5.2. Норма часу на операцію
Залежно від мети в техніко-економічних й організаційно-планових розрахунках можуть використатися різні технологічні норми часу на виконання операції. Звичайно як норма часу ti на виконання i-й операції над одиницею продукції приймається до розрахунку повна норма часу (штучно-калькуляційна норма) — tшк. Прийнята у машинобудуванні класифікація витрат робочого часу та структура повної норми часу на операцію (штучно-калькуляційної норми) представлені на рис. 5.2—5.3.
Підготовчо-заключний час — час на підготовку й завершення обробки партії продукції (одержання завдання й знайомство з роботою, вивчення технічної документації установка спеціальних пристосувань та інструмента, налагодження верстата і встановлення режиму обробки, здача роботи майстрові або контролерові).
Оперативний час — час безпосереднього виконання технологічної операції. Включає основний і допоміжний час.
Основний (технологічний) час — час, протягом якого реалізується технологічна мета роботи (формоутворення, зміна стану, якості, властивостей предмета праці). Може бути ручним, машинним, машинно-ручним. Допоміжний час - час на дії, що забезпечують виконання основної роботи (установка й знімання деталі, підведення-відвід інструмента, пуск і зупинка верстата, вимір деталі). Може бути ручним, машинним і машинно-ручним.
Час обслуговування робочого місця – час на догляд за робочим місцем протягом заданої роботи й всієї зміни. Включає час технічного й організаційного обслуговування.
Час технічного обслуговування – час на зміну інструмента при зношуванні або поломці, підналагодження устаткування у процесі роботи.
Час організаційного обслуговування — час на розкладку й збирання інструмента на початку й кінці зміни, на змащення й чищення верстата, прибирання робочого місця протягом зміни.
Час регламентованих перерв — час перерв, які неминучі при виконанні заданої роботи. Включає час організаційно-технологічних перерв, перерв на відпочинок і природні потреби.
Час організаційно-технічних перерв — час перерв, обумовлених ходом технологічного процесу й недостатньою синхронізацією операцій.
Час перерв на відпочинок і природні потреби — час перерв на обід, виробничу гімнастику, відпочинок й особисті потреби. Всі інші перерви вважаються непродуктивними втратами й не нормуються. Не нормуються також витрати часу роботи, що перекривають основним часом (тобто діями, виконуваними паралельно й не потребуючого додаткового часу).
Як видно з рис. 5.3, повна норма часу на операцію (штучно-калькуляційна норма) tшк визначається у такий спосіб:
|
|
(5.6) |
де tшт– норма штучного часу;
tпз– норма підготовчо-заключного часу на партію;
n - розмір партії, шт.;
to– основний час;
t*д – допоміжний час, перекр. не основним;
t*то– час технічного обслуговування, перекр. не основним;
t*oo— час організаційного обслуговування, перекр. не основним;
tтпер — час організаційно-технічних перерв;
tотд — час перерв на відпочинок і особисті потреби.
Робочий
час,
Час перерв
Час роботи
Час
обслугову-вання робочого місця,
Оперативний
час,
Час
регламентованих перерв,
Час нерегламентованих перерв
Основний
час,
Допоміж-
ний час,
Втрати через організаційно-технічні причини
Втрати через порушення технологічної та трудової дисципліни
Час
технічно-го обслугову-вання,
Час
організацій-ного обслугову-вання,
Організаційно-технічні
перерви,
Відпочинок
та особисті потреби,
Не перекривається основним
Перекрива-ється основним
Втрати часу
Час, що нормується
Рис. 5.2. Класифікація витрат робочого часу
Повна
норма часу (штучно-калькуляційна норма),
Норма
штуч-ного часу,
Норма
підготовчо-заключного часу на деталь,
Час
обслугову-вання робочого місця,
Оперативний
час,
Організаційно-технічні
перерви,
Час
перерв на від-починок та особисті
потреби,
Організаційний
час, що не перекрива-ється,
Технічний
час, що не перекривається,
Допоміжний
час, що не пере-кривається,
Основний
час,
Рис. 5.3. Структура повної норми часу на операцію.