- •1.1. Основи загальної екології
- •1.2. Кліматичні фактори середовища
- •1.3. Ґрунт і рельєф
- •1.4. Абиотические фактори водного середовища
- •1.5. Биотические й антропогенні фактори середовища
- •1.6. Спільна дія екологічних факторів
- •1.7. Життєві форми організмів
- •1.8. Популяції
- •1.9. Біоценози
- •1.10. Екологічні системи
- •1.11. Енергія в екологічних системах (біогеоценозах) і їхня продуктивність
- •1.12. Структурно-функціональна організація биогеоценотических систем й її вивчення
- •1.12. Структурно-функціональна організація биогеоценотических систем й її вивчення
- •1.15. Основні закономірності організації й розвитку біосфери
- •1.16. Біосфера й людина
- •1.17. Антропогенні проблеми екології
- •1.18. Методи дослідження екологічних систем
- •1.19. Здоров'я середовища
- •2.1. Полеві заняття
- •Практичне заняття №1 Навколишнє середовище і її фактори
- •Практичне заняття №2 Демографічні показники популяції
- •Практичне заняття №3 Динаміки чисельності популяції
- •Практичне заняття №4 Просторова структура популяції
- •Практичне заняття №5 Видова структура біоценозу Міри видової розмаїтості
- •2. Концентрація домінування (індекс Симпсона).
- •Порівняння співтовариств по видовому складі
- •Практичне заняття №6 Функціональна й трофічна структура экосистемы
- •Практичне заняття №7 Розрахунок харчового забезпечення населення Регіону за рахунок власних сільськогосподарських угідь
- •Практичне заняття №8 Просторова структура біоценозу
- •Практичне заняття №9 Екологічна ніша виду
- •Практичне заняття №10 Міжвидові відносини в біоценозі
- •Практичне заняття №11 Співтовариства й умови середовища
- •Інструкція
- •Практичне заняття №13 Продуктивність экосистем
- •Практичне заняття №14 Продуктивність биомов Землі
- •Практичне заняття №15 Біологічний круговорот в экосистемах
- •Що таке екологія? Виберіть найбільш правильне сучасне визначення
Практичне заняття №3 Динаміки чисельності популяції
Завдання1. Тема: «Аналіз динаміки чисельності деяких мисливських тварин на території регіону»
За даними табл. 2.3.4 побудуйте наступні графіки коливання чисельності мисливських тварин Білгородської області по роках:
мал. 1 – для кожного виду тварин; мал. 2 – для сукупності великих хижаків і сукупності їхніх потенційних жертв; мал. 3 – для сукупності невеликих хижаків і сукупності їхніх потенційних жертв.
Таблиця 2.3. 4 Чисельність мисливських тварин на території Білгородської області (Стан навколишнього середовища й використання природних ресурсів у Білгородській області в 2002 році, 2003)
|
Вид |
Чисельність по роках, особин | |||||||
|
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 | |
|
Лось |
387 |
346 |
301 |
308 |
322 |
322 |
263 |
266 |
|
Козуля |
4474 |
4911 |
5055 |
5193 |
5334 |
5897 |
6164 |
6085 |
|
Олень |
501 |
570 |
562 |
619 |
678 |
782 |
896 |
1089 |
|
Кабан |
2574 |
2436 |
2351 |
2958 |
3626 |
3896 |
4236 |
4520 |
|
Заєць-русак |
18361 |
17676 |
16261 |
19792 |
22631 |
20246 |
22636 |
20418 |
|
Лисиця |
3856 |
4344 |
4611 |
5754 |
5167 |
5277 |
5922 |
5547 |
|
Куниця |
2025 |
1820 |
1628 |
1910 |
2696 |
2770 |
2308 |
2298 |
|
Тхір |
1120 |
634 |
461 |
747 |
1346 |
1340 |
1157 |
1766 |
|
Вовк |
36 |
34 |
41 |
65 |
76 |
74 |
74 |
74 |
Обґрунтуйте обране угруповання видів по системах «сукупність великих хижаків – сукупність їхніх потенційних жертв», «сукупність невеликих хижаків – сукупність їхніх потенційних жертв».
Проведіть приватний і порівняльний аналіз криві динаміки чисельності окремих видів і груп видів тварин. Визначите частку чисельності кожного виду розглянутих мисливських тварин у їхній загальній чисельності. Якісно оціните частку розглянутих видів консументов першого порядку в раціоні представлених хижих видів. Обґрунтуйте отримані спостереження, зробіть висновки.
Примітка. Викладачеві рекомендується пояснити способи відображення й зіставлення на єдиному графіку динаміки чисельності, що характеризується більшим розкидом значень для різних тварин (переривчасті шкали, кілька осей ординат, логарифмування вихідних даних).
Підготуйте звіт про пророблену роботу.
Завдання 2. Тема: «Аналіз динаміки чисельності деяких видів риб на території регіону»
За даними табл. 2.3.5 побудуйте графіки коливання чисельності видів риб на прикладі Томської області по роках:
мал. 1 – для кожного виду; мал. 2 – для сукупності хижих видів і сукупності їхніх потенційних жертв.
Таблиця 2.3. 5 Вилов риб у водоймах Томської області, т (Екологічний моніторинг: Стан навколишнього середовища Томської області в 2003 р., 2004)
|
Вид риби |
Рік | ||||||||
|
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 | |
|
Осетер |
1.5 |
1.4 |
1.0 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Стерлядь |
11.5 |
7.7 |
7.3 |
3.5 |
3.5 |
1.3 |
4.1 |
1.0 |
– |
|
Нельма |
3.6 |
4.2 |
5.8 |
2.0 |
2.0 |
2.3 |
0.6 |
1.1 |
– |
|
Муксун |
7.5 |
9.8 |
19.5 |
1.5 |
0.6 |
0.7 |
0.5 |
3.5 |
0.1 |
|
Пелядь |
37.3 |
60.8 |
148.6 |
75.6 |
349.0 |
166.1 |
58.1 |
108.7 |
103.6 |
|
Язь |
374.0 |
326.3 |
403.6 |
329.1 |
188.5 |
167.8 |
107.5 |
229.2 |
322.7 |
|
Щука |
171.1 |
94.7 |
138.7 |
165.4 |
220.9 |
133.8 |
164.5 |
188.1 |
168.5 |
|
Плотва |
587.2 |
410.7 |
444.1 |
501.3 |
490.6 |
511.5 |
500.7 |
476.1 |
442 |
|
Минь |
175.3 |
250.1 |
184.9 |
221.3 |
88.2 |
140.3 |
48.3 |
47.1 |
38.5 |
|
Карась |
206.8 |
118.7 |
114.1 |
153.2 |
128.3 |
128.9 |
132.7 |
98.8 |
120.1 |
|
Окунь |
49.5 |
31.0 |
34.1 |
43.7 |
40.5 |
71.0 |
49.1 |
34.6 |
66.2 |
|
Судак |
25.1 |
32.6 |
12.2 |
11.5 |
5.4 |
5.1 |
4.8 |
4.7 |
1.6 |
|
Єлець |
65.2 |
32.6 |
44.8 |
111.5 |
171.3 |
183.4 |
86.0 |
106.7 |
117.6 |
|
Лящ |
70.4 |
111.5 |
199.3 |
125.9 |
82.3 |
45.1 |
90.0 |
103.8 |
82.0 |
|
Йорж |
0.1 |
– |
1.5 |
0.1 |
0.1 |
1.1 |
1.5 |
– |
– |
|
«Дріб'язок» (3 г) |
65.9 |
80.3 |
79.2 |
61.4 |
46.3 |
67.0 |
105.4 |
59.8 |
– |
|
Усього |
1867 |
1853 |
1563 |
1829 |
1807 |
1817 |
1354 |
1463 |
1466 |
Обґрунтуйте обране угруповання видів по системах «сукупність хижаків - сукупність їхніх потенційних жертв».
Проведіть приватний і порівняльний аналіз криві динаміки чисельності окремих видів і груп видів. Якісно оціните частку розглянутих видів «нехижих» видів риб у раціоні представлених хижих видів. Обґрунтуйте отримані спостереження, зробіть висновки.
Назвіть можливі причини скорочення промислу коштовних видів.
Підготуйте звіт про пророблену роботу.
Завдання 3.На графіку зображена сезонна динаміка чисельності мешканців ґрунту - панцирних кліщів за три роки обліків у різних біотопах Центрально-Чорноземного заповідника.

Рис. 2.3. 5. Сезонна динаміка чисельності панцирних кліщів у різних біотопах Центрально-Чорноземного заповідника (по Гречаниченко, 1997)
На які місяці доводяться «піки» й «спади» чисельності панцирних кліщів? Із чим це може бути зв'язано?
Зрівняєте амплітуди динаміки чисельності кліщів під пологом лісу й на галявині. У чому полягає причина розходжень?
Завдання 4.На момент організації заповідної ділянки «Лисі гори» в 1993 р. на його території площею 170 га був відзначено 1 виводок звичайної лисиці. Через 5 років її чисельність збільшилася до 25-30 особин. Ще через 5 років кількість лисиць зменшилося до 6-8 особин і стабілізувалося на цьому рівні.
Поясните, чому спочатку чисельність лисиць різко зросла, а пізніше впала й стабілізувалася?
Завдання 5.У мисливському господарстві жило 85000 зайців й 3400 лис (Жердев, Успенський, Дорогань, 2001). Кожна пара лисиць у рік приносить 7 дитинчати, кожна пара зайців - 12 дитинчат. Як буде змінюватися чисельність тварин протягом шести років, якщо врахувати, що кожна лисиця добуває за рік 20 зайців? До якого рівня можливе скорочення популяції зайців, щоб підтримувати чисельність популяції лис на вихідному рівні?
