Скоромоки

Горобець гука грака,

ґава гатить гопака.

Гриць, поклади стоги

в чотири роги.

* * *

У ставку гуськом стоять, Гусенята й гуска Гусенята плюскотять. Гуска носом плюска,

Град городом прошумів, Гарбузи геть чисто збив.

* * *

Дим у Діми в домі —

десь лунає гомін. Ой ходім туди, ходім,

рятувати Дімин дім.

* * *

Жатка жваво жито жне, Жатку жнець не дожене.

Жовтий обережний жук

з жита виліз на межу.

* * *

Ножичку, ножичку,

виріж нам ложечку.

* * *

Женя з бджільми не дружив — Завжди Женя бджіл дражнив. Женю бджоли не жаліли — Взяли й нажалили.

* * *

Йди до мене, котенятко, Йод на ранку — все в порядку Йод пекучий — пострибай Йорж колючий — не чіпай.

* * *

Квочка ходить коло кілочка, Водить діточок коло квіточок.

* * *

Льон зелений ріс у полі,

Лялі буде з льону льоля.

* * *

Білим, білим білована,

мов лілея мальована.

* * *

Мила митися не вміла,

Мила мило з рук не змила.

Мама милила уміло,

Мама з Мили мило змила.

* * *

Носоріг поліз у воду,

Нутрія пливе без броду.

* * *

Перепілка — гарна птиця, Та хлоп'ят вона боїться.

А хлоп'ята візьмуть гілку

І лякають перепілку.

* * *

Пугач хвалиться пінгвіну:

— Півень дав мені пір'їну. Причеплю, причепурюся, Потім паві покажуся.

* * *

Рак ранесенько проснувся, В черевички гарні взувся.

Рогата корівка реве, Романко травичку рве.

* * *

Рак від берега задкує, Риба лин над ним кепкує:

— Рак забрів в очерети, Річку думав перейти.

* * *

Рано вранці в середу

пригнав Прокіп череду,

А корови в череді,

рябі, чорні та руді.

* * *

Рила свиня тупорила, Весь двір перерила.

* * *

Радо грати дітворі

у широкому дворі. Гомірлива дітвора

на весь двір кричить: «Ура!».

* * *

Сому вусатому сумно самому, В ямі не спиться вусатому сому.

Спить старий сердитий сом, Сому сниться сьомий сон. Сонце пестить поплавок,

Сом сопе на весь ставок.

* * *

Стоїть клен,

Біля клена сидить Олена.

* * *

Тихо, тихо в темнім лісі. Ти приходь у темний ліс. Тут ти будеш тільки гість, Тут тебе ніхто не з'їсть.

Тигр гарчить, гарчить тигриця Пролетіла низько птиця.

І смугасті тигренята

Шкірять гострі зубенята.

* * *

Фіолетовий фломастер

фарбувати флокси майстер.

Фарбувала Фрося вікна,

Федір їй допомагав, А як не ставало фарби,

Федір миттю доливав.

* * *

Ховрашки хотіли хліба. Ховрашкам давали рибу. Ховрашки халви хотіли,

Та просити не уміли.

* * *

Хом'як тягнув пір'їну, Хом'ячиха теж пушину. Так по крихті позбирали Та й на зиму ковдру мали.

* * *

Чубата чапля чваньковита Через болото йде одна. Чомусь з журавликом дружити Не хоче чапелька чудна.

* * *

Чорно, чорно уночі.

Чорні очі у сичів. Чорні очі, чорні крила,

чорна тінь усе накрила. Через чорних тих сичів —

чорно-чорно уночі.

* * *

Шиє Люба, вишиває,

Шубку ляльці дошиває.

Шапку, шарф і шаровари

Шити мама помагає.

* * *

Щіточка з щетинки, На щіточці — щербинка.

* * *

Єнот навчає сина єнота: — Є в лісі річка і болото.

Є мисливець — він полює,

Єгер є — він ліс пильнує.

* * *

Індик в миску воду лив. Індик шию довго мив. Індичатко помагало — Індика за хвіст тримало.

* * *

Їжак та їжаченя їздять

по гриби щодня, Їжачиха помагає,

сироїжки їм збирає.

* * *

Як засяє ясне сонце,

ясно стане у віконці. Я сміюся, я радію,

я, як сонечко, яснію.

* * *

Вранці брів бобер до брата Борошна собі набрати,

Бо бобриха й бобренята

Будуть бублі виробляти.

* * *

Сів Михайлик за уроки. Скрекіт чується сороки:

Йди, Мишко, гулять скоріше, Ти уроки ще допишеш.

Кличуть хай хоч сім сорок, Вийду, як зроблю урок.

* * *

В жабки настрою немає: Не стрибає, не пірнає. Дуже сумно їй лягати

На усеньку зиму спати.

* * *

Їхав лис через ліс,

поламав п'ять коліс.

* * *

Сім дочок сіроочок

вишивають сім сорочок.

* * *

Побивалася сорока:

— Це не діти, а морока! Не полічить їх ніхто.

Коли сплять — то їх лиш п'ять,

Вдвічі більше — як їдять.

А кричать — то цілих сто.