
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •1.2. Типологія міжнародних організацій
- •Основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій
- •Тема 2. Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Правові норми і принципи функціонування міжнародних організацій
- •2.2. Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій
- •Змістовий модуль iі. Міжнародні міжурядові організації глобального типу та глобальні організації неурядового типу
- •Тема 3. Організація Об'єднаних Націй та міжнародне економічне співробітництво
- •3.1. Цілі та принципи діяльності оон
- •3.2. Організаційно-функціональна структура оон
- •3.3. Соціально-економічні органи оон
- •Тема 4. Міждержавні економічні організації загальної компетенції
- •4.1. Організація економічног.О співробітництва й розвитку (оеср)
- •4.2. Консультативні групи держав
- •Тема 5. Міжнародні неурядові економічні організації (мнео)
- •1.1. Особливості функціонування міжнародних неурядових організацій
- •5.2. Міжнародні об'єднання підприємців
- •5.1.1. Римський клуб
- •5.2.2. Лондонський клуб
- •5.2.3. Тристороння комісія
- •5.2.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •5.2.5. Тихоокеанська економічна рада — тер
- •5.2.6. Рада тихоокеанського економічного
- •5.3. Міжнародні торговельні і торговельно-промислові палати
- •5.3.1. Міжнародна торговельна палата
- •5.3.2. Конфедерація Азіатсько-тихоокеанських торговельно-промислових палат — каттпп
- •Тема 6. Міждержавні організації з регулювання в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту й зв'язку
- •6.1. Організації з регулювання в галузі промисловості й енергетики
- •6.1.1. Організація з промислового розвитку — юнідо (ї-іпіїесі Nайоп8 Іпгіияігіаі Оеуеіортепі Ог§апІ2аііоп — иМво)
- •6.1.2. Міжнародна агенція з атомної енергії-магате (Іпіегпагіопаї Аіотіс Епег§у а§епсу — іаеа)
- •6.1.3. Агенція з ядерної енергії — аяе (Мисіеаг Епег§у а§епсу — nеа)
- •6.1.4. Міжнародна енергетична агенція — меа (Іпіегоаїіопаї Епег§у а§епсу — іеа)
- •6.2. Організації з регулювання в галузі сільського господарства й продовольства
- •6.2.3. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — мфср (Іпіегпайопаї Ріша Гог а§гіси11:ига1 Оеуеіортепі — ірао)
- •6.3. Організації з регулювання в галузі транспорту й зв'язку
- •6.3.1. Міжнародна морська організація — їмо (Іпїетаііопаї Магіїіте Ог§апІ2аІіоп — їмо)
- •6.3.4. Європейська конференція цивільної авіації — єкак (Еигореап сіуіі Ауіаііоп СопГегепсе — есас)
- •6.3.6. Світовий поштовий союз — спс (ипіуегааі Рояіаі Чпіоп — пРи)
- •6.3.7. Міжнародний союз електрозв'язку — мсе (Іпіетаііопаї Теїесоттипісагіоп Цпіоп — іти)
- •Тема 7. Організації з регулювання в соціальній сфері
- •7.1. Міжнародна організація праці — моп (їпіетаііопаї їлЬог Ог§апігаИоп — іьо)
- •Тема 8. Міжнародні організації у сфері регулювання світової торгівлі
- •8.3. Міжнародний торговельний центр юнктад/сот — мтц (Іпіетаііопаї Тгскіе Сепіег ї/жтлд/ито - ітс)
- •8.5.Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків
- •8.5.2. Арабський Союз чавуну та сталі — асчс (АгаЬіап Ігоп апгі 8їее1 Цпіоп - аі5и)
- •Тема 9. Міжнародні валютно-кредитні організації
- •9.1. Сучасна система міжнародних валютно-кредитних організацій
- •9.2. Міжнародний валютний фонд — мвф (ІпіетаНопаї Мопеіагу Рипа, — імр)
- •9.2.1. Функції Міжнародного валютного фонду
- •9.2.2. Кредитно-фінансова діяльність
- •9.2.3. Технічна допомога мвф
- •9.3. Група Всесвітнього банку (тНе лУогІаВапІї Сгоир)
- •9.3.1. Міжнародний банк реконструкції й розвитку — мбрр (Іпіегпаїіопаї Вапк і'ог Кесопяіпісііоп апгі Оеуеіортепі — івкв)
- •9.3.3. Міжнародна асоціація розвитку — мар (Іпіегпагіопаї Веуеіортеїн; Азяосіаїіоп — гоа)
- •9.3.4. Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — багі (МиШІаІегаІ Іпуеаітепі Сиагапіее а§епсу — міса)
- •9.4.1. Європейський банк реконструкції і розвитку — єбрр (тЬе Еигореап ВапЬ їог Кесопяігисііоп апо Веуеіортепї — евіш)
- •9.4.2. Міжамериканський банк розвитку — МаБр (Іпїег — Атегісап Пеуеіортепі Вапк — гов)
- •9.4.3. Африканський банк розвитку — АфБр (Авгісап Оеуеіортеиі: Вапіс — авв)
- •9.4.4. Азіатський банк розвитку — АзБр (Авіап ОеуеІортеШ; Вапк — асв)
- •9 •5. Банк міжнародних розрахунків — бмр (Вапіг/ог Іпіетаііопаї 8еМетепІ8 — віз)
- •2. З організацій енергетичної галузі назвіть такі, що належать до структури оеср:
- •Тема 10. Регіональні інтеграційні угруповання в Європі
- •10.1. Особливості еволюції інтеграційних процесів у Європі
- •10.2.3. Валютно-кредитна система Європейського Союзу
- •10.2.4. Соціальна політика Європейського Союзу
- •10.2.5. Спільна зовнішня політика й політика безпеки
- •10.3. Європейська асоціація вільної торгівлі — єавт (Еигореап Ргее Тгаае Астосгайои — ерга)
- •10.4. Співдружність Незалежних Держав — снд (СоттопюеаНн о/Іпаерепаепі 8іаіе& — сі8)
- •10.4.1. Цілі, принципи і структура сйд
- •10.4.2. Проблеми економічної інтеграції в снд
- •Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці, Африці
- •1.1. Регіональні організації в Азії та Азіатсько-тихоокеанському регіоні
- •11.1.1. Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво атес (Аяіап-РасШс Есопотіс Соорегаїіоп - арес)
- •11.1.4. Рада арабської економічної єдності — раеє (Сошісії ої АгаЬ Есопотіс Чпііу - саЕи)
- •11.1.5. Шанхайська організація співробітництва (шос)
- •1.2. Регіональні організації в Північній та Південній Америці
- •11.2.2. Південний спільний ринок — меркосур (Мегсаїїо Сотип (іеі 8иг - мекс05иК)
- •11.2.4. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок — каріком (СаггіЬеап Соштипііу апа Соттоп Магкеі - сакісом)
- •1.3. Інтеграційні угруповання в Африці
- •11.3.2. Спільний ринок Східної та Південної Африки — комеса (Соттоп МагЬеї Гог Еааіет апгі ЗоиіЬет аМса — соме8а)
- •11.3.3. Південноафриканське співтовариство розвитку — садк (5оиіЬет Аітісап Пеуеіортепі: Соттітіїу — 8аос)
- •Тема 12. Діяльність України в міжнародних організаціях
- •12.1. Україна в організаціях глобального типу
- •12.2. Україна в міжнародних регіональних організаціях
- •12.2.1. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •12.2.2. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •12.2.3. Гуам
- •12.3. Європейський вибір України
- •1. Ідею «Сполучених Штатів Європи» висунув після закінчення Другої світової війни:
- •1. Наслідком якого процесує міжнародна економічна інтеграція:
- •3. Якими рисами характеризується митний союз:
- •40. Головним напрямом діяльності юнідо е сприяння промислового розвитку:
11.3.2. Спільний ринок Східної та Південної Африки — комеса (Соттоп МагЬеї Гог Еааіет апгі ЗоиіЬет аМса — соме8а)
Утворений у 1994 р.; його попередником була Преференційна зона торгівлі держав Східної та Південної Африки. Членами КОМЕСА є 19 держав: Бурунді, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Замбія, Зімбабве, Єгипет, Кенія, Коморські Острови, Лівія, Маврикій, Мадагаскар, Малаві, Руанда, Свазіленд, Сейшельські Острови, Судан, Уганда, Еритрея, Ефіопія. Більшість із них належать до най-бідніших країн світу.
Головна мета КОМЕСА — формування реального спільного ринку до 2ОО0 р. й валютного союзу — до 2020 р. Досягнення мети має здійснюватись поетапно. Насамперед передбачається лібералізація торгівлі. Через 10 років після укладення Договору планувалося утворення митного союзу шляхом усунення митних податків і нетариф-них перешкод, уведення спільного зовнішнього тарифу, встановлення режиму найбільш сприятливої нації. До кінця 90-х років майже всі нетарифні обмеження вже ліквідовано.
Основні напрями співробітництва:торгівля й митне співробітництво; транспорт і зв'язок; промисловість і енергетика; валютні
258
Розвиток інтеграційних процесів у регіонах Азії, Африки й Америки________
питання й фінанси; сільське господарство; економічний і соціальний розвиток.
Серед функцій КОМЕСА особлива увага надається сприянню співробітництва у валютно-фінансовій сфері. Намічено запровадити спільну розрахункову валютну одиницю — ЕСАКУ (Еазіегп апсі ЗоиіЬегп Аітісап Сиггепсу ІІпії — Е8АС17), утворити платіжний союз, забезпечити взаємну валютну конвертовані "ть, вільний рух капіталу. Однією з цілей є сприяння інвестуванню, зокрема укладено угоду про усунення подвійного оподаткування.
11.3.3. Південноафриканське співтовариство розвитку — садк (5оиіЬет Аітісап Пеуеіортепі: Соттітіїу — 8аос)
Було утворене в 1992 р. Воно об'єднує 14 держав: Анголу, Ботсвану, Замбію, Зімбабве, Демократичну Республіку Конго, Лесото, Маврикій, Малаві, Мозамбік, Намібію, Свазіленд, Сейшели, Танзанію, Південноафриканську Республіку (ПАР). У рівнях економічного розвитку цих країн спостерігається значний перепад: ПАР, Замбія і Зімбабве входять до числа відносно розвинутих країн Африки, тоді як Ангола, Мозамбік і Танзанія — до найбільших. САДК є одним з найкрупніших і найбільш впливових субрегіональньїх об'єднань Африки. Загальна чисельність населення країн-членів САДК становить близько 248 млн чол., сумарний ВВП — 432 млрд дол. США. Бюджет організації — майже 50 млн дол. США.
Головною метою організації є економічне зростання й підвищення добробуту населення країн регіону. Її досягнення передбачається за рахунок самозабезпечення й взаємодоповнення національних економік. Конкретними цілями є лібералізація торгівлі, забезпечення вільного руху капіталу, робочої сили й технології.
Одним з першочергових завдань САДК визначено утворення єдиної енергосистеми країн Південної Африки та ефективне використання водних ресурсів.
Лідерами держав, що входять до САДК, була підписана угода про створення в Південній Африці зони вільної торгівлі з метою підвищення конкурентоспроможності африканських товарів на світовому ринку. Угода передбачає поступове зняття митних бар'єрів у південній частині Африканського континенту. Строки створення зони вільної торгівлі — 2ОО8 р., митного союзу — 2010 р. В 2015 р. повинен бути створений спільний ринок країн Союзу.
259
_______Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...
У 2ОО5 р. голова Центробанку ПАР Тіто Мбовені заявив, що до 2016 р. у світі може з'явитися нова валюта Співтовариства розвитку Південної Африки (САДК). Основне забезпечення новій валюті дадуть Південна Африка й Ботсвана — ці дві «алмазні» країни забезпечують, за деякими оцінками, до 90% ВВП співтовариства (з них 2/3 — південноафриканські). На нову валюту, яку у світі заздалегідь прозвали «афро», можуть перейти всі 14 країн—учасниць САДК. При створенні єдиної валюти САДК буде враховано досвід Європейського співтовариства по створенню євро.
САДК у своїй діяльності орієнтується на співробітництво із західними країнами, на допомогу з їхнього боку. Основними донорами є Скандинавські країни (50% зовнішнього фінансування), а також ЄС і США [52, с. 70].
11.3.4. Митний і економічний союз Центральної Африки — ЮДЕАК (Нпіоп Ооиапіеге еі Есопоп^ие Ае НАЇгщие Сепігаїе - ІЮЕАС)
Утворений у 1966 р. До його складу входять Габон, Камерун, Конго, Центральноафриканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея. Ці країни входять в зону євро.
Головна мета ЮДЕАК — підвищення умов життя народів. Вона буде досягнута шляхом зміцнення співробітництва країн-членів через поступове утворення спільного ринку, а далі — через інтеграцію в економічному й валютному союзі.
З метою просування вперед по шляху інтеграції керівництвом ЮДЕАК були здійснені оперативні заходи. В 1989 р. розроблено Нову стратегію економічної інтеграції, що передбачала утворення «Дійсного економічного союзу», а в 1991 р. — Регіональну програму реформ [51, с. 374]. Нова стратегія передбачає прискорення лібералізації торгівлі, перегляд митних тарифів відносно третіх країн. Регіональна програма реформ стосується податкових і митних питань, а також реформування транспортної системи. В тому ж 1991 р. було поставлено питання про утворення економічного й валютного співробітництва Центральної Африки. Передбачалася ліквідація митних бар'єрів до 2ОО0 р.
Співробітництво в торговельній і валютній сферах здійснюється в цілому успішно. Введено єдиний зовнішній тариф. Випускаються
Розвиток інтеграційних процесів у регіонах Азії, Африки й Америки_________
єдині платіжні кошти; їх емісію здійснює Банк держав Центральної Африки, ЮДЕАК контролює також Банк розвитку держав Центральної Африки і Фонд солідарності.
У 1994 р. члени Союзу прийняли рішення про поступову трансформацію ЮДЕАК в Економічне і Валютне Співтовариство (ЕВС-ЦА), тобто вихід на вищий рівень інтеграції. Реструктуризація ЮДЕАК здійснювалася за безпосереднім контролем 'і фінансовою допомогою Франції; на це було виділено 1,5 млрд франків.
Планувалося, що становлення Співтовариства здійсниться в три етапи: в перші п'ять років (1994—1999) першочергова увага відводиться посиленню єдиної валюти, гармонізації макроеконо-мічних політик й уніфікація інвестиційних законодавств. Ці завдання в основному вже виконано. На чергові п'ять років основний наголос робиться на встановлення режиму вільного пересування Громадян, капіталів, товарів та послуг. На третій фазі передбачається перехід до спільного ринку, створення митного союзу та юридична уніфікація.
Спеціальний саміт Економічного й валютного співтовариства Центральної Африки (ЕВСЦА), що пройшов у 2ОО9 р. в столиці Габону Лібревіль, призвав своїх членів ужити заходів для спільного подолання негативних наслідків міжнародної фінансової кризи.
Виконавчий голова ЕВСЦА, президент Центральноафриканської Республіки Фрасуа Бозізе на нараді відзначив, що економічний розвиток у країнах Центральної Африки піддається великим загрозам у результаті світової фінансової кризи. Він закликав негайно розробити реальні й доцільні заходи для подолання впливу кризи, що зустріло широке схвалення з боку голів держав, що взяли участь у саміті.
Як говориться в комюніке за підсумками саміту ЕВСЦА, у Центральній Африці буде створено структуру спостереження за бізнес-кліматом у регіоні, щоб поліпшити інвестиційне середовище, а також зміцнити правоохоронну базу в галузі захисту інвестицій. Саміт також вирішив виділити з державних банків Центральної Африки й членів ЕВСЦА в цілому 8 млрд африканських франків (близько 16 млн дол. США) як фінансову допомогу Центральноафриканській Республіці по роззброюванню повстанців.
261
Інтеграційні напрями України
ІНТЕГРАЦІЙНІ НАПРЯМИ УКРАЇНИ
Україна в організаціях глобального типу. Україна в міжнародних регіональних організаціях.
У дванадцятому модулі розглядаються взаємовідносини України з міжнародними організаціями. Визначаються наслідки та перспективи такого співробітництва.