- •Міністерство освіти і науки України
- •Приклади:
- •§2. Відкриті множини метричних просторів та їх властивості
- •§3. Топологія. Топологічні простори. Приклади
- •§4. Замкнені підмножини топологічного простору
- •§5. Внутрішні точки. Внутрішність підмножини топологічного простору
- •§6. Точки дотику. Замикання підмножин топологічного простору
- •§7. Ізольовані, граничні, межові точки
- •§8. База топологічного простору. Введення топології за допомогою бази
- •§9. Неперервне відображення топологічних просторів. Гомеоморфізми
- •§10. Компактні топологічні простори
- •Список використаної літератури.
§2. Відкриті множини метричних просторів та їх властивості
Нехай
- метричний простір,
- елемент простору,
.
Множина
називаєтьсявідкритою
кулею з центром у
точці
і радіусом
.
Множина
називаєтьсязамкненою
кулею з центром у
точці
і радіусом
.
Множина
називаєтьсясферою
з центром
і радіусом
.
Множину
називають
-околом
точки
.
В метричному просторі можна
ввести означення відстані між його
підмножинами,а саме, якщо
,
то
.
Означення відстані між
підмножинами дозволяє ввести означення
-околу
підмножини А метричного простору. А
саме, якщо
міститься в М, то
![]()
Нехай М - метричний простір,
U – підпростір
простору М, називають відкритою множиною,
якщо або U
– пуста множина, або будь-яка точка з U
входить в U
разом з деяким своїм
-околом.
Тобто
![]()
Твердження 1: Нехай
М – метричний простір,
,
тоді:
Відкрита куля
- відкрита множина.
- відкрита множина.
Доведення: Нехай
.
Покажемо, що
![]()
Нехай
тоді
![]()
Таким чином,
.
Оскільки
то весь цей окіл належить![]()
![]()
![]()
1 пункт доведено.
Нехай

Нехай
тоді за аксіомою трикутника, маємо:
![]()
Таким чином,

Оскільки
то весь цей окіл належить![]()
![]()
![]()
Все доведено.
Теорема 2 (властивості відкритих множин метричного простору):
Нехай М – метричний простір, тоді сукупність усіх відкритих множин простору М задовольняє наступним властивостям:
Пуста підмножина та вся множина М є відкритими.
Об’єднання будь-якої кількості відкритих підмножин простору М є множиною відкритою.
Перетин будь-якої скінченної сукупності відкритих підмножин з М – відкрита множина в М.
Доведення: 1. За означенням відкритої множини пуста множина є відкритою, а будь-яка точка з М входить у простір М з будь-яким своїм околом. Тому М – також відкрита.
Нехай
-деяка сукупність відкритих
множин простору М
![]()
Покажемо, що U – відкрита множина М.
Нехай
,
тоді![]()
Оскільки
- відкрита, то![]()
Але за означенням об’єднання:
![]()
Таким чином,
U– відкрита.
Нехай
за означенням перетину:
![]()
Оскільки підмножини
- відкриті, то
.
Нехай

Таким чином, кожна точка U
входить в U
разом з деяким своїм околом
U – відкрита
підмножина.
Зауваження: Перетин нескінченної сукупності відкритих підмножин метричного простору може бути відкритим.
Розглянемо відкриті підмножини:
не є відкритою підмножиною,
оскільки ніякий окіл числа 1 не попадає
в множину (0,1].
Твердження 2: Підмножина U множини М є відкритою тоді і тільки тоді, коли U є об’єднанням деякої сукупності відкритих куль з М.
Доведення: Нехай U є об’єднанням деякої сукупності відкритих куль. За твердженням 1 кожна ця куля є відкритою підмножиною, тоді за властивістю 2 попередньої теореми : U – також відкрита підмножина з М.
Нехай U – відкрита підмножина з М, тоді за означенням відкритої підмножини:
![]()
Оскільки
- відкриті кулі, то твердження доведено.
§3. Топологія. Топологічні простори. Приклади
Нехай Т – деяка множина, тоді
булеан
-
сукупність усіх підмножин.
Деяка сукупність
підмножин множини
називаєтьсятопологією
на множині Т, якщо
задовольняє наступним аксіомам (аксіомам
топології)
Т1:
пуста
множина, сама множина Т містяться в
.
Т2:
![]()
Об’єднання будь-якої сукупності
підмножин з
також належить до
.
Т3:
![]()
Перетин скінченної сукупності
підмножин з
належить до
.
Якщо на множині Т задана деяка
топологія
,
то пару (Т,
)
називаютьтопологічним
простором.
При цьому елементи множини Т називаються
точками цього
простору. А підмножини з
називаютьсявідкритими
підмножинами з цього
простору.
Якщо заздалегідь невідомо, про яку топологію на Т йде мова, то для позначення топологічного простору можна використовувати лише позначення множини Т.
Приклад 1:
(М,
)
– деякий метричний простір.
Нехай
- сукупність всіх відкритих підмножин
цього простору. За теоремою
задовольняє всім аксіомам топології,
тоді (М,
)
є топологічним простором. Цю топологію
називаютьтопологією
на М, індукованою метрикою
,
і позначається
.
Таким чином, поняття топологічного простору є деяким узагальненням метричного простору.
Нехай (Т,
)
– деякий топологічний простір. Якщо на
множині Т можна задати метрику
,
так що (Т,
)=(Т,
),
то кажуть, що топологія
єметризованою.
Зазначимо, що далеко не всі топології є метризованими.
Приклад 2:
Нехай Т – множина.
=
,
тоді
- топологія на Т, яку називаютьдискретною.
Зазначимо, що дискретна топологія
індукована дискретною метрикою. У цій
топології усі підмножини з Т є відкритими.
І зокрема, точки дискретного простору
є відкритими підмножинами.
Приклад 3:
Нехай Т – множина.
,
задовольняє всім аксіомам топології.
Цю топологію називаютьтривіальною
топологією на Т.
Приклад 4: Нехай Т – нескінченна множина, покладемо:
![]()
є топологією на Т, яку називають
топологією скінченних
доповнень (топологією
Заріського).
Перевіримо, що
є топологією на Т:
З означення
випливає Т1
Т2: Нехай
![]()
Розглянемо кількість
![]()
Якщо усі
- пусті підмножини, то
.
Якщо не всі – то їх можна не писати в об’єднання.
Таким чином, можна вважати ,
що всі множини
є не пусті.
Т3:
![]()
Якщо хоча б одна з множин
пуста, то
також пуста з
.

![]()
Приклад 5:
Нехай (Т,
)
– топологічний простір і нехай
![]()
Покажемо, що
є топологією на множиніА.
Т1:
![]()
Т2:
![]()
![]()
Т3: Нехай
![]()
Таким чином,
- топологія на підмножині А, яку називають
топологією, індукованою на А топологією
називають підгрупою простору
.
Таким чином, всяку підмножину простору Т можна розглядати як його підпростір з індукованою топологією.
Якщо
,
то
- слабкіша,
- сильніша. Найслабкіша – тривіальна
,
найсильніша – дискретна![]()
