Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
электронный учебник экология украина.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
2.08 Mб
Скачать

Практичне заняття №7 Розрахунок харчового забезпечення населення Регіону за рахунок власних сільськогосподарських угідь

 

Намалювати схему харчового забезпечення жителів Регіону, розрахувати норму забезпечення 1 чоловік сільськогосподарськими вгіддями, оцінити кількість населенння, що Регіону може забезпечити своїми продуктами харчування.

Прокоментувати висновки до розрахунків.

Розрахунок проводити поетапно, докладно відбиваючи етапи в робочих зошитах.

Вихідні дані для розрахунків (у навчальних цілях приводяться усереднені й приблизні дані):

1. Потреба в білках на 1 чіл./день - 100 м, з них 50 м - тваринного походження, 50 м - рослинного походження.

Зміст білка в м'ясних продуктах - 20%, засвоюваність - 96%.

Зміст білка в рослинних продуктах: злаки - 10%, бобові - 20%. Засвоюваність рослинного білка - 70%.

2. Потреба у вуглеводах на 1 чіл./день - 500 м, з них 250 м - за рахунок зернових, 250 м - за рахунок овочів.

Зміст вуглеводів у зернових - 60%, в овочах - 20%, засвоюваність - 96%.

3. Потреба в жирах (умовно приймаємо) забезпечується тим же кількістю м'ясної й рослинної їжі, тому розрахунок по жирах не виробляється.

4. Витрата кормових культур для вирощування 1 ц м'яса становить 15 ц корм. ед.

5. Середня врожайність кормових культур (коренеплоди, зернофураж, багаторічні й однолітні трави й проч.) становить ... (наприклад, 20 ц корм. ед./га).

6. Урожайність зернових - ... (приймемо 15 ц/га), овочів - ... (приміром, 150 ц/га).

7. Площа сільськогосподарських угідь Регіону - ______ тис.га. (для Білгородської обл. - 2145 тис. га, загальна площа ріллі 1654,75 тис. га).

8. Чисельність населення ___ тис. чіл. (для Білгородської обл. - 1498 тис. чіл.)

Примітка. Реальні результати розрахунків можуть відрізнятися від обчислених у ході заняття у зв'язку з тим, що, з одного боку, трохи завищені норми споживання м'ясних продуктів, з іншого боку - не враховані площі, зайняті під технічні культури, низькопродуктивні ділянки, а також допущений ще цілий ряд неточностей.

Практичне заняття №8 Просторова структура біоценозу

 

Завдання 1.Наведені нижче скорочені видові склади співтовариств широколиственного лісу й лугового степу диференціюйте у вигляді схеми відповідно до їх вертикальної структури (ярусности). При цьому види розташовуйте в порядку зниження їхньої значимості, орієнтуючись на оцінки достатку по шкалі Друде. Рослини й тварин позначайте умовними знаками.

 Широколиственный ліс.

Рослини (висота; достаток*)

Безхребетні

Птаха

Ссавці

Глід (1,8 м; cop1)

Дуб черешчатый (20 м; сміття3)

Звездчатка жестколистная (20 див; cop1)

Клен гостролистий – подрост (до 3 м; сміття2)

Копытень європейський (10 див; sol)

Ліщина (до 3 м; cop2)

Осока волосиста (30 див; cop1)

Сныть звичайна (30 див; cop3)

Фіалка дивна (15 див; sp)

Черемшина звичайна (10 м; сміття1)

Яблуня лісова (12 м; сміття1)

Геофилы

Дощові хробаки

Дубова листовертка

Жуки-гробарі

Жуки-листоеды

Кивсяки

Комарі

Кістянки

Мокриці

Мурахи

Павуки

Бджоли

П'ядак зимова (гусениці)

Ворона

Зяблик

Неясыть звичайна

Співочий дрізд

Строкатий дятел

Пищуха звичайна

Повзик

Синиця московка

Синица-лазоревка

Славка

Сорока

Борсук

Заєць

Землерийка

Козуля

Кріт

Лісова полівка

Сіра білка

Соня

Вовк

* Позначення достатку по шкалі О. Друде див. у прил. 1 й 2.

 

Луговий степ.

Рослини (висота; достаток)

Безхребетні

Птаха

Ссавці

Багаття безостий (до 70 див, cop1)

Ковила пір'ястий (50-60 див, soc)

Тимофіївка лугова (50-60 див, sp)

Живокость клинолистная (50-60 див, sol)

Шавлія лугової (40-50див, cop2)

Подмаренник дійсний (40-50 див, cop1)

Дощові хробаки

Молюски

Мокриці

Щипавки

Жуки-щелкуны

Кобилки

Метелика

Попелиця

Мурахи

Клопи

Жука-жужелиці

Полевой горобець

Трясогузка

Жайворонок

Переспівав

Куріпка

Яструб-перепелятник

Лунь польовий

Полівка

Ховрашок

Бабак-байбак

Заєць

Лисиця

 Для кожного ярусу біоценозів визначите провідний процес функціонування (формування мікроклімату співтовариства, засвоєння сонячної енергії, утворення первинної продукції, її споживання (консумпция), розкладання органічної речовини, поновлення співтовариства й ін.).

Дайте назву рослинної асоціації, використовуючи класифікацію по домінантних видах.

 

Завдання 2.На мал. 2.3.7 показана участь деревних порід у формуванні ярусів дібров Центрально-Чорноземного заповідника в 1979 й 1989 р.

Рис. 2.3.7. Зміна складу деревних ярусів дібров Центрально-Чорноземного заповідника (по Рыжкову, 2001)

 

У табл. 2.3.7 наведені основні таксаційні характеристики ярусів.

Таблиця 2.3.7 Динаміка основних таксаційних показників насаджень (по Рыжкову, 2001)

Показники

I ярус

II ярус

III ярус

Число стовбурів, шт. /га

499

466

170

66

59

93

Середній діаметр, див

24,3

26,3

13,6

15,1

8,7

10,0

Середня висота, м

16,3

17,9

10,4

12,2

5,7

8,6

Абсолютна повнота, м2/га

19,2

22,1

2,2

1,0

0,3

0,7

Запас, м3/га

150,5

193,7

11,9

6,7

1,0

3,4

 Примітка. Над рисою - 1979 р., під рисою - 1989 р.

 

Проаналізуйте зміну вертикальної структури дібров за 10 років. Які могли бути причини цих змін?

  

Завдання 3. На мал. 2.3.8 показана динаміка просторового розміщення дерев різних порід у дубо-кленовнике снытьевом у заповідній ділянці «Ліс^-на^-Ворсклі».

Перенесіть схему в зошит, позначивши на ній пунктирними лініями границі парцелл древостоя (умовні значки окремих дерев переносити не треба). Парцеллы необхідно виділяти як ділянки з переважним домінуванням одного виду (наприклад, дубова, липово-дубова, кленова парцеллы).

Рис. 2.3. 8. Динаміка просторового розміщення дерев різних порід у дубо-кленовнике снытьевом (заповідна ділянка «Ліс^-на^-Ворсклі») (по Рыжкову, 2001)

 

Як змінилася горизонтальна структура (мозаїчність) фітоценозу з 1935 по 1993 рік? Спробуйте дати цьому пояснення.

 

Завдання 4. На мал. 2.3.9 показаний процес самозаростання шахтного відвала протягом п'яти й двадцяти років. Проаналізуйте особливості горизонтальної структури молодих экосистем різного віку.

Рис. 2.3. 9. Самозаростання шахтного відвала протягом п'яти (а) і двадцяти років (б) (по: Дзыбов, Денщикова, 2001): I – суцільне покриття травостоєм; II – мелкоземистый субстрат з одиничними особинами рослин; III – уламки порожньої породи; IV – мелкообломочный субстрат; 1-10 – номера площадок

 

Які фактори, на Ваш погляд, визначають таку структуру в даному техногенному ландшафті?

Як змінюється ця структура в часі при заростанні відвала?

Визначите середнє проективне покриття рослинністю для облікових площадок 5- і 20-літньої экосистем.