- •Міністерстово освіти і науки україни
- •1. Методологічні основи виробничого менеджменту
- •1.1. Об'єкт і предмет вивчення, мета та завдання виробничого менеджменту
- •1.2. Коротка історія розвитку виробничого менеджменту
- •1.3. Сутність і функції виробничого менеджменту
- •Засобивиробництва Продукція Предмети праці Оперуюча система Жива праця Послуги
- •1.4. Менеджмент, як системний процес формування управлінських рішень
- •2.Формування базисних стратегій продукту
- •2.1. Життєвий цикл продукту та особливості виробничого менеджменту по його стадіях
- •2.2. Маркетингова розробка продукту
- •2.3. Формування продуктової програми підприємства
- •3. Проектування нового продукту
- •3.1. Інноваційний процес: зміст та особливості
- •1. За значи-містю
- •5. За відношенням до розробки
- •11. За причинами виникнення
- •6. За масштабами поширення
- •12. За предметом та сферою докладання
- •7. За роллю у процесі виробництва
- •8. За характером задовольняючих потреб
- •9. За степенем новизни
- •3.2. Конструювання нового продукту
- •3.3. Конструкторська підготовка виробництва нового продукту
- •3.4. Технологічна підготовка виробництва нового продукту
- •3.5. Організаційні структури керування інноваційними процессами
- •4.Типи виробничих процесів
- •4.1. Виробничий процес та його структура
- •4.2. Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •4.3. Типи процесів і типи виробництва
- •4.4. Техніко-економічна характеристика типів виробництва
- •4.5. Особливості стратегії процесу в сервісі
- •5.Виробничий цикл
- •5.1. Ритм виробництва та виробничий цикл
- •5.2. Норма часу на операцію
- •5.3. Операційний цикл
- •5.4. Технологічний цикл
- •6. Виробнича потужність
- •6.1. Обсяг виробництва та виробнича потужність
- •6.2. Практичні розрахунки виробничої потужності
- •6.3. Планування виробничої потужності
- •6.4. Обґрунтування виробничої потужності
- •7. Розміщення та організація виробниЧої структуРи підприємства. ВиробнИче планування та керування запасами
- •7.1. Вибір розміщення підприємства
- •7.2. Виробнича структура підприємства та її елементи
- •7.3. Принципи раціонального розміщення підрозділів підприємства
- •7.4. Форми спеціалізаці підрозділів підприємства
- •7.5. Виробнича структура підрозділів підприємства
- •7.6 Організація виробництва непотоковими методами
- •7.7. Організація виробництва потоковими методами
- •7.8. Планування і прогнозування, рівні планування
- •7.9. Завдання створення виробничих запасів
- •7.10. Функції та типи запасів
- •8. Технічне обслуговування виробництва
- •8.1. Інструментальне господарство підприємства
- •8.2. Ремонтне господарство підприємства
- •8.3. Енергетичне господарство підприємства
- •8.4. Організація транспортного господарства підприємства
- •8.5. Організація складського господарства підприємства
- •9. Стратегія якості продукції
- •9.1. Визначення якості продукції
- •9.2. Концепція загального управління якістю
- •9.3. Міжнародні стандарти якості
- •Література Основная литература
- •Дополнительная литература
4.4. Техніко-економічна характеристика типів виробництва
Тип виробництва визначає вибір типу застосовуваних технологічних процесів і засобів технологічного оснащення, форм і методів організації виробничого процесу в часі й просторі, виробничу структуру підприємства і його підрозділів, систем виробничого планування потреб ресурсів, підготовки й обслуговування виробництва, організації, нормування й оплати праці, організації керування виробництвом. Порівняльна техніко-економічна характеристика типів виробництва представлена в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Порівняльна техніко-економічна характеристика типів виробництва
|
Ознаки порівняння |
Масове виробництво |
Серійне виробництво |
Одиничне виробництво | ||||||
|
1 Номенклатура продукції |
Обмеженість, сталість
|
Обмежена розмаїтість, повторюваність |
Велика розмаїтість, відсутність повторюваності | ||||||
|
2 Обсяг випуску однорідної продукції |
Великий, постійний |
Повторюваними або неповторюваними серіями (партіями) змінного або постійного розміру |
Малий або в одиничних екземплярах | ||||||
|
3.Спеціалізація робочих місць
|
Вузька, за кожним робочим місцем закріплені 1-2 постійні детале-операції |
Широка, за кожним робочим місцем закріплені 3-40* періодично повторюваних детале- операцій |
Відсутнє закріплення певних детале- операцій за робочим місцем | ||||||
|
4. Тип процесів |
Постійні |
Повторювані |
Змінні | ||||||
|
5. Стратегія процесу |
Формовані на продукті |
Формовані на повторюваних процесах |
Формовані на змінних процесах | ||||||
|
6. Технологія |
Маршрутна (розцеховка) |
Поопераційна |
Попереходна | ||||||
|
7. Технологічне устаткування й оснащення |
Спеціальне |
Спеціалізоване, переналагоджуване |
Універсальне | ||||||
|
8. Форма організації робочих центрів |
Предметно-замкнута |
Предметно-групова |
Технологічна | ||||||
|
9. Елементи виробничої структури |
Однопредметні безперервно-потокові й переривноі-потокові лінії, предметно-замкнуті ділянки |
Багатопредметні потокові лінії без переналагодження й з переналагодженням устаткування, предметно-групові ділянки |
Технологічні ділянки | ||||||
|
10. Засоби автоматизації |
Засоби твердої автоматизації виробництва: автоматичні потокові лінії, у тому числі роторні й роторно-конвейерні, на базі агрегатних верстатів і т.д. |
Засоби гнучкої автоматизації виробництва: обробні центри з комп'ютерним керуванням, промислова робототехніка, ГПС (CAD/CAM, FMS, CIM, АМТ) |
Групи верстатів зі ЧПК, зв'язаних АСУТП | ||||||
|
11. Вид руху предметів праці по операціях |
Паралельний |
Послідовно-паралельний |
Послідовний | ||||||
|
12. Швидкість просування матеріального потоку |
Швидкий рух предметів обробки |
Рух, синхронізований з наступною ланкою |
Повільний рух предметів обробки | ||||||
|
13. Запаси матеріалів |
Постійно низькі стосовно обсягу виробництва |
Величина змінна, підтримувана на мінімальному рівні регулюванням обсягу виробництва на основі системи ЛТ |
Постійно високі стосовно обсягу виробництва | ||||||
|
14. Незавершене виробництво |
Постійно низький рівень стосовно виходу |
Величина змінна, підтримувана на мінімальному рівні регулюванням обсягу виробництва на основі системи ЛТ |
Постійно високий рівень стосовно виходу | ||||||
|
15. Обслуговування робочих місць (забезпечення інструментом, матеріалами, контроль, технічне обслуговування й ремонт) |
Строго регламентовано, стабільно, використається централізоване обслуговування робочих місць силами спеціалізованих (по видах обслуговування) підрозділів |
Стійко, але складно в організації, використається змішана форма обслуговування робочих місць, досить високий рівень поділу праці по функціях обслуговування |
Слабко регламентовано, нестабільно, використається децентралізоване обслуговування робочих місць силами персоналу, зайнятого на даних робочих місцях | ||||||
|
16. Нормативна база, регламенти виконання робіт |
Повна і точна; робочих інструкцій мало, вони стандартні |
Менш повна й точна, різноманітна; наявність повторюваних робіт скорочує розмаїтість робочих інструкцій |
Слаборозвинена; робочих інструкцій багато, вони різноманітні, але носять універсальний характер (без прив'язки до конкретної роботи) | ||||||
|
17. Підготовка персоналу для роботи на робочих місцях |
Робітники повинні бути навчені високопродуктивному виконанню обмеженого числа повторюваних робіт, рівень їхньої кваліфікації невисокий |
Працівники повинні бути навчені комплексу робіт, щоб при необхідності міняти роботи й робочі місця в межах свого підрозділу |
Робітники повинні бути навчені виконанню різноманітних робіт у рамках своєї спеціальності, повинні бути універсалами, рівень їхньої кваліфікації високий | ||||||
|
18. Внутрівиробниче транспортування |
Матеріали переміщаються транспортними засобами безперервної або циклічної дії (конвеєрами, й т. д) |
Матеріали переміщаються транспортними засобами дискретної дії (роботи штабелери, електрокари й т.д.) і конвеєрами |
Матеріали переміщаються транспортними засобами, що підтримують вільний режим транспортування | ||||||
|
19. Внутрішньовиробниче зберігання |
Зберігання без зон складування, орієнтоване на пропускну здатність устаткування й потужність продуктових потоків |
Зберігання з використанням малих і середніх зон складування |
Зберігання з використанням більших зон складування | ||||||
|
20. Випуск кінцевої продукції |
Кінцева продукція виробляється на основі прогнозів і зберігається |
Кінцева продукція виробляється на основі частих короткотермінових прогнозів, обсяг випуску постійно уточнюється шляхом запитів, що зводить до мінімуму запаси продукції |
Кінцева продукція виробляється по замовленнях і не зберігається | ||||||
|
21. Виробничий розклад |
Орієнтовано на тимчасові характеристики, що встановлюють прості й переважні зв'язки з випуском, достатнім для забезпечення прогнозованих продажів |
Орієнтовано на вибір варіантів модулів, порядку проходження операцій і використання устаткування відповідно до прогнозу попиту й обсягу виробництва |
Орієнтовано на порядок запуску, є комплексним і переважно пов'язане зі співвідношенням обсягу продажів і запасів, виробничою потужністю й обслуговуванням замовників | ||||||
|
22. Ціна продукції й змін |
Фіксовані ціни з можливою тенденцією до зменшення, висока ціна будь-яких змін |
Фіксовані ціни, що залежать від виробничої потужності й змін |
Фіксовані ціни з можливою тенденцією до збільшення, низька ціна будь-яких змін | ||||||
|
23. Ціноутворення |
Ціна визначається виходячи з можливості продажу товару |
Ціна визначається на основі дослідних даних |
Ціна остаточно визначається по факту виконання робіт | ||||||
|
24. Використання встаткування |
70-80% |
20-75% |
5-25% | ||||||
Тип виробництва впливає на вибір засобів і методів здійснення процесу виробництва, від яких залежить його ефективність. Традиційно виділяються два генеральних напрямки підвищення ефективності виробництва: 1) підвищення серійності (масовості) виробництва (якщо дозволяє ринок); 2) підвищення ефективності виробництва малими серіями. Очевидні переваги підвищення серійності (масовості) виробництва:
• зниження собівартості продукції (за рахунок вибору раціональних методів одержання заготівель, обробки деталей, зборки виробів, точного нормування матеріальних і трудових елементів виробництва, скорочення
Примітка. * Коефіцієнт закріплення операцій (коефіцієнт серійності) КЗО диференційований для різних видів серійного виробництва: для крупносерійного виробництва КЗО = 3-10; для середньосерійного КЗО = 11-20; для дрібносерійного КЗО = 21-40.
витрати матеріалів і витрат живої праці, скорочення питомої ваги заробітної плати);
• підвищення продуктивності праці (за рахунок раціонального поділу праці, розвитку трудових навичок, регламентації трудових процесів, спрощення трудових прийомів, кращого оснащення й обслуговування робочих місць);
• поліпшення використання устаткування й виробничих площ (за рахунок раціонального планування ділянок і цехів розміщення устаткування по ходу операцій технологічного процесу, забезпечення безперервності руху матеріального потоку, використання паралельного виду руху предметів праці);
• скорочення тривалості виробничого циклу виробів (за рахунок безперервності виробничого процесу, паралельності виконання робіт, застосування високопродуктивного основного й допоміжного технологічного устаткування, швидкодіючих пристосувань, високоміцного інструмента, дотримання технологічної й трудової дисципліни);
• створення умов (технічна можливість й економічна доцільність) для впровадження найбільш зробленої форми організації виробництва - потокової й на її базі побудова автоматизованих виробництв.
Основними шляхами підвищення серійності (масовості) виробництва є:
• збільшення масштабів виробництва однорідної продукції або виконання однорідних технологічних процесів (концентрація виробництва продукції або робіт);
• поглиблення предметної або технологічної спеціалізації виробничих підрозділів у сполученні з розвитком виробничого кооперування;
• Уніфікація й нормалізація деталей, складальних одиниць, типізація й уніфікація елементів технологічних процесів і засобів технологічного оснащення.
Економічною основою переваг підвищення серійності виробництва є ефект масштабу: за рахунок збільшення обсягу виконання однорідних і повторюваних робіт знижується їхня собівартість. Для цього необхідно сконцентрувати достатні з погляду економічної ефективності обсяги робіт кожного виду у відповідних спеціалізованих робочих центрах. У міру збільшення серійності виробництва зростають можливості застосування спеціальних високоефективних технічних засобів, технологій, методів організації праці, планування й керування виробничим процесом. Все це сприяє росту продуктивності праці й зниженню загальних витрат на одиницю продукції. Впровадження в робочі процеси спеціальних і спеціалізованих засобів замість універсальних пов'язане з великими капітальними вкладеннями, які економічно доцільні тільки при достатньому обсязі й тривалості (до зняття з виробництва) випуску продукції за допомогою цих засобів.
В умовах ринкової економіки для випуску якої-небудь продукції протягом тривалих періодів у масовому масштабі необхідна наявність відповідного стабільного попиту на неї, що на практиці зустрічається вкрай рідко. Цим пояснюється обмеженість області застосування масового виробництва і його незначна частка в загальному випуску продукції в порівнянні з іншими типами виробництва у всіх сферах бізнесу. Так, у машинобудуванні на частку масового й крупносерійного виробництва доводиться лише близько 20% випуску продукції. Якби товаровиробники не були зацікавлені в підвищенні масовості (серійності) виробництва, об'єктивною перешкодою на цьому шляху виявляється попит на їхню продукцію. В умовах ринку покупця найбільше гостро стала проблема задоволення різноманітного й мінливого попиту у всіх галузях виробництва й сервісу, що для постачальників товарів і послуг означає необхідність зниження серійності виробництва. У пошуках компромісу виробники змушені зосередити зусилля на рішенні проблеми підвищення ефективності серійного й одиничного виробництва, доповнюючи їхніми елементами масового виробництва, де й наскільки це можливо.
Підвищення серійності виробництва в рамках твердих зовнішніх обмежень виявилося можливим за рахунок використання внутрішніх резервів, таких, як збільшення ступеня спеціалізації й внутрішньофірмового кооперування підрозділів підприємства й розвиток їхніх зв'язків з постачальниками й посередниками, з якими співпрацює фірма; широке використання стандартизації, нормалізації, уніфікації продукції, її компонентів і матеріалів які застосовуються; уніфікація технологічних процесів, устаткування й оснащення; уніфікація засобів інформаційного обміну, методів і систем організації, планування й керування процесами. Підвищення ефективності виробництва малими серіями стало можливим при використанні блочно-модульного принципу випуску кінцевих виробів, поділу в часі й просторі довготермінових процесів виробництва модулів і короткотермінових процесів загальної зборки на їхній основі, застосування групових технологій і засобів технологічного оснащення з малими витратами часу й ресурсів на переналагодження.