі формули,яка включає в себе:
фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючі коефіцієнти до них;
кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг;
індекс відносної податкоспроможності певного міста району;
прогнозний показник кошика доходів бюджетів місцевого самоврядування для бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим і міст обласного підпорядкування і прогноз доходів, визначених Бюджетним кодексом для районних бюджетів.
Місцеві та районні ради можуть передбачати у бюджетах дотації вирівнювання бюджетам районів у містах, бюджетам сіл, селищ, міст районного підпорядкування та їх об'єднань.
Сукупність заходів пов’язані з перевіркою законності і ефективності утворення, розподілу і використання фондів грошових коштів держави та місцевих органів самоврядування називають бюджетним контролем.
Бюджетний контроль класифікують залежно від часу проведення:
Попередній(здійснюється під час складання, розгляду і затвердження бюджетів різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, розрахунків для одержання бюджетних трансфертів, розробки і прийняття бюджетного і податкового законодавства);
Поточний(проводиться в ході виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року і здійснюється на основі первинних документів);
Наступний(проводиться після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду).
Державний контроль в Україні здійснюють: Контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата, Державне казначейство, органи системи Міністерства фінансів, Податкова адміністрація. До спеціальних служб, які здійснюють контроль за витрачанням бюджетних коштів відносимо: Контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата, фінансові управління і відділи.
Розглянемо методи бюджетного контролю: документальну і камеральну перевірки, економічний аналіз, ревізію, обстеження.
Ревізія(система дій, спрямованих на перевірку фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та роботи фінансових органів) являється найбільш розповсюдженим методом фінансового контролю.
До основних завдань належать:
дотримання бюджетної дисципліни;
перевірка планування і використання бюджетних коштів;
правильність ведення обліку і звітності;
законність утворення та перевірка ефективності використання позабюджетних коштів.
Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України витрачання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають закону про Державний бюджет України, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.
У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов'язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом.[15]