4.3 Розрахунок освітлення методом світлового потоку

4. 3 Розрахунок штучного освітлення для приміщення, де знаходяться робочі місця операторів.

Розрахунок системи штучного освітлення виконано для робочого приміщення призначеного для розташування 6 робочих місць. Площа приміщення повинна бути не менше 36 м², до розрахунку приймається S = 42 м²; світильники розміщенні на висоті h = 3,5 м; коефіцієнт відбиття стелі та стін відповідно ρ_п = 0,7 та ρ_с = 0,6.

Як джерела світла в разі штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ (ДСанПіН 3.3.2.007-98). Для даного приміщення виберемо люмінесцентні лампи типу ЛД40, у якості світильників – ЛПО-01.

В приміщенні, де знаходяться робочі місця операторів, використовується змішане освітлення. Розрахунок штучного освітлення здійснюється за допомогою методу світлового потоку. Цей метод використовується для розрахунку загального рівномірного освітлення і дає змогу визначити світловий потік джерел світла, необхідний для створення нормованого освітлення розрахункової горизонтальної площини. Цим методом враховується прямий та відбитий (від стелі, стін та підлоги) потік світла.

Загальний потік світла Ф_с, який повинні випромінювати лампи, визначають за формулою:

,

де Ф_с – світловий потік, лм; Е_н – освітленість за нормою, лк; S – площа підлоги в приміщенні, м²; К – коефіцієнт запасу; Z – коефіцієнт нерівномірності освітленості; И_оу – коефіцієнт використання світлового потоку; N – кількість світильників.

Згідно ДСанПіН 3.3.2.007-98 візьмемо середнє значення освітленості рівним Е_н = 400лк (для робіт, які потребують розрізнення предметів більш як 0,3 – 0,5 мм).

Коефіцієнт запасу К враховує зниження освітленості внаслідок можливого забруднення ламп або світильників у процесі їх експлуатації. Він залежить від типу світильника, від розмірів та форми приміщення, від кольору стін стелі, а також від висоти підвішування світильника над робочою площиною.

Згідно з нормами проектування ДБН В.2.5-28-2006 коефіцієнт запасу має дорівнювати 1,1.

Коефіцієнт нерівномірності освітленості Z = Eср/Eмін – коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення (Eср, Eмін – середня та мінімальна освітленість), приймають таким, що дорівнює 1,0 при розрахунку на середню освітленість чи для відбитого освітлення; 1,15 – для ламп розжарювання і ДРЛ; 1,1 – для ліній, що світяться, виконаних світильниками з люмінесцентними лампами. В даному випадку Z = 1,1.

Коефіцієнт використання світлового потоку И_оу показує, яка частина світлового потоку світильника припадає на робоче місце. Він є складною функцією світлорозподілення лампи і властивостей приміщення. Коефіцієнт И_оу враховує поглинання світла арматурою світильників, стелі та стінами.

Щоб знайти коефіцієнт И_оу необхідно знайти показник приміщення І. Для прямокутних приміщень його визначають за формулою:

,

де а та b – ширина та довжина приміщення;

h_с – висота, на якій знаходиться освітлювальна поверхня, м. Для даного приміщення її знаходимо віднімаючи від висоти, на яку підвішено світильник, висоту робочої поверхні

Коефіцієнт використання світлового потоку визначаємо згідно таблицям норм проектування ДБН В.2.5-28-2006 для світильника ЛСП-01 залежно від коефіцієнтів відбиття стін ρ_с, стелі ρ_п та індексу приміщення І.

Для І = 1,0 И_оу = 49

Для І = 1,5 И_оу = 56

Світильники будемо розміщати приблизно через 2м. Тому світильники візьмемо у кількості 4. Схема розміщення світильників зображена на рис. 4.2.

Рис. 4.2 Схема розміщення світильників

Отже, потік світла для одного світильника дорівнює:

Світловий потік однієї лампи ЛД40 складає Ф_л = 2340лм. Кількість ламп у світильнику визначимо за формулою:

Результат: для того, щоб забезпечити необхідну освітленість у приміщені, необхідно використовувати 4 світильники по 4 лампи ЛД40 в кожному. Отримані значення не порушую встановлених норм освітлення 300-500 лк., необхідних для забезпечення нормативних показників освітленості на робочих поверхнях у приміщеннях з робочими місцями, обладнаними комп’ютерною технікою.