- •Міністерство освіти і науки України
- •Приклади:
- •§2. Відкриті множини метричних просторів та їх властивості
- •§3. Топологія. Топологічні простори. Приклади
- •§4. Замкнені підмножини топологічного простору
- •§5. Внутрішні точки. Внутрішність підмножини топологічного простору
- •§6. Точки дотику. Замикання підмножин топологічного простору
- •§7. Ізольовані, граничні, межові точки
- •§8. База топологічного простору. Введення топології за допомогою бази
- •§9. Неперервне відображення топологічних просторів. Гомеоморфізми
- •§10. Компактні топологічні простори
- •Список використаної літератури.
§6. Точки дотику. Замикання підмножин топологічного простору
Нехай Т – топологічний
простір,
![]()
називаєтьсяточкою
дотику до підмножини
А, якщо
.
Сукупність усіх точок дотику А називається замиканням підмножини А. ([А])
Теорема (властивості операції замикання):
Нехай Т – топологічний простір, тоді операція замикання в Т має такі властивості:
1.
![]()
2.
![]()
3.
![]()
4.
![]()
Доведення: 1)
![]()
2)

3)
![]()
Покажемо, що
![]()

Можна розглядати як окіл у,
а оскільки ує[А],
то
![]()
4)
![]()
Покажемо, що
![]()
Застосуємо метод математичної індукції:
Базис
![]()

![]()
Індуктивне припущення:
![]()
Індуктивний перехід:
.
Все доведено.
Нехай Т – топологічний
простір,
-
замкнена тоді і тільки тоді, коли
.
Доведення:
Припустимо, що А – замкнена, тоді
- відкрита, тобто

хне є точкою дотику.
Отже,
не містить точок дотику, тому вони
попадають в А. Але
.
Припустимо тепер, що
,
слідовно всі точки дотику містяться в
А, тому
не має точок дотику
- відкрита, тому А – замкнена. Все
доведено.
Твердження:
Нехай Т – топологічний простір,
Тоді
- перетин усіх замкнених підмножин з Т,
що містять А.
Доведення: Нехай F – перетин усіх замкнених підмножин з Т, що містять А.
Тоді F – замкнена підмножина, яка містить А.
Покажемо, що
.
Дійсно, оскільки
відкрита, то
х
не є точкою дотику до А, тому усі точки
дотику містяться в F.
Оскільки
,
то
- замкнена
.
§7. Ізольовані, граничні, межові точки
Нехай Т – топологічний
простір,
Тоді
Точка К, яка належить множині
А, називається ізольованою
точкою множини А, якщо
![]()
Множина усіх ізольованих точок з А позначається IsA.
Точка х, яка належить множині Т, називається граничною, якщо
.
Множина усіх граничних точок А
позначається
і називається похідною множини А.
Точка х,
яка належить множині Т, називається
межовою точкою
множини А, якщо
.
Сукупність межових точок – це межа А
(FrA).
Твердження 1:
Нехай
Тоді
розпадається на три множини, що не
перетинаються:
IsA.
- граничні точки А, що належать А.
- граничні точки А, що не належать А.
Доведення:
З означення граничної точки та точок
дотику випливає, що будь-яка гранична
точка є точкою дотику:
.
А розглянувши ще означення
ізольованих точок , бачимо, що будь-яка
точка дотику є або граничною точкою,
або ізольованою:
![]()
Оскільки означення ізольованих
і граничних точок є несумісними, то
перетин – пуста множина:
.
Множина
розпадається в об’єднання
двох підмножин, що не перетинаються:
.
Все доведено.
Наслідок 1: Підмножина А множини Т є замкненою тоді і тільки тоді, коли вона містить усі свої граничні точки.
Твердження 2:
Нехай
Тоді
розпадається в об’єднання
трьох підмножин, що не перетинаються:
Доведення:
З означення межових точок та точок
дотику випливає, що всяка межова точка
є точкою дотику, тобто
.
Розглянувши ще означення внутрішніх
точок, бачимо, що будь-яка точка дотику
є або межовою, або внутрішньою точкою
(якщо
).
Таким чином,
.
Оскільки означення межових
та внутрішніх точок є несумісними, то
.
У свою чергу,
розпадається в об’єднання
двох підмножин, що не перетинаються:
.
Все доведено.
Наслідок 2:
є
замкненою тоді і тільки тоді, коли вона
містить усі свої межові точки.
Наслідок 3:
Тоді:
1.
![]()
2.
![]()
3.

Приклади: 1.
![]()
2.
![]()
![]()

