
- •Введення в курс
- •Тема 2. Рослина і середовище
- •2.1. Біоморфи рослин
- •2.1.1. Система життєвих форм за к. Раункієром (1907)
- •2.1.2. Система життєвих форм за и.Г. Серебряковим (1964)
- •2.1.3. Система біоморф за темпами вегетативного розмноження за л.Г. Раменським (1972)
- •2.2. Екоморфи рослин
- •2.2.1.Геліоморфи.
- •2.2.2. Термоморфи.
- •2.2.3. Трофоморфи.
- •2.2.4. Гігроморфи.
- •2.2.5. Ценоморфи.
- •2.2.6. Полленохори.
- •2.2.7. Діаспорохори (екобіохори).
- •Екологічний аналіз флори
- •Тема 3. Флора та рослинність україни
- •Загальна характеристика рослинності України
- •3.2. Загальна характеристика флори України
- •Видова насиченість основних флороценотичних груп флори України
- •Практичне значення дикоростучої флори України
- •Рекомендована література
- •Тема 1: Основні поняття й терміни флористики............................................3
- •Тема 2: Рослина і середовище..........................................................................5
- •Тема 3: Флора та рослинність України.........................................................14
2.2.3. Трофоморфи.
Всі автотрофні рослини залежно від вимог до наявності в ґрунті поживних речовин поділяють на три групи: мегатрофи (еутрофи), мезотрофи, оліготрофи.
Мегатрофи (MgTr) – рослини вимогливі до наявності в ґрунті поживних речовин. До них належить переважна більшість рослин заплавних лук, степів і широколистяних лісів.
Оліготрофи (OgTr) – зростають на бідних ґрунтах, що мають дуже мало поживних речовин і звичайно відзначаються високою кислотністю. До них належать рослини північних суходолів, сфагнових боліт, соснових лісів. (верес, білоус, росичка, журавлина)
Мезотрофи (MsTr) – займають проміжне положення між мегатрофами і оліготрофами, вони ростуть на середніх за наявністю поживних речовин ґрунтах.
Окремі екологічні групи рослин потребують наявності в ґрунті певних макро-, мікроелементів і солей:
Оксілофіти (Ac)– які зростають в умовах кислих ґрунтів (хвощ польовий).
Нітрофіли – рослини, пристосовані до ґрунтів, збагачених азотом (понад 0,01%). Звичайно такі ґрунти поширені на лісових вирубках, пасовищах, удобрюваних худобою, на смітниках та інших місцях, де інтенсивно протікає діяльність нітрифікуючих бактерій До нітрофілів належать бур’яни: кропива жалка, щириця, лобода, чистотіл; рослини лісових вирубок і згарищ: малина, іван-чай тощо.
Кальцієфіли (Ca) – рослини, пристосовані до зростання на карбонатних ґрунтах. Наприклад черевички зозулині, чебрець крейдяний.
Алькотрофи (Alk) – рослини, пристосовані до засолених ґрунтів – солончаків і солонців. Зростають також по берегах океанів і морів, на місцях висохлих морських водойм: солонець європейський, содник, курай.
Види, які частково чи повністю живляться за рахунок органічних речових інших рослин характеризуються гетеротрофним типом живлення. Серед них виділяють:
Сапрофіти (Sapr).
Паразити (Par).
Напівпаразити (S/par).
2.2.4. Гігроморфи.
По відношенню рослин до зволоження виділяють такі основні типи:
Ксерофіти (X або Ks) – рослини, пристосовані до життя в умовах низького водопостачання і здатні переносити тривалу атмосферну і ґрунтову посуху (витримують зів’янення з втратою до 20-50% води). В несприятливі періоди життя ксерофіти припиняють ріст, частково або повністю скидають листя і знаходяться у стані депресії.
Мезофіти (Ms) – рослини, пристосовані до життя в умовах середнього водозабезпечення (середня вологість ґрунту і повітря). Вони звичайно мають добре розвинуті листки, часто з великими пластинками, слабко опушені або зовсім голі. Найбільш розповсюджені в помірному поясі.
Гігрофіти (Hg) – вологолюбні рослини, що живить на надишковозволоженому ґрунті . Як правило, вони мають повітряноносні порожнини в коренях, стеблах і листках, невелику кореневу систему, слабо розвинуті механічні тканини. Зустрічаються на болотах, по берегах водойм, заболочених луках та лісах.
Аквафіти (Aph) – водні рослини, які вільно плавають або вкорінюються на дні водойми і повністю занурені у воду (іноді з плаваючими на поверхні листками або суцвіттями).
Між основними типами існують перехідні.При написанні перехідних форм остання складова є визначальною (основною). Наприклад,
Ксеромезофіти (KsMs) - вологолюбні рослини, які мають деякі пристосування що дозволяють їм переносити нетривалу засуху.
Мезоксерофіти (MsKs) – Посухостійкі рослини з високою конкурентноздатністю і за умов достатнього водопостачання. Багато рослин з цієї групи мають глибоку кореневу систему, володіють інтенсивною транспірацією і невисокою стійкістю до зневоднення тканин.
Мезогігрофіти (MsHg) – займають проміжне положення між гігрофітами та мезофітами.