
- •1.1. Основи загальної екології
- •1.2. Кліматичні фактори середовища
- •1.3. Ґрунт і рельєф
- •1.4. Абиотические фактори водного середовища
- •1.5. Биотические й антропогенні фактори середовища
- •1.6. Спільна дія екологічних факторів
- •1.7. Життєві форми організмів
- •1.8. Популяції
- •1.9. Біоценози
- •1.10. Екологічні системи
- •1.11. Енергія в екологічних системах (біогеоценозах) і їхня продуктивність
- •1.12. Структурно-функціональна організація биогеоценотических систем й її вивчення
- •1.12. Структурно-функціональна організація биогеоценотических систем й її вивчення
- •1.15. Основні закономірності організації й розвитку біосфери
- •1.16. Біосфера й людина
- •1.17. Антропогенні проблеми екології
- •1.18. Методи дослідження екологічних систем
- •1.19. Здоров'я середовища
- •2.1. Полеві заняття
- •Практичне заняття №1 Навколишнє середовище і її фактори
- •Практичне заняття №2 Демографічні показники популяції
- •Практичне заняття №3 Динаміки чисельності популяції
- •Практичне заняття №4 Просторова структура популяції
- •Практичне заняття №5 Видова структура біоценозу Міри видової розмаїтості
- •2. Концентрація домінування (індекс Симпсона).
- •Порівняння співтовариств по видовому складі
- •Практичне заняття №6 Функціональна й трофічна структура экосистемы
- •Практичне заняття №7 Розрахунок харчового забезпечення населення Регіону за рахунок власних сільськогосподарських угідь
- •Практичне заняття №8 Просторова структура біоценозу
- •Практичне заняття №9 Екологічна ніша виду
- •Практичне заняття №10 Міжвидові відносини в біоценозі
- •Практичне заняття №11 Співтовариства й умови середовища
- •Інструкція
- •Практичне заняття №13 Продуктивність экосистем
- •Практичне заняття №14 Продуктивність биомов Землі
- •Практичне заняття №15 Біологічний круговорот в экосистемах
- •Що таке екологія? Виберіть найбільш правильне сучасне визначення
Практичне заняття №7 Розрахунок харчового забезпечення населення Регіону за рахунок власних сільськогосподарських угідь
Намалювати схему харчового забезпечення жителів Регіону, розрахувати норму забезпечення 1 чоловік сільськогосподарськими вгіддями, оцінити кількість населенння, що Регіону може забезпечити своїми продуктами харчування.
Прокоментувати висновки до розрахунків.
Розрахунок проводити поетапно, докладно відбиваючи етапи в робочих зошитах.
Вихідні дані для розрахунків (у навчальних цілях приводяться усереднені й приблизні дані):
1. Потреба в білках на 1 чіл./день - 100 м, з них 50 м - тваринного походження, 50 м - рослинного походження.
Зміст білка в м'ясних продуктах - 20%, засвоюваність - 96%.
Зміст білка в рослинних продуктах: злаки - 10%, бобові - 20%. Засвоюваність рослинного білка - 70%.
2. Потреба у вуглеводах на 1 чіл./день - 500 м, з них 250 м - за рахунок зернових, 250 м - за рахунок овочів.
Зміст вуглеводів у зернових - 60%, в овочах - 20%, засвоюваність - 96%.
3. Потреба в жирах (умовно приймаємо) забезпечується тим же кількістю м'ясної й рослинної їжі, тому розрахунок по жирах не виробляється.
4. Витрата кормових культур для вирощування 1 ц м'яса становить 15 ц корм. ед.
5. Середня врожайність кормових культур (коренеплоди, зернофураж, багаторічні й однолітні трави й проч.) становить ... (наприклад, 20 ц корм. ед./га).
6. Урожайність зернових - ... (приймемо 15 ц/га), овочів - ... (приміром, 150 ц/га).
7. Площа сільськогосподарських угідь Регіону - ______ тис.га. (для Білгородської обл. - 2145 тис. га, загальна площа ріллі 1654,75 тис. га).
8. Чисельність населення ___ тис. чіл. (для Білгородської обл. - 1498 тис. чіл.)
Примітка. Реальні результати розрахунків можуть відрізнятися від обчислених у ході заняття у зв'язку з тим, що, з одного боку, трохи завищені норми споживання м'ясних продуктів, з іншого боку - не враховані площі, зайняті під технічні культури, низькопродуктивні ділянки, а також допущений ще цілий ряд неточностей.
Практичне заняття №8 Просторова структура біоценозу
Завдання 1.Наведені нижче скорочені видові склади співтовариств широколиственного лісу й лугового степу диференціюйте у вигляді схеми відповідно до їх вертикальної структури (ярусности). При цьому види розташовуйте в порядку зниження їхньої значимості, орієнтуючись на оцінки достатку по шкалі Друде. Рослини й тварин позначайте умовними знаками.
Широколиственный ліс.
Рослини (висота; достаток*) |
Безхребетні |
Птаха |
Ссавці |
Глід (1,8 м; cop1) Дуб черешчатый (20 м; сміття3) Звездчатка жестколистная (20 див; cop1) Клен гостролистий – подрост (до 3 м; сміття2) Копытень європейський (10 див; sol) Ліщина (до 3 м; cop2) Осока волосиста (30 див; cop1) Сныть звичайна (30 див; cop3) Фіалка дивна (15 див; sp) Черемшина звичайна (10 м; сміття1) Яблуня лісова (12 м; сміття1) |
Геофилы Дощові хробаки Дубова листовертка Жуки-гробарі Жуки-листоеды Кивсяки Комарі Кістянки Мокриці Мурахи Павуки Бджоли П'ядак зимова (гусениці) |
Ворона Зяблик Неясыть звичайна Співочий дрізд Строкатий дятел Пищуха звичайна Повзик Синиця московка Синица-лазоревка Славка Сорока |
Борсук Заєць Землерийка Козуля Кріт Лісова полівка Сіра білка Соня Вовк |
* Позначення достатку по шкалі О. Друде див. у прил. 1 й 2.
Луговий степ.
Рослини (висота; достаток) |
Безхребетні |
Птаха |
Ссавці |
Багаття безостий (до 70 див, cop1) Ковила пір'ястий (50-60 див, soc) Тимофіївка лугова (50-60 див, sp) Живокость клинолистная (50-60 див, sol) Шавлія лугової (40-50див, cop2) Подмаренник дійсний (40-50 див, cop1) |
Дощові хробаки Молюски Мокриці Щипавки Жуки-щелкуны Кобилки Метелика Попелиця Мурахи Клопи Жука-жужелиці |
Полевой горобець Трясогузка Жайворонок Переспівав Куріпка Яструб-перепелятник Лунь польовий |
Полівка Ховрашок Бабак-байбак Заєць Лисиця |
Для кожного ярусу біоценозів визначите провідний процес функціонування (формування мікроклімату співтовариства, засвоєння сонячної енергії, утворення первинної продукції, її споживання (консумпция), розкладання органічної речовини, поновлення співтовариства й ін.).
Дайте назву рослинної асоціації, використовуючи класифікацію по домінантних видах.
Завдання 2.На мал. 2.3.7 показана участь деревних порід у формуванні ярусів дібров Центрально-Чорноземного заповідника в 1979 й 1989 р.
Рис. 2.3.7. Зміна складу деревних ярусів дібров Центрально-Чорноземного заповідника (по Рыжкову, 2001)
У табл. 2.3.7 наведені основні таксаційні характеристики ярусів.
Таблиця 2.3.7 Динаміка основних таксаційних показників насаджень (по Рыжкову, 2001)
Показники |
I ярус |
II ярус |
III ярус |
Число стовбурів, шт. /га |
499 466 |
170 66 |
59 93 |
Середній діаметр, див |
24,3 26,3 |
13,6 15,1 |
8,7 10,0 |
Середня висота, м |
16,3 17,9 |
10,4 12,2 |
5,7 8,6 |
Абсолютна повнота, м2/га |
19,2 22,1 |
2,2 1,0 |
0,3 0,7 |
Запас, м3/га |
150,5 193,7 |
11,9 6,7 |
1,0 3,4 |
Примітка. Над рисою - 1979 р., під рисою - 1989 р.
Проаналізуйте зміну вертикальної структури дібров за 10 років. Які могли бути причини цих змін?
Завдання 3. На мал. 2.3.8 показана динаміка просторового розміщення дерев різних порід у дубо-кленовнике снытьевом у заповідній ділянці «Ліс^-на^-Ворсклі».
Перенесіть схему в зошит, позначивши на ній пунктирними лініями границі парцелл древостоя (умовні значки окремих дерев переносити не треба). Парцеллы необхідно виділяти як ділянки з переважним домінуванням одного виду (наприклад, дубова, липово-дубова, кленова парцеллы).
Рис. 2.3. 8. Динаміка просторового розміщення дерев різних порід у дубо-кленовнике снытьевом (заповідна ділянка «Ліс^-на^-Ворсклі») (по Рыжкову, 2001)
Як змінилася горизонтальна структура (мозаїчність) фітоценозу з 1935 по 1993 рік? Спробуйте дати цьому пояснення.
Завдання 4. На мал. 2.3.9 показаний процес самозаростання шахтного відвала протягом п'яти й двадцяти років. Проаналізуйте особливості горизонтальної структури молодих экосистем різного віку.
Рис. 2.3. 9. Самозаростання шахтного відвала протягом п'яти (а) і двадцяти років (б) (по: Дзыбов, Денщикова, 2001): I – суцільне покриття травостоєм; II – мелкоземистый субстрат з одиничними особинами рослин; III – уламки порожньої породи; IV – мелкообломочный субстрат; 1-10 – номера площадок
Які фактори, на Ваш погляд, визначають таку структуру в даному техногенному ландшафті?
Як змінюється ця структура в часі при заростанні відвала?
Визначите середнє проективне покриття рослинністю для облікових площадок 5- і 20-літньої экосистем.