
- •19. Теорія соціального простору та поля п. Бурдьє .
- •20. Поняття класу в теорії п. Бурдьє (клас дійсний та клас можливий )
- •21. Основні види капіталу в теорії п. Бурдьє
- •22. Основні положення теорії структурації е.Гідденса .
- •23. Концепція динамічного соціального поля п. Штомпки.
- •25.Сучасний вимір класової свідомості
- •26.Процеси інституціоналізації у вимірі соціальної культури
- •27. Теорія інституціональних матриць (с. Кардіна)
- •29. Особливості процесів інституціоналізації в сучасному українському суспільстві
- •30.Соціальна мобільність як механізм соціального руху
- •34.Емпіричні виміри та причини бідності
- •35. Соціальна ексклюзія як новітня теорія бідності
- •36. Феномен маргіналізації особистості в сучасному українському суспільстві
34.Емпіричні виміри та причини бідності
Для науково обґрунтованого визначення бідності як
багатоаспектного явища, що потребує комплексного підходу до вивчення основних соціально-
економічних причин, які впливають на масштаби й глибину бідності в країні, і визначення
критеріїв оцінювання цього явища, що дасть змогу проаналізувати національні пріоритети,
рівень добробуту в країні, права й можливості суспільства та показників його виміру,
необхідно розглянути широкий спектр теорій бідності. Це допоможе проаналізувати проблему бідності у ширшому розумінні на основі її багатогранності за допомогою різних теоретичних підходів до дослідження причин бідності, що в кінцевому результаті дасть змогу розробити та впровадити ефективніші програми з відповідними механізмами й інструментами скорочення цього соціального явища з послідовним переходом до його запобігання в країні. Проблема соціальної нерівності й бідності як у глобальному, так і країнному вимірі є предметом наукового інтересу та жвавих дискусій як зарубіжних, так і вітчизняних науковців вже протягом десятиліть, що свідчить про її надзвичайну актуальність.
35. Соціальна ексклюзія як новітня теорія бідності
Бідність та багатство-явища загальнолюдські: економічні іфілософські, політичні і соціальні
.Бідність існує у світовому економічномупросторі, у тому числі й в Україні. Незважаючи на досягнення людства вгалузі науково-технічного прогресу і сучасних технологій, а також на яскравісоціальні трансформації, що радикально змінили вигляд цивілізації в другійполовині ХХ сторіччя, зараз третина населення земної кулі живе в умовахзлиднів.Бідними сьогодні є не тільки окремі члени суспільства, але й цілікраїни і навіть континенти .Світ поділений на богаті та бідні країни на центр та периферію. Дослідження багатства не можливе без звернення до феномену бідності.
Структура економіки бідних країн (або тих, що розвиваються, доганяють багатих) спрямована на індустріалізацію і експорт сировини. Поки що піднесення рівня споживання можливе лише за рахунок надексплуатації природних і людських ресурсів, що призводить до виснаження, вичерпування їх. Багаті країни завдяки величезним інформаційним і науковим ресурсам безперервно збільшують свої багатства, доходи, шанси, економічний та інтелектуальний капітал. Фундамент їхнього капіталу змінюється.
Соціальна нерівність відтворюється і через нерівний доступ до освіти. Інтелектуальне розшарування громадян стає основою будь-яких інших нерівностей. Проблема загострюється ще і тим, що знання на відміну від матеріальних цінностей, невід'ємне від його носія і його не можна ані відняти, ані націоналізувати чи перерозподілити на користь іншим. Нерівність породжується нерівністю, винагороди в професіональній сфері різним рівнем оплати праці, різними умовами праці. Ті, що зайняті фізичною працею замінимі, менш свобідні у використанні свого робочого часу, їх робочі місця менш надійні і вони мають менше шансів на кар'єрне просування. Середній клас має більш вищу заробітну плату і кращі умови праці. Роботодавці мають можливість встановлювати правила праці, які відповідають їхнім інтересам. Заможні частіше включаються у взаємовигідні неправові практики.