
- •1.1. Основи загальної екології
- •1.2. Кліматичні фактори середовища
- •1.3. Ґрунт і рельєф
- •1.4. Абиотические фактори водного середовища
- •1.5. Биотические й антропогенні фактори середовища
- •1.6. Спільна дія екологічних факторів
- •1.7. Життєві форми організмів
- •1.8. Популяції
- •1.9. Біоценози
- •1.10. Екологічні системи
- •1.11. Енергія в екологічних системах (біогеоценозах) і їхня продуктивність
- •1.12. Структурно-функціональна організація биогеоценотических систем й її вивчення
- •1.12. Структурно-функціональна організація биогеоценотических систем й її вивчення
- •1.15. Основні закономірності організації й розвитку біосфери
- •1.16. Біосфера й людина
- •1.17. Антропогенні проблеми екології
- •1.18. Методи дослідження екологічних систем
- •1.19. Здоров'я середовища
- •2.1. Полеві заняття
- •Практичне заняття №1 Навколишнє середовище і її фактори
- •Практичне заняття №2 Демографічні показники популяції
- •Практичне заняття №3 Динаміки чисельності популяції
- •Практичне заняття №4 Просторова структура популяції
- •Практичне заняття №5 Видова структура біоценозу Міри видової розмаїтості
- •2. Концентрація домінування (індекс Симпсона).
- •Порівняння співтовариств по видовому складі
- •Практичне заняття №6 Функціональна й трофічна структура экосистемы
- •Практичне заняття №7 Розрахунок харчового забезпечення населення Регіону за рахунок власних сільськогосподарських угідь
- •Практичне заняття №8 Просторова структура біоценозу
- •Практичне заняття №9 Екологічна ніша виду
- •Практичне заняття №10 Міжвидові відносини в біоценозі
- •Практичне заняття №11 Співтовариства й умови середовища
- •Інструкція
- •Практичне заняття №13 Продуктивність экосистем
- •Практичне заняття №14 Продуктивність биомов Землі
- •Практичне заняття №15 Біологічний круговорот в экосистемах
- •Що таке екологія? Виберіть найбільш правильне сучасне визначення
Практичне заняття №9 Екологічна ніша виду
Завдання 1. На мал. 2.3.10 показаний досвід радянського еколога Г.Ф. Гаузе (1934) із двома видами інфузорій роду Paramecia - P. aurelia й P. сaudatum при змісті інфузорій роздільно й разом.
--- P. caudatum
__ P. aurelia
Рис. 2.3.10. Ріст чисельності двох видів інфузорій в одній культурі (по Г. Ф. Гаузе): а – при вирощуванні видів окремо; б – при спільному вирощуванні в загальному середовищі
Який тип росту характерний для популяцій P. аurelia й P. сaudatum?
Який тип стратегії популяції характерний для цих видів?
У чому могло проявлятися перевага P. aurelia перед P. caudatum?
Сформулюйте принцип конкурентного виключення.
Завдання 2.Схематично зобразите екологічні ніші:
а) птахів - мешканців лісу;
б) комах - у степовому біогеоценозі.
Відзначте способи диференціації екологічних ніш у наведеній Вами схемі.
Завдання 3.У табл. 2.3.8 наведені дані про вісім видів голубів, що живуть у лісах Нової Гвінеї, які харчуються на чотирьох видах дерев з розмірами плодів відповідно 7, 20, 30, 40 мм (Уиттекер, 1980).
Розподілите птахів по екологічних нішах, з огляду на розмір їжі й масу тіла птахів.
Таблиця 2.3. 8 Маса птахів і розмір споживаної їжі голубів Нової Гвінеї
№ виду голубів |
Маса птаха, м |
Розмір споживаної їжі, мм |
1 |
49 |
7 |
2 |
76 |
7 |
3 |
123 |
7-20 |
4 |
163 |
7-20 |
5 |
245 |
20-30 |
6 |
414 |
20-30 |
7 |
592 |
30-40 |
8 |
802 |
30-40 |
Спробуйте встановити закономірність масових відносин птахів у наведеній гільдії голубів.
Завдання 4.У Білгородській області в різний час були акліматизовані наступні види тварин: енотовидная собака, американська норка, ондатра; реакклиматизированы бобр, хохуля, бабак-байбак, плямистий олень, шляхетний олень. Які могли бути наслідку цих заходів? Поясните з погляду навчання про екологічну нішу.
Завдання 5.Подумайте, чому в заповідному степу, де немає випасу копитних, спостерігаються зникнення популяцій бабаків і скорочення чисельності ховрашків? Чим може бути пояснена тенденція росту чисельності степових гризунів у цілому на території Білгородської області поза мережею ООПТ?
Завдання 6.У лісовому господарстві виділяють 3 групи комах-шкідників:
- первинні (великий ялиновий лубоед, древесница уїдлива, червиця пахучий, вусань осиковий й ін.), що вражають здорові дерева;
- вторинні (багато вусанів, короеды, златки, рогохвосты) - поселяються на ослаблених деревах;
- третинні (сірий довговусий вусань, смугастий древесинник, валежный короед) - харчуються на зрубаних деревах, пнях, порубочных залишках, труску.
Чи розрізняються ці групи по розмірі шкоди, заподіюваного лісовому господарству? Які міри профілактики Ви могли б запропонувати стосовно цих груп шкідників?
Як організувати боротьбу зі шкідниками сільськогосподарських культур з погляду навчання про екологічну нішу?